Дослідження використання методу моделювання в процесі слухання музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Значення методу моделювання в процесі слухання музики » Дослідження використання методу моделювання в процесі слухання музики

Сторінка 3

Зіставляючи твори музики, літератури та образотворчого мистецтва, близькі за задумом, але різні за матеріалом вираження, діти вчаться знаходити не тільки сюжетні, а й внутрішні емоційно-інтонаційні зв'язки, дізнаються і про роль виражальних засобів.

Навчившись виявляти основні інтонації твору, діти мають включитися в процес стеження за їх розвитком, адже музика – мистецтво часове, відображає безліч нюансів розвитку емоційних станів і викликає у слухачів різні почуття і переживання. Це передбачає створення таких умов сприймання музики, за яких діти могли б найбільш уважно прослухувати, спостерігати й оцінювати процесуальність динамічного розвитку музичного образу.

Проникнення слухачів в інтонаційну виразність музичної тканини значно поглиблюється завдяки злиттю музичної інтонації з пластичною. Тому для відчуття специфічності руху в музиці на заняттях дітям постійно надавалася можливість прояву природних почуттів у формі «вільного диригування». Приступаючи до слухання різнохарактерних творів, діти одержували завдання: передати ходою, стрибками, пластичними рухами основні інтонації та їх зміни в процесі розвитку музики, після чого вони упевненіше включаються в процес оцінювання вражень від почутого.

Слухаючи невеликі твори, учні зображають засобами графічного малюнка їх інтонаційний розвиток. Виконані під час цієї роботи графічні малюнки свідчать про доступність для дітей молодшого шкільного віку графічного відображення музичного розвитку. «Переклад» музики, її емоційно-образного змісту засобами лінії дає змогу побачити в композиціях індивідуальні риси дітей, а також встановити творчу обстановку на заняттях.

Створюючи наочні лінії розвитку образів-емоцій, діти мають можливість встановити складніший взаємозв'язок між ними, що допоможе пояснити сутність твору, визначити його естетичну цінність.

Інший напрям діяльності спирається на використання інтегративного підходу, пов'язаного із природою музичного сприймання, у поєднанні звук – слово – колір (графічний обрис). Так, першокласникам пропонується до певного музичного твору знайти (вирізати, наклеїти і розмалювати) відповідне «сонечко настрою». Кількість «сонечок» поступово збільшується: у другому класі їх стає вже сім, у третьому і четвертому – вісім. До «сонечок настрою» у посібниках-зошитах, починаючи із другого класу, додаються слова – «промінчики», які служать збагаченню лексичного запасу школярів, учать добирати вербальні характеристики настрою музичного образу. Так, від «спокійного сонечка» тягнуться промінці-визначення «дрімотний», «стриманий», «врівноважений», «просвітлений», від «казкового» – «загадковий», «таємничий», «дивовижний», «фантастичний».

Творчому самовиявленню учнів, глибокому проникненню у світ образів мистецтва сприяє робота над збагаченням фонду міжсенсорних асоціацій, зокрема шляхом створення школярами власних музично-художніх образів. Цей вид діяльності започатковується у першому класі. Так, першокласникам пропонується вибрати до певного музичного твору із ряду запропонованих малюнок, схожий за «емоційним знаком», знайти паралель: тональність (лад) у музиці – тон (колір) у малюнку, рух мелодії – обриси фігури. Поступово учні вчаться створювати власні музично-художні образи (малюнок чи «кольорову пляму») на основі розуміння певної спільності засобів виразності різних видів мистецтва («холодні – теплі» тони, «різкий – плавний» рух, різні контури і форми як еквіваленти тембру, темпу і динаміки в музиці), вияву полімодальності естетичного відчуття.

Третьокласникам і четвертокласникам пропонується укладати створені музично-художні образи в папку «Кольорові звуки», поступово привчаючи їх до самостійного пошуку і вибору відповідного «образотворчого еквівалента», репродукцій архітектурних споруд, зразків прикладного мистецтва як національної, так і світової культур.

Сформованість у школярів навички оцінювання є результатом взаємодії уміння розрізняти емоційні настрої твору та спостереження за його інтонаційно-логічним розвитком.

В оцінних судженнях школярів спостерігається посилення глибини та послідовності викладу думок про емоційно-образний зміст твору, який учні, що дуже важливо, переказують на основі власних почуттів і настроїв, викликаних музикою.

Таким чином, сприймання музики школярами значною мірою залежить від сформованості у них навичок розрізнення емоційних настроїв, спостереження за інтонаційно-логічним розвитком та оцінювання музичного твору. Послідовне і цілеспрямоване оволодіння умінням слухати створює умови для подальшого музичного розвитку учнів, осягнення ними емоційно-естетичного змісту музичних творів, розширює можливості пізнання музичного мистецтва.

Страницы: 1 2 3 



Підходи до вибору методу навчання читанню
Одне з найважливіших завдань початкової школи – формування у дітей навику читання, що є фундаментом всього подальшої освіти. Сформований навик читання включає як мінімум два основні компоненти: а) те ...

Мета та зміст виховної роботи дошкільних установ з застосуванням української обрядовості
Метою концепції дошкільного виховання в Україні є формування основ духовності особистості, а основними завданнями є пробудження у дитини духовного початку, розвиток його в структурі особистості, форм ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net