Організація навчально-виховного процесу у старшій дошкільній групі

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку » Організація навчально-виховного процесу у старшій дошкільній групі

Сторінка 1

Аналізуючи дані констатуючого експерименту, який ми провели у старшій групі, необхідно організувати діяльність дітей так, щоб розвиток їхнього зв’язного мовлення покращувався. Так, у ДНЗ проводять різні заняття, ігри, бесіди, що стимулюють їхню мовленнєву діяльність.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що на розвиток зв'язного мовлення дошкільнят п’ятого-шостого років життя великий вплив мають: робота з розширення словника, а також формування граматичного ладу мовлення. Виходячи з цього і було побудовано експериментальне навчання. Методика включала в себе як спеціальні заняття, так і різноманітні ігри та ігрові ситуації в ході виховно-освітнього процесу в дошкільному закладі.

Застосовувалися такі методичні прийоми: створення ігрових ситуацій з сюрпризних моментами, ігрові вправи; запитання дітям; дидактичні ігри; ігри-драматизації.

У процесі навчання висловлювань описового типу використовувалися фронтальні підгрупові та індивідуальні форми роботи з дітьми.

Під час експериментального навчання використовувалися такі види іграшок:

- дидактичні (матрьошки, башточки);

- сюжетні (образні): ляльки, машини, тварини, посуд;

- набори відповідно до мети заняття (наприклад: стіл, стільці, посуд, лялька, ведмедик, собачка, подарунки).

Робота в ході формуючого експерименту проводилася в кілька етапів.

Завдання першого етапу: вчити дітей при описі предмета бачити і називати його характерні ознаки, якості дії; навчити пов'язувати між собою дві пропозиції, використовуючи різноманітні засоби зв'язку.

В описовому мовленні дитини має бути присутня велика кількість прикметників, тому пропоновані дітям завдання мали на меті в більшості своїй активізувати саме цю частину мови. Наведемо приклади дидактичних ігор (опис ігор див. у додатку Ж).

«Вгадай іграшку».

Мета: Розширити пасивний словник дітей; формувати вміння знаходити предмет, орієнтуючись на його основні ознаки.

«Скажи, який».

Мета: Вчити дітей виділяти ознаки предмета

«Назви що це і скажи який?»

Мета: Вчити дітей називати предмет і його основна ознака, замінюючи у другому реченні іменник займенником.

«Хто більше побачить і назве»

Мета: Вчити дітей словом та дією позначати частини і ознаки зовнішнього вигляду іграшки.

«Що наплутав Буратіно?»

Мета: Вчити дітей знаходити помилки в описі предмета і виправляти їх.

Зауважимо, що досить ефективні і до сьогодні ігри-змагання, запропоновані Є. І. Тихеєвою:

«Хто більше побачить і скаже про ведмедика?»

Мета: Вчити дітей називати іграшку та її основні ознаки зовнішнього вигляду.

«Скажи, що ти знаєш про ляльку Таню?»

Мета: Вчити дітей виділяти ознаки іграшки.

За кожну правильну відповідь дитина отримувала фішку. Бажання відзначитися спонукало дитини до пошуку необхідного слова чи фрази. Це дозволяло підвищувати мовну активність дітей у процесі дидактичних ігор.

Роль дорослого в іграх змінювалася. Так на початку педагог, брав на себе провідну роль і давав зразки опису предметів, а потім дітям надавалася самостійність: дорослий контролював хід гри, стежив за узгодженням іменників і прикметників в роді, числі і відмінку.

Одночасно з роботою по активізації словника на першому етапі проводилася робота щодо формування у дітей граматичного ладу мовлення. Навчання дошкільників побудови складних речень з різними типами зв'язку проводиться на заняттях з розвитку мовлення. Практика показує, що для грамотної побудови складних речень одних занять мало: необхідні додаткові ігри та вправи, робота вихователя з виправлення висловлювань дітей.

З метою формування навичок побудови складних речень, нами були підібрані дидактичні ігри, розроблені В.І. Семіверствовим і адаптовані до теми даного дослідження.

Наведемо приклади дидактичних ігор:

«Чомучка»

Мета: Вчити дітей складати складнопідрядне речення зі зв’язком тому що.

«Тому що .»

Мета: Вчити дітей правильно користуватися в мові зв’язком тому що.

«Закінч пропозицію"

Мета: Вчити складати складносурядне речення.

«Магазин»

Мета: Вчити дітей складати складносурядне речення.

Рекомендується проводити як елемент підготовчої роботи для сюжетно-рольової гри «Магазин».

«А що, якби»

Мета: Вчити дітей складати складне речення із сполучником якби.

«Склади речення»

Мета: Вчити дітей складати складносурядне речення.

«Хто у кого?»

Мета: Вчити дітей складати складносурядне речення.

Для того, щоб перевірити, як у дітей сформувалися навички відбору лексичного матеріалу відповідно до теми і ситуації, а також навички використання різних синтаксичних конструкцій, ми провели заняття-інсценізацію з іграшками, в якій головні герої виконували ряд дій.

У ході заняття-інсценівки «До Маші прийшли гості». Педагог говорить, що до Маші прийшли гості, і просить назвати їх відмінні ознаки: у що вони вдягнені, як виглядають. Вона уточнює, що робить Маша і гості зараз, а діти відповідають. (Педагог проводить дії з іграшками так, щоб діти, називаючи їх, висловлювалися за допомогою складних речень).

Страницы: 1 2 3



Методологічні основи та принципи вивчення учнів та учнівського колективу
Вивчення учня і учнівського колективу необхідне для того, щоб: творчо підійти до вибору найбільш ефективних форм і методів виховання; враховувати і оцінювати результати виховної роботи; виявляти і лі ...

Результативність наукової організації праці студентів
Результативність наукової праці в підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності багато в чому визначається своєчасним стимулюванням (моральним і матеріальним). Повинна бути продумана ціла ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net