Організація навчально-виховного процесу у старшій дошкільній групі

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку » Організація навчально-виховного процесу у старшій дошкільній групі

Сторінка 2

Аналіз мовних висловлювань показав, що у дітей в достатній мірі сформувалися навички відбору лексичного матеріалу, і навички правильної побудови складних речень.

Після цього ми перейшли до другого етапу формуючого експерименту.

Завдання другого етапу: сформувати у дітей елементарні уявлення про те, що всяке висловлювання має початок, середину, і кінець, тобто будується за певною схемою.

Для того, щоб навчити дітей будувати опис іграшки в певній послідовності, нами була проведена серія занять з ознайомлення зі структурою опису. Заняття проводилися в ігровій формі. На першому занятті дітям давали поняття «початок» опису: без початку не може існувати ні літературний твір (казка); ні малюнок, тому і розповідати про іграшку потрібно з початку (зачину). На другому занятті давалося поняття «кінець» опису, як і «початок» на прикладі казок та малюнків. На третьому занятті знайомство з поняттям «середина» опису. Звертаємо увагу на те, що будь-який опис має початок, середину і кінець.

Вчимо дітей описувати іграшки за схемою Т. Ткаченко. При розповіді по іграшці використовуються наступні показники:

1. Колір: червоний, зелений, синій і т. д.

2. Форма: коло, квадрат, трикутник і т. д.

3. Розмір: великий, маленький.

4. Матеріал, з якого зроблена іграшка: пластмаса, метал, дерево і ін.

5. Складові частини іграшки.

6. Як можна діяти з цією іграшкою.

На закріплення навичок опису іграшки за схемою проводилося кілька занять. (Додаток З).

Для того, щоб прищеплювати дітям навички самостійного опису іграшок проводилися сюжетно-рольові ігри. Так як результативність цього виду ігор залежить від зацікавленості і захопленості дітей, то велику увагу було приділено сюжетам і їх організації.

З дітьми проводилися сюжетно-рольові ігри: «Магазин», «День народження», «Виставка», «Екскурсія».

Основна вимога до учасників цих ігор – найбільш повно, точно і послідовно описати іграшку, щоб інші діти могли відгадати її по перерахованих ознаках.

В кінці другого етапу формуючого експерименту було проведено контрольне заняття-драматизація «Теремок». Його основною метою було виявити ступінь розвитку описової мови після закінчення навчання (Додаток И).

Аналіз мовних висловлювань дітей в ході контрольного заняття показав, що реалізація всього наміченого змісту з використанням різноманітних методів і прийомів позитивно вплинула на рівень зв'язного мовлення дітей: збагатився словниковий запас дітей; сформувалися уявлення про структуру тексту; покращилися навички узгодження слів у реченні; у мові дітей збільшилася кількість складносурядних і складнопідрядних речень; а також зменшилася кількість помилок при побудові складних речень.

Через 2 місяці було проведено підсумкове контрольне обстеження дітей.

Мета обстеження: виявити динаміку оволодіння зв'язним мовленням дітьми п'ятого-шостого років життя в результаті дослідного навчання, порівняти результати констатуючого та формуючого експериментів.

Нами було обстежено 15 дітей старшої групи №5 ДНЗ №2 «Дударик». Для обстеження були відібрані ті ж види завдань і засоби наочності, що і при початковому обстеженні.

Завдання 1. Опис іграшки.

Мета: вивчити рівень зв'язкових монологічних висловлювань описового типу дітей в ході опису іграшки.

Завдання 2. Опис предмета.

Мета: вивчити рівень зв'язкових монологічних висловлювань описового типу в ході опису предмета.

Завдання 3. Розповідь за сюжетною картинці.

Мета: вивчити рівень зв'язкових монологічних висловлювань розповідного типу в ході розповіді за картинкою.

У протоколі № 4 (Додаток І) дослівно фіксувалися висловлювання дітей в ході виконання завдання 1. Отримані дані представлені в діаграмі 4 (Додаток Ї).

Зі 100% дітей після навчального експерименту у 24,99% дітей високий рівень розвитку зв'язкових монологічних висловлювань описового типу; у 41,65% дітей достатній рівень; у 33,32% - середній рівень, низький рівень відсутній.

У ході виконання дітьми другого завдання їх висловлювання фіксувалися в протоколі № 5 (Додаток Й). Отримані результати представлені у діаграмі № 5 (Додаток К).

Зі 100% дітей у 33,32% дітей після навчального експерименту високий рівень зв'язкових монологічних висловлювань описового типу; у 50% дітей достатній рівень; у 16,66% - середній рівень. Низький рівень відсутній.

З метою вивчення зв'язкових монологічних висловлювань описового типу дітям пропонувалося скласти розповідь за сюжетною картинкою. У протоколі № 6 фіксувалося висловлювання дітей із збереженням особливостей мови. Рівні розвитку оповідних висловлювань представлені у діаграмі № 6 (Додаток М).

Зі 100% дітей у 66,64% дітей після навчального експерименту високий рівень зв'язкових монологічних висловлювань розповідного типу; у 33,32% дітей середній рівень.

Піддаючи аналізу результати навчального експерименту ми прийшли до висновку, що в ході проведеної роботи з формування зв'язного описової мови у дітей 5-6 року життя підвищився рівень опису іграшок та предметів, а також рівень оповідних висловлювань за сюжетною картинкою. Зв'язкова мова дітей стала відрізнятися різноманітністю використовуваних мовних засобів, а також структурністю і послідовністю.

Страницы: 1 2 3



Комплекс вправ для вдосконалення навиків читання
Дитині, що зазнає труднощі в читанні, краще запропонувати на якийсь час відвернутися від цього "нудного" заняття і натомість зайнятися забавними вправами із словесним матеріалом; виконання ...

Проблеми багатодітних сімей
Матеріально-побутові (фінансові) проблеми. Багатодітні сімей є найменш забезпеченими, з низьким середньомісячним доходом на одного члена сім'ї, що веде до збільшення витрат на харчування, одяг і т.д. ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net