Організація навчально-виховного процесу у старшій дошкільній групі

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку » Організація навчально-виховного процесу у старшій дошкільній групі

Сторінка 1

Аналізуючи дані констатуючого експерименту, який ми провели у старшій групі, необхідно організувати діяльність дітей так, щоб розвиток їхнього зв’язного мовлення покращувався. Так, у ДНЗ проводять різні заняття, ігри, бесіди, що стимулюють їхню мовленнєву діяльність.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що на розвиток зв'язного мовлення дошкільнят п’ятого-шостого років життя великий вплив мають: робота з розширення словника, а також формування граматичного ладу мовлення. Виходячи з цього і було побудовано експериментальне навчання. Методика включала в себе як спеціальні заняття, так і різноманітні ігри та ігрові ситуації в ході виховно-освітнього процесу в дошкільному закладі.

Застосовувалися такі методичні прийоми: створення ігрових ситуацій з сюрпризних моментами, ігрові вправи; запитання дітям; дидактичні ігри; ігри-драматизації.

У процесі навчання висловлювань описового типу використовувалися фронтальні підгрупові та індивідуальні форми роботи з дітьми.

Під час експериментального навчання використовувалися такі види іграшок:

- дидактичні (матрьошки, башточки);

- сюжетні (образні): ляльки, машини, тварини, посуд;

- набори відповідно до мети заняття (наприклад: стіл, стільці, посуд, лялька, ведмедик, собачка, подарунки).

Робота в ході формуючого експерименту проводилася в кілька етапів.

Завдання першого етапу: вчити дітей при описі предмета бачити і називати його характерні ознаки, якості дії; навчити пов'язувати між собою дві пропозиції, використовуючи різноманітні засоби зв'язку.

В описовому мовленні дитини має бути присутня велика кількість прикметників, тому пропоновані дітям завдання мали на меті в більшості своїй активізувати саме цю частину мови. Наведемо приклади дидактичних ігор (опис ігор див. у додатку Ж).

«Вгадай іграшку».

Мета: Розширити пасивний словник дітей; формувати вміння знаходити предмет, орієнтуючись на його основні ознаки.

«Скажи, який».

Мета: Вчити дітей виділяти ознаки предмета

«Назви що це і скажи який?»

Мета: Вчити дітей називати предмет і його основна ознака, замінюючи у другому реченні іменник займенником.

«Хто більше побачить і назве»

Мета: Вчити дітей словом та дією позначати частини і ознаки зовнішнього вигляду іграшки.

«Що наплутав Буратіно?»

Мета: Вчити дітей знаходити помилки в описі предмета і виправляти їх.

Зауважимо, що досить ефективні і до сьогодні ігри-змагання, запропоновані Є. І. Тихеєвою:

«Хто більше побачить і скаже про ведмедика?»

Мета: Вчити дітей називати іграшку та її основні ознаки зовнішнього вигляду.

«Скажи, що ти знаєш про ляльку Таню?»

Мета: Вчити дітей виділяти ознаки іграшки.

За кожну правильну відповідь дитина отримувала фішку. Бажання відзначитися спонукало дитини до пошуку необхідного слова чи фрази. Це дозволяло підвищувати мовну активність дітей у процесі дидактичних ігор.

Роль дорослого в іграх змінювалася. Так на початку педагог, брав на себе провідну роль і давав зразки опису предметів, а потім дітям надавалася самостійність: дорослий контролював хід гри, стежив за узгодженням іменників і прикметників в роді, числі і відмінку.

Одночасно з роботою по активізації словника на першому етапі проводилася робота щодо формування у дітей граматичного ладу мовлення. Навчання дошкільників побудови складних речень з різними типами зв'язку проводиться на заняттях з розвитку мовлення. Практика показує, що для грамотної побудови складних речень одних занять мало: необхідні додаткові ігри та вправи, робота вихователя з виправлення висловлювань дітей.

З метою формування навичок побудови складних речень, нами були підібрані дидактичні ігри, розроблені В.І. Семіверствовим і адаптовані до теми даного дослідження.

Наведемо приклади дидактичних ігор:

«Чомучка»

Мета: Вчити дітей складати складнопідрядне речення зі зв’язком тому що.

«Тому що .»

Мета: Вчити дітей правильно користуватися в мові зв’язком тому що.

«Закінч пропозицію"

Мета: Вчити складати складносурядне речення.

«Магазин»

Мета: Вчити дітей складати складносурядне речення.

Рекомендується проводити як елемент підготовчої роботи для сюжетно-рольової гри «Магазин».

«А що, якби»

Мета: Вчити дітей складати складне речення із сполучником якби.

«Склади речення»

Мета: Вчити дітей складати складносурядне речення.

«Хто у кого?»

Мета: Вчити дітей складати складносурядне речення.

Для того, щоб перевірити, як у дітей сформувалися навички відбору лексичного матеріалу відповідно до теми і ситуації, а також навички використання різних синтаксичних конструкцій, ми провели заняття-інсценізацію з іграшками, в якій головні герої виконували ряд дій.

У ході заняття-інсценівки «До Маші прийшли гості». Педагог говорить, що до Маші прийшли гості, і просить назвати їх відмінні ознаки: у що вони вдягнені, як виглядають. Вона уточнює, що робить Маша і гості зараз, а діти відповідають. (Педагог проводить дії з іграшками так, щоб діти, називаючи їх, висловлювалися за допомогою складних речень).

Страницы: 1 2 3



Еволюція педагогічної науки
Кожній історичній епосі притаманні відповідні особливості педагогічного новаторства, які залежать і від національних традицій, ментальності народу. Найбільш значущого масштабу вони досягли наприкінці ...

Характеристика причин появи дітей «групи ризику»
Важкими підлітками вважають групу неблагополучних дітей від 10–11 до 14–15 років, які не мають розладів нервової системи, психіки та не потребують спеціального режиму і особливих умов виховання . Важ ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net