Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової

Педагогіка: історія і сьогодення » Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової

Сторінка 4

У вступі обґрунтовуються актуальність теми, наукове завдання, зв’язок роботи з науковими програмами і планами, сформульовано мету, завдання, концепцію і гіпотезу дослідження, визначено його об’єкт, предмет, теоретичну базу, основні методи. Розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів", який складається з трьох підрозділів, досліджено еволюцію наукових уявлень про систему наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу; доведено міждисциплінарний характер документологічного знання як домінанти вищої БІО; визначено теоретичну базу і методи дослідження.

Дослідження еволюції зародження, становлення та розвитку наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу в контексті динаміки вітчизняної і світової галузевої науки дозволило умовно виокремити п’ять основних стадій їхньої еволюції, зумовлених процесами диференціації та інтеграції: І стадія – Х-XІV ст. – емпіричне накопичення знань у результаті узагальнення досвіду роботи різних соціальних інститутів (зокрема бібліотечного) з матеріальними об’єктами, що містять інформацію; ІІ стадія – XV-XVIII ст. – початкове формування синкретичної науки про книгу та інші друковані видання – книгознавства (бібліології, бібліографії), що поєднує окремі емпіричні знання про книгу як головний засіб документальної комунікації; ІІІ стадія – ХІХ ст. – інституалізація в межах єдиної синкретичної книгознавчої науки ядра стосовно автономних наукових дисциплін – книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, початкове формування документології як узагальнюючої науки про документ; ІV стадія – початок – середина ХХ ст. – диференціація документально-комунікаційних дисциплін, об’єктом вивчення яких є окремі процеси "життєвого циклу" документа: створення, виробництво, розповсюдження, кумулювання, оброблення та надання в користування; V стадія – середина ХХ – початок ХХІ ст. – формування системи наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу на засадах інтеграції, поєднання документивного і комунікативного підходів, які впродовж століть розвивалися паралельно і лише з посиленням інтеграційних процесів зумовили формування системи дисциплін документально-комунікаційного циклу в науці та навчанні, що є своєрідним синтезом усього попереднього історичного розвитку. Попри динамічні зміни парадигм вищої бібліотечної освіти в Україні та світі базове значення має документивна парадигма змісту БІО, суть якої полягає у визнанні пріоритету документа та його сукупностей як складників основного об’єкта і предмета сучасної бібліотечно-інформаційної діяльності, науки та освіти.

Наразі зміст сучасної БІО в Україні визначають також інформативна і когнітивна парадигми, які розвиваються паралельно. Об’єднальною для них є комунікативна парадигма. Інтегрована документивно-комунікативна парадигма має відіграти суттєву роль у підвищенні якісного рівня документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні за умов ступеневої освіти.

Доведено, що нині центральне місце в системі наукових дисциплін документально-комунікаційного циклу посідає документологія, яка інтенсивно розвивається як фундаментальна теоретична дисципліна, однаково значима для цих наук, що вивчає теорію документа, закони, закономірності, принципи, основні ознаки, властивості, функції, класифікацію типо-видового розмаїття документів та їх сукупностей, загальні підходи до їх створення і функціонування в суспільстві. При цьому інституціонально документологія формується як навчальний курс. Перехід на документологічну платформу в науці зумовлює об’єктивну необхідність наступного кроку – змінити предикат "документознавчий" на "документологічний" і ввести до терміносистеми бібліотекознавства поняття "документологічна підготовка бібліотечно-інформаційних кадрів". У цьому разі під документологічною підготовкою бібліотечно-інформаційних кадрів розуміється навчання, що забезпечує систему знань, умінь і навичок про документи та їхні утворення в типо-видовому розмаїтті, які функціонують у сучасному інформаційному суспільстві. Це забезпечить перехід галузевої освіти на якісно вищий – фундаментальний рівень документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні, що відповідає розумінню суті вищої освіти в нашій країні, Європі та світі.

На основі ретельного аналізу публікацій виявлено, що провідну роль у становленні та розвитку наукових дисциплін документально-комунікаційного циклу відіграють учені, які є одночасно й викладачами відповідних навчальних дисциплін. Обґрунтовано висновок щодо провідної ролі "вузівської науки" в розвитку наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу, визначенні їх номенклатури, об’єкта, предмета, міжпредметних зв’язків. Підкреслено особливу заслугу в розвитку ідеї документології представників української наукової школи, що є закономірним результатом їх наукових пошуків стосовно формування теоретико-методологічних засад узагальнюючої науки про документ в усіх його проявах. Зазначено, що серед сучасних українських учених-викладачів провідне місце посідають В.В. Бездрабко, В.О. Ільганаєва, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, М.С. Слободяник, А.А. Соляник, Г.М. Швецова-Водка та ін.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Історія проблеми
На протязі всього періоду навчання школяр є об'єктом оцінювання вчителем і одночасно суб'єктом переживання оцінки та оцінювальних ситуацій. Оцінюється якість навчальної роботи учня, але реально оцінк ...

Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності здійснення диференціації навчання на уроках біології
Педагог має визначити, знати, враховувати індивідуальні особливості своїх учнів, їхній фізичний розвиток, темперамент, характер, волю, мислення, почуття, інтереси, щоб спираючись на позитивне, усуват ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net