Використання методу моделювання

Сторінка 1

Складний процес розвитку дитячого музичного сприйняття передбачає використання художнього виконання творів, слова педагога й наочних засобів. Все це поєднано в одному методі, який називається – моделювання.

Художнє виконання музики – це виразність, простота, точність. Тут неприпустимі ніякі види спрощення та спотворення, які позбавляють дітей потрібних емоційних переживань. Оскільки вокальні й інструментальні твори слухають діти, то важливо, щоб звучність і темп були помірними (без ефектної естрадності), а звучання – природним і м'яким.

Слово педагога про музику має бути коротким, яскравим, образним і спрямованим на характеристику змісту твору, засобів музичної виразності. Живе сприймання звучання не слід підмінювати зайвими розмовами про музику, її особливості. Бесіди, які спонукають дітей до формальних відповідей – музика голосна, тиха, швидка і т. ін., – позбавлені педагогічного сенсу. Та перед слуханням пісні і п'єси необхідне спрямовуюче слово керівника.

Слово педагога має пояснити, розкрити почуття, настрої, виражені музичними засобами. Навіть голос педагога під час пояснення емоційно забарвлюється залежно від характеру твору. Тепло, лагідно розповідається про колискову пісню, радісно, з піднесенням – про святковий, урочистий марш, грайливо, весело – про танець.

Форми словесного пояснення різні: короткі розповіді, бесіди, постановка питань. Використання їх залежить від конкретних виховних і навчальних завдань, виду музичного твору (вокального, інструментального), моменту ознайомлення (перше чи повторне слухання), жанру, характеру твору, віку маленьких слухачів.

Спрямовуючи увагу дітей на сприймання вокальної музики, педагог будує бесіду, спираючись на єдність музики і поетичного тексту.

Ознайомлюючи з інструментальною музикою, він робить невеликі пояснення загальнішого характеру. Якщо п'єса має програму, вона, як правило, виражена в назві, наприклад «Марш дерев'яних солдатиків» П. Чайковського. Виконуючи її вперше, педагог пояснює: «Музика чітка, легка, адже солдатики маленькі, дерев'яні – це іграшковий марш». При повторному прослуховуванні звертає увагу на те, що, коли солдатики підходять ближче, музика звучить дужче, а коли відходять – стишується. Згодом діти самостійно розрізняють динамічні відтінки, осмислюють їх виражальне значення.

Пояснення педагога на заняттях з малюками граничні, короткі, звернені на основний образ. «Музика весела, танцювальна, і наші ляльки весело танцюють», – каже педагог, виконуючи народну танцювальну мелодію, чи нагадує: «Вчора ми з вами гуляли і чули: співають пташечки. Як вони співають, як щебечуть?» Діти відповідають.

Педагог закінчує свою думку: «І я вам проспіваю пісню про пташечку». Після цього виконує спочатку фортепіанний супровід пісні М. Раухвергера «Пташечка», щоб діти відчули зображальний характер музики, а тоді всю пісню. Загалом музичні вступ і завершення пісні з репертуару молодших дітей часто мають зображальний характер. Короткі пояснення педагога, тут же супроводжувані музичними прикладами, допомагають дітям відчути художній образ. Ось кілька таких прикладів.

Пояснення педагога, оперті на наочні музичні приклади, привертають увагу малюків до особливостей фортепіанного викладу, що відтворює образи півника, пташечки, маленького барабанщика.

В роботі з дітьми бесіди мають більш розгорнутий характер, увага звертається на розвиток художнього образу, пояснюється виражальне призначення музичних засобів. Розглянемо для прикладу п’єсу П. Чайковського «Камаринська». Вона побудована на народній мелодії, викладеній у формі варіацій. Кожна варіація по-своєму змінює мелодію, і діти мають можливість сприймати ці виражальні особливості. П'єса дуже образно і яскраво передає характер молодецького російського танцю, який поступово розвивається і, ніби обриваючись, закінчується. Наростає, а потім знижується сила звучання. Тому в бесіді педагог може відзначити музикальні відтінки та пояснити виражальне значення їх. Дітям розповідають, що танець починається легкими, витонченими рухами, які стають дедалі ширшими, швидкішими. Раптово звучання стихає, наче танцюрист сповільнює рухи і завершує танець. У бесіді можна підкреслити зображальний характер музики, яка передає звучання народних інструментів. У першій варіації грають на дудочці, в другій до неї долучається балалайка, а далі гармошка.

Бесіда супроводжується програванням окремих варіацій, музичних фраз. Діти сприймають музичну форму в розвитку, починають відчувати і розуміти «музичну мову».

У словесних настановах педагог неодноразово (за допомогою образної, короткої розповіді чи виразно прочитаного вірша) підкреслює зв'язок музики з тими явищами життя, які в ній відображені.

Використання наочних прийомів для активізації музичного сприйняття залежить від джерела додаткової інформації про музику. Якщо це літературний твір (вірші, цитати з поетичного тексту пісні, з оповідання, загадка, приказка) чи фрагмент виконуваного твору (згадаймо музичний вступ до пісень «Півник», «Пташечка»), то можна говорити про застосування наочно-слухових прийомів. Ці прийоми звернені до слуху дитини. Наочність розуміється як метод пізнання музики. Живе споглядання не обов'язково зорове. Цитати музичні та літературні, спрямовані на підкреслення якихось характерних особливостей музики, дуже цінні для розвитку музичного сприйняття. Корисно також використовувати грамзаписи. Слід зазначити, що безпосереднє спілкування з виконавцем полегшує дитині сприймання. Але й слухання музики в грамзапису має свої переваги. Якщо діти кілька разів прослухають у виконанні педагога яку-небудь п'єсу, то, почувши її потім в оркестровому викладі, дістануть додаткові наочні уявлення, які розширять їхній кругозір і помітно збагатять.

Страницы: 1 2



Значення Давньогрецьких освітньо-виховних систем для педагогічної науки та культури
Створена першими рабовласницькими державами цивілізація справила значний вплив на культурний розвиток людства. Виховання, яке виділилося як самостійна соціальна функція суспільства, сприяло появі спе ...

Соціально-правові і педагогічні основи організації роботи з “дітьми вулиці”
Згідно з Конституцією України “утримання і виховання дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, покладається на державу” (стаття 52). В свою чергу в статті 20 зазначається, що дитина, ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net