Дослідження використання методу моделювання в процесі слухання музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Значення методу моделювання в процесі слухання музики » Дослідження використання методу моделювання в процесі слухання музики

Сторінка 1

Відомо, що під час безпосереднього сприймання музики у дітей домінує активна емоційна діяльність, спрямована на фіксування настроїв, які виникають під впливом музичного твору і виявляються через реакції та відповіді. Ознайомлення з твором викликає загальну емоційну реакцію на сприйняте і потребує усвідомлення. Завдяки цьому відбувається «настроювання» учня на глибше сприймання музичного твору, виявлення його художньо-естетичного значення. Цьому допоможе навичка розрізнення емоційних настроїв твору, завдяки якій юний слухач буде не лише емоційніше реагувати на музику, а й свідомо фіксувати власні емоції та настрої, що, виникаючи в конкретно-почуттєвій формі, дістають вираження у вербальній.

Основою музики є інтонації людської мови. Проте інтонаційна виразність мови в музиці досягає сили, досконалості й гнучкості, які для мовлення недоступні. Тому музика яскравіше, ніж мова, виражає емоції людини. Музична інтонація – втілення художнього образу у звуках. За своєю природою музичний образ може існувати лише в часі, що пояснюється процесуальною природою музики. Оскільки безпосередній вплив музики триває стільки, скільки звучить твір, особливого значення набуває активізація свідомості школярів, суть якої полягає у виділенні найважливіших з інтонаційного погляду елементів і зв'язуванні їх у логічну лінію. Реалізація цієї вимоги потребує оволодіння школярами навичкою спостереження за інтонаційно-логічним розвитком твору.

Діти молодшого шкільного віку мають невеликий емоційно-естетичний досвід, не можуть орієнтуватися в розмаїтті настроїв, втілених у музичних творах, а тому розвиток емоційної сфери дітей має відбуватися шляхом поетапного розширення кола естетичних емоцій.

Основою цієї роботи стала «Школа настроїв» В. Ражникова. За цим методом освоєння основних емоційно-естетичних модальностей відбувається одночасно на матеріалі декількох видів мистецтва – музики, поезії, живопису.

«Школа настроїв» охоплює ряд методичних прийомів: «Створи образ», коли дітям пропонують скласти короткі оповідання на основі власних спостережень за змінами настрою в різних життєвих обставинах, про особливості емоційного стану тварин, про явища навколишньої природи тощо; «Чашечка» передбачає збагачення лексичного запасу школярів; «Книжка – картинка – музика», коли діти, імпровізуючи, відтворюють настрої, емоції через звуки, барви, поетичний ритм та шляхом порівняльного освоєння творів різних видів мистецтва переживають різноманітність емоційно-естетичних почуттів.

Робота розпочинається, коли школярі разом з учителем визначають основні настрої, в яких можуть перебувати люди, тварини, птахи. Для цього використовувався прийом «Створи образ».

Протягом експериментальної роботи діти створювали образи різних предметів, тварин, людей, наприклад: «годинник», «теплий дощ», «колючий дощ», «важкі кроки», «неслухняна дівчинка», «мама сумує», «радісна звістка» тощо. При цьому використовувалися сюжетно-рольові ігри, в яких через певну ситуацію відбувається своєрідне «вживання» у зміст завдання, коли учні намагаються створити заданий настрій, передати його в розповідях, рухах, співі. Запропонований сюжет таких ігор дає їм можливість пофантазувати, самостійно відтворюючи основні риси конкретного настрою людини, тварини чи ознак предметів, явищ природи. Ілюстративним матеріалом до такої роботи служать різноманітні музичні твори, слухаючи які, учні визначають його відповідність певному образу, настрою.

До складу експерименту входили серії уроків, присвячених настроям «радісно», «сумно», «святково», «жартівливо», «грізно», «ласкаво», «схвильовано», «загадково» тощо. На цих уроках створювалися умови для одночасного сприймання учнями творів музики. літератури, образотворчого мистецтва. Корисними були завдання на зображальне втілення музичних і словесних текстів, тобто передачу загального настрою музичного або літературного тексту, а також тих чи інших рис характеру персонажа засобами живопису.

Розвиваючи словниковий запас дітей, пропонувалося підібрати слова-синоніми чи слова-антоніми, що орієнтує їх на пошуки найточніших, художньо-виражальних епітетів, визначень. До слова радісний діти добирають слова-синоніми – усміхнений, бадьорий, святковий, веселий, дзвінкий, яскравий; антоніми – сумний, похмурий, зажурений, жалібний, розчарований.

Відтворюючи радісний настрій у малюнках, учні відзначають, що більш відповідними є світлі кольори: світло-зелений, рожевий, блакитний, білий, сріблястий. Під час гри на фортепіано звукових сполучень, які нагадують зазначені кольори, діти характеризують їх як просвітлені, яскраві, дзвінкі, грайливі звучання, що викликають радісні, світлі почуття.

Далі учням показуємо репродукції, тематично близькі згаданому віршу – «Весняний день» Ф.Ф. Манайла, «Перша зелень. Травень» І.І. Левітана, «Травневе сонце» Ю. Мехоффера. Діти під час порівняння зі своїми малюнками знаходять ті ж самі кольори.

Для слухання творів музичного мистецтва були запропоновані «Ранок», «Весною» Е. Гріга, «Весна» – Концерт № 1 – частина 1 із циклу Концертів для скрипки з оркестром «Пори року» А.Вівальді.

Страницы: 1 2 3



Акредитація, контроль якості вищої освіти та оцінювання діяльності державних та приватних інституцій освіти
Враховуючи вимоги до рівня професійної підготовки кадрів в умовах інтеграції України у світову систему підготовки, атестації та сертифікації фахівців як одне з найважливіших завдань розглядається ств ...

Рівні розвитку уяви молодших школярів
Для дослідження рівнів розвитку уяви молодших школярів було обрано методику «Малюнок» із книги «Психодіагностика» Р.С. Нємова. В даній методиці дітям пропонується стандартний аркуш паперу і фломастер ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net