Стан досліджуваної проблеми в практиці сучасних ДНЗ

Сторінка 2

Найкраще, якщо вихователь використає проблемні запитання, які спонукають дітей вдивитися в картину, знайти свою власну відповідь, проявивши спостережливість, уважність, вміння мислити.

У розвитку зв’язного мовлення дітей важливе місце належить переказу. Переказ – це творче відтворення літературного твору за допомогою усного мовлення. Традиційно заняття з переказування твору проводиться за такою схемою:

* вступна бесіда;

* читання літературного твору;

* бесіда за змістом твору;

* повторне читання твору;

* переказ твору дітьми.

У залежності від рівня вмінь дітей, складності змісту літературного твору, побудова занять може змінюватися. Якщо літературний твір відомий дітям, то вступна бесіда, повторне читання твору не проводиться. Якщо зміст твору перегукується з подіями життя дітей, то варто після переказу провести коротку бесіду з дітьми на цю тему. В процесі переказу, якщо дитина робить незначні паузи, потрібно дати їй час на обдумування, можливість висловитися до кінця. Не варто проводити детальну бесіду, пригадуючи зміст твору. Педагог повинен пам’ятати, що «розібраний» за допомогою численних дрібних запитань твір зразу ж втрачає всю свою красу та інтерес дітей до нього.

Збагачення знань та розвиток зв'язного мовлення дітей відбувається і при проведенні екскурсій. Щоб максимально активізувати спостереження дітей, екскурсії потрібно організовувати так, щоб діти були не пасивними спостерігачами і слухачами взаємостосунків і взаємодій між людьми, а самі брали участь у спільній діяльності з дорослими, вступали в контакт з ними, запитували, пояснювали, розповідали, висловлювали припущення тощо, вправляючись у мовленнєвій діяльності. Наприклад, в ході екскурсії до музею українського побуту діти з великою цікавістю розглядали інтер'єр справжньої української хати, сідали за стіл, брали рогач, ставили в піч горщик, колихали справжню колиску тощо. Потрібно спрямовувати свої зусилля на те, щоб враження від екскурсій стали особистим життєвим досвідом дитини, викликали позитивні емоції, інтерес до даної теми. Під час екскурсій доцільно створювати та використовувати природні умови, які стимулюватимуть мовленнєвий розвиток дітей. Спостереження в процесі екскурсій можна супроводжувати розповідями, поясненнями, бесідами. В процесі спілкування у дітей виникатимуть запитання і відповіді, що сприятиме засвоєнню пізнавального і мовленнєвого матеріалу. На екскурсіях діти матимуть змогу збагачувати, удосконалювати і закріплювати мовленнєві вміння, користування зв'язним мовленням стане необхідною потребою та умовою спілкування. Дошкільники вправлятимуться у практичному застосуванні словника, веденні діалогу та монологу. Це відбиватиметься в ході знайомства з назвами об'єктів, предметів, їх якостями і діями з ними. Діти матимуть можливість засвоювати не лише окремі слова, а й вправлятись у діалозі, чути цілі фрази, монологи. Наприклад, розповідь про те, як готувати їжу в печі, які колискові співати дітям перед сном тощо. Екскурсії необхідно будувати і проводити так, щоб враження, одержані дітьми, були яскравими та створювали основу для активізації мовленнєвого спілкування.

Мовленнєвий матеріал, запропонований дітям у певній послідовності, з поступовим ускладненням і з неодноразовим повторенням у різних варіантах є джерелом збагачення мовленнєвих вражень і сприяє формуванню зв'язного мовлення дітей. Тільки в умовах цікавого мовленнєвого спілкування та в процесі самої мовленнєвої діяльності зростає потреба в мовленні.

Оволодіти мовленням можна лише через безпосередню мовленнєву практику. Для цього слід включити мовлення дитини в процес цікавої для дітей діяльності, а саме в гру, і таким чином активізувати мовленнєве спілкування дошкільників. Під час ігор діти активно спілкуються між собою, вирішують різні ігрові завдання. Зв'язок наочності зі словом дасть можливість створити передумови для виникнення змістовного спілкування на основі творчого втілення дітьми різноманітних знань, мовленнєвих зразків і особистого досвіду в ігровій діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5



Ознайомлення учнів із абзацом, частинами тексту і мовними засобами зв’язку
Складовою частиною роботи над текстом є ознайомлення учнів з абзацом, з принципами виділення абзаців у тексті, формування у них відповідних умінь і навичок. Практика показує, що вміння виділяти абзац ...

Короткі історичні відомості про афазію
Афазія - повна або часткова втрата мовлення, зумовлена локальними ураженнями головного мозку. У 1861 р. французький лікар П. Брока продемонстрував мозок хворого на афазію з обширним розм'якшенням в о ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net