Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової

Педагогіка: історія і сьогодення » Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової

Сторінка 2

Об’єкт дослідження – вища бібліотечно-інформаційна освіта.

Предмет дослідження – теоретичні засади формування системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України в умовах інформатизації та ступеневої освіти.

Методи дослідження. Для досягнення мети й успішного вирішення завдань дисертації застосовано комплекс загальнофілософських, загальнонаукових підходів і методів дослідження. Загальнофілософською основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод, який дозволив вивчити об’єкт у його розвитку; системний підхід та його різновиди (системно-структурний, системно-функціональний, системно-діяльнісний) – уможливили розглянути документологічну складову підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні як системну цілісність, що набуває змістової та структурної єдності в умовах електронного середовища та ступеневої освіти; соціально-комунікативний – для розгляду соціальної комунікації і документальної комунікації як її складової – детермінанти БІО; обґрунтування базового значення документологічної складової підготовки сучасних вітчизняних кадрів, вивчення внутрішніх і зовнішніх зв’язків дисциплін документально-комунікаційного циклу в умовах посилення інтеграційних процесів у системі соціальних комунікацій сучасної України.

На різних етапах дослідження використовувалися відповідні методи: джерелознавчий пошук та аналіз основних публікацій з теми дослідження і суміжних з нею – для визначення стану дослідження обраної наукової проблеми; історико-генетичний – для встановлення системно-історичних зв’язків і виявлення стадій становлення та зміни основних наукових парадигм змісту вищої БІО; порівняльний – для виявлення загального та специфічного в змісті документологічної підготовки студентів ВНЗ бібліотечно-інформаційного профілю України та світу; компетентнісний підхід і метод моделювання – для розроблення концептуальної моделі системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців України в умовах інформатизації та ступеневої освіти, представлення її на конкретно-дисциплінарному рівні; соціологічні та ін.

Теоретичне підґрунтя дослідження складають ідеї, теорії, концептуальні положення вітчизняних і зарубіжних учених, які досліджували окремі аспекти вищої БІО: В.В. Загуменної, В.О. Ільганаєвої, Т.І. Ківшар, О.П. Коршунова, С.Г. Кулешова, Н.М. Кушнаренко, О.В. Матвієнко, М.І. Сенченка, Г.В. Сілкової, С.В. Сищенко, В.К. Скнар, М.С. Слободяника, А.В. Соколова, А.А. Соляник, Ю.М. Столярова, Л.Я. Філіпової, А.С. Чачко, Г.М. Швецової-Водки, І.О. Шевченко, В.М. Шейка та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що це перша дисертаційна праця, в якій обґрунтовано теоретичні засади формування системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України в сучасних умовах інформатизації та ступеневої освіти.

Наукова новизна виявляється в тому, що в дисертації вперше:

досліджено еволюцію та обґрунтовано стадіальність формування наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу; виявлено тенденцію щодо активного розроблення теорії документа в Україні та світі, основні надбання якої мають стати органічною складовою змісту вищої вітчизняної БІО;

обґрунтовано базовий статус документивної парадигми у формуванні змісту вищої БІО в Україні, орієнтованість на різноманітні види документів, які спеціально створюють для збереження та передавання соціальної семантичної інформації (знань) у просторі та часі, що складають основу документальної підсистеми соціальної комунікації;

на основі сприйняття документології як інтегрованої наукової дисципліни, що досліджує загальне у феномені документа в його типо-видовому розмаїтті, до терміносистеми бібліотекознавства вперше введено поняття "документологічна підготовка бібліотечно-інформаційних кадрів", що означає навчання, базоване на загальних теоретичних знаннях про документ як специфічний цивілізаційний феномен, джерело інформації, засіб і канал соціальної комунікації, основний об’єкт подальшої професійної діяльності;

доведено, що формування документологічної складової змісту БІО України є чинником фундаменталізації галузевої освіти, підвищення її теоретичного рівня та якості, розширення професійного світогляду майбутніх бібліотечно-інформаційних фахівців щодо рівнозначимості друкованих та електронних документів як об’єктів пошуку, відбору, кумуляції, аналітико-синтетичної обробки, зберігання й організації доступу до них через сучасні бібліотеки;

обґрунтовано, що сформувати систему документологічної підготовки нової генерації бібліотечно-інформаційних кадрів України можна, базуючись на таких теоретичних засадах: через перехід від монодокументної до полідокументної парадигми змісту освіти; через гармонізацію в змісті БІО традиційних (друкованих) і новітніх (технотронних) соціально значущих документів; через внутрішню і зовнішню інтеграцію дисциплін документально-комунікаційного циклу, базовану на поєднанні книгитивно-документивної, документивно-інформаційної та документивно-когнітивної парадигм у підготовці молодших спеціалістів, бакалаврів і магістрів бібліотечно-інформаційного профілю;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Мета залучення шестирічних дітей до шкільного життя
Слід виділити три аспекти цього питання. 1. Можливо здаватися парадоксальним, якщо сказати, що шестирічна дитина більш готова до початку шкільного життя, ніж семирічна. Проте тут немає нічого парадок ...

Забезпечення якості освіти в університетах Європи
На сьогоднішній день дуже важко переоцінити роль освіти у розвитку суспільства. В період, коли все навколо змінюється і розвивається галопуючими темпами, кожен з нас повинен встигати реагувати на ці ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net