Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової

Педагогіка: історія і сьогодення » Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової

Сторінка 4

У вступі обґрунтовуються актуальність теми, наукове завдання, зв’язок роботи з науковими програмами і планами, сформульовано мету, завдання, концепцію і гіпотезу дослідження, визначено його об’єкт, предмет, теоретичну базу, основні методи. Розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів", який складається з трьох підрозділів, досліджено еволюцію наукових уявлень про систему наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу; доведено міждисциплінарний характер документологічного знання як домінанти вищої БІО; визначено теоретичну базу і методи дослідження.

Дослідження еволюції зародження, становлення та розвитку наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу в контексті динаміки вітчизняної і світової галузевої науки дозволило умовно виокремити п’ять основних стадій їхньої еволюції, зумовлених процесами диференціації та інтеграції: І стадія – Х-XІV ст. – емпіричне накопичення знань у результаті узагальнення досвіду роботи різних соціальних інститутів (зокрема бібліотечного) з матеріальними об’єктами, що містять інформацію; ІІ стадія – XV-XVIII ст. – початкове формування синкретичної науки про книгу та інші друковані видання – книгознавства (бібліології, бібліографії), що поєднує окремі емпіричні знання про книгу як головний засіб документальної комунікації; ІІІ стадія – ХІХ ст. – інституалізація в межах єдиної синкретичної книгознавчої науки ядра стосовно автономних наукових дисциплін – книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, початкове формування документології як узагальнюючої науки про документ; ІV стадія – початок – середина ХХ ст. – диференціація документально-комунікаційних дисциплін, об’єктом вивчення яких є окремі процеси "життєвого циклу" документа: створення, виробництво, розповсюдження, кумулювання, оброблення та надання в користування; V стадія – середина ХХ – початок ХХІ ст. – формування системи наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу на засадах інтеграції, поєднання документивного і комунікативного підходів, які впродовж століть розвивалися паралельно і лише з посиленням інтеграційних процесів зумовили формування системи дисциплін документально-комунікаційного циклу в науці та навчанні, що є своєрідним синтезом усього попереднього історичного розвитку. Попри динамічні зміни парадигм вищої бібліотечної освіти в Україні та світі базове значення має документивна парадигма змісту БІО, суть якої полягає у визнанні пріоритету документа та його сукупностей як складників основного об’єкта і предмета сучасної бібліотечно-інформаційної діяльності, науки та освіти.

Наразі зміст сучасної БІО в Україні визначають також інформативна і когнітивна парадигми, які розвиваються паралельно. Об’єднальною для них є комунікативна парадигма. Інтегрована документивно-комунікативна парадигма має відіграти суттєву роль у підвищенні якісного рівня документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні за умов ступеневої освіти.

Доведено, що нині центральне місце в системі наукових дисциплін документально-комунікаційного циклу посідає документологія, яка інтенсивно розвивається як фундаментальна теоретична дисципліна, однаково значима для цих наук, що вивчає теорію документа, закони, закономірності, принципи, основні ознаки, властивості, функції, класифікацію типо-видового розмаїття документів та їх сукупностей, загальні підходи до їх створення і функціонування в суспільстві. При цьому інституціонально документологія формується як навчальний курс. Перехід на документологічну платформу в науці зумовлює об’єктивну необхідність наступного кроку – змінити предикат "документознавчий" на "документологічний" і ввести до терміносистеми бібліотекознавства поняття "документологічна підготовка бібліотечно-інформаційних кадрів". У цьому разі під документологічною підготовкою бібліотечно-інформаційних кадрів розуміється навчання, що забезпечує систему знань, умінь і навичок про документи та їхні утворення в типо-видовому розмаїтті, які функціонують у сучасному інформаційному суспільстві. Це забезпечить перехід галузевої освіти на якісно вищий – фундаментальний рівень документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні, що відповідає розумінню суті вищої освіти в нашій країні, Європі та світі.

На основі ретельного аналізу публікацій виявлено, що провідну роль у становленні та розвитку наукових дисциплін документально-комунікаційного циклу відіграють учені, які є одночасно й викладачами відповідних навчальних дисциплін. Обґрунтовано висновок щодо провідної ролі "вузівської науки" в розвитку наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу, визначенні їх номенклатури, об’єкта, предмета, міжпредметних зв’язків. Підкреслено особливу заслугу в розвитку ідеї документології представників української наукової школи, що є закономірним результатом їх наукових пошуків стосовно формування теоретико-методологічних засад узагальнюючої науки про документ в усіх його проявах. Зазначено, що серед сучасних українських учених-викладачів провідне місце посідають В.В. Бездрабко, В.О. Ільганаєва, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, М.С. Слободяник, А.А. Соляник, Г.М. Швецова-Водка та ін.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Програма гуртка журналістики
В наш час збільшується потік інформації, підвищується інтерес підлітків до інформаційних технологій. Але і знижується інтерес до читання, літературної і публіцистичної творчості. Страждають від цього ...

Особливості комунікативно-мовленнєвої діяльності учнів початкової школи
Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, яка народилася, застає в готовому вигляді рідну мову. Але вона не тільки засвоює слова і ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net