Розвиток у молодших школярів навичок музичного сприймання за допомогою методу моделювання

Педагогіка: історія і сьогодення » Значення методу моделювання в процесі слухання музики » Розвиток у молодших школярів навичок музичного сприймання за допомогою методу моделювання

Сторінка 1

У процесі ознайомлення з твором у слухача складається загальне перцептивно-емоційне враження від сприйнятого. Дослідження психологів (О. Леонтьев, Б. Теплов) показали, що вже на стадії безпосереднього сприймання музики, тобто на етапі емоційного реагування, у дітей спостерігається активна діяльність, що виявлена в реакціях і відповідях слухачів. Тому на цьому етапі важливим с формування у дітей навички розрізнення емоційних настроїв твору, за допомогою якої вони зможуть свідомо фіксувати почуття, настрої та «перекладати» їх на вербальну мову (тобто, мову слів).

Формування навички розрізнення настроїв музичного твору передбачає орієнтування дітей у світі естетичних емоцій. тому поетапне освоения дітьми естетичних модальностей (сумно, радісно, весело, поетично, святково, піднесено та ін.) с важливою складового сприйняття музики та інших видів мистецтва – поезії, живопису.

Цю роботу необхідно починати вже з перших уроків. До того ж програма з музики для 1 класу дає змогу залучати дітей до музичної діяльності, спрямовувати їхнє музично-естетичне виховання. Так, тема І чверті – «Які почуття передає музика» – розкриває емоційний зміст музики, характер різноманітних жанрів.

У роботі доцільно застосовувати методичний прийом «Створи образ», коли дітям пропонується створення коротких оповідань до певної музичної теми. Розповіді учнів будуються на власних спостереженнях за змінами настрою в різних життєвих обставинах, за особливостями емоційного стану, викликаного музикою.

Слухаючи учнів, вчитель може, наприклад, запропонувати дітям розповісти про кішку – злу, хитру, хвору тощо. Ілюстративним матеріалом до цих бесід можуть бути музичні твори – російська народна пісня «Ходит Васька серенький», пісня Т. Попатенка «Кошеня і цуценя», тема Кішки із симфонічної казки С. Прокоф'єва «Петрик та Вовк».

Створення словесних описів сприймання емоційних настроїв твору потребує збагачення та розширення у школярів запасу слів.

Детальніше ознайомити зі світом естетичних емоцій слід на уроках, присвячених одному з визначених настроїв. На них доцільно створювати умови для одночасного сприймання учнями творів різних пилі в мистецтва – музики та образотворчого мистецтва, музики і літератури. Корисним с завдання на передачу загального настрою музичного або літературного тексту, а також тих чи інших рис характеру персонажу засобами живопису – малюнками, ліпленням. Запитуючи: «Які кольори, на вашу думку, відповідають радості, суму, горю. ялу. урочистості?». «Чим відрізняються кольори «доброти» і «зла» тощо, звертаємо увагу дітей на зв'язок кольору і засобів художньої виразності з музичним образом.

Використання комплексного прийому з умовною назвою «Книжка – картинка – музика» під час проведения уроків настроїв диктує необхідність добору літературних, музичних та художніх творів відповідно до настрою. запропонованого темою уроку.

Наприклад, урок «Радісно» можна почати з читання вірша Л. Глібова «Веснянка». Мста такого читання – дати поштовх виникненню радісного настрою. па якому можливо засвоїти радість як естетичну емоцію. Від того, як прочитає вірш учитель, залежить – створиться атмосфера, настрій або ні.

Під час бесіди з дітьми педагогу треба дізнатися, який настрій викликав вірні, в яких кольорах його можна передати, відтворити па малюнках, знайти на фортепіано звукові сполучення, які б нагадували ці малюнки, настрій прочитаного вірша.

Доцільно показати твори образотворчого мистецтва, тематично близькі віршу «Веснянка» – «Весняний день» Ф. Манайла, «Перша зелень. Травень» І. Левітана, «Травневе сонце» Ю. Мехоффера та інші. Порівнюючи їх зі своїми малюнками, школярі знаходить ті ж кольори.

Для слухання можна рекомендувати: «Ранок», «Навесні» Е. Гріга. «Весна» – Концерт № 1 – частина 1 із циклу Концертів для скрипки з оркестром «Пори року» А.Вівальді, «Пролісок» («Квітень») – «Пори року» П. Чайковського.

Втілення радісного настрою – загальна ідея наведених творів різних видів мистецтва, кожний з яких виражає його за допомогою специфічних для нього засобів. В поезії – це дієслівні конструкції, метафори, то відображають рух («Весна прийшла». «Кричать дівчатка й хлопчики», «Все ожило»); в музиці – танцювальний ритм, радісне співпереживання автором того, що відбувається в природі: в образотворчому мистецтві – світлі, прозорі, теплі барви, присутність відчуття радості, захопленості, милування навколишньою красою.

Яскрава виразність віршів та картин допомагають дітям відчути настрій, втілений у музичному творі. До того ж, використання різних видів мистецтва дає можливість показати органічне злиття музики з реальними життєвими подіями. Під час бесіди діти з'ясовують, що навесні людям стає веселіше, бо яскравіше світить сонце, теплішає, відбуваються свята (зустріч весни, 8 Березня, Великдень та ін.), багато співають, танцюють. Музика на святах весела, радісна, дзвінка, як і сама весна.

Страницы: 1 2 3



Застосування наукових колекцій під час занять з біології
У вищій школі застосування наукових колекцій має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду студентів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під ...

План-конспект уроку для 9-го класу з позакласного читання
Урок №1 Тема: Неповторний світ Джейн Остін Мета: розвивати усне мовлення, образне сприйняття, виховувати вдумливого читача, інтерес до культурної спадщини людства; ознайомити учнів зі змістом творів ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net