Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової

Педагогіка: історія і сьогодення » Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової

Сторінка 5

Доведено міждисциплінарний характер документологічного знання як ключової компетенції, необхідної всім посередникам-професіоналам у цілому і бібліотекарям-бібліографам зокрема в системі соціальної комунікації. В освітньому вимірі науковий висновок щодо міждисциплінарного характеру документологічного знання створює об’єктивне підґрунтя для його розгляду як базового в навчанні майбутніх бібліотечно-інформаційних фахівців України. При цьому документологічне знання в навчанні бібліотечно-інформаційних кадрів наявне у двох основних формах:

1) як сукупність навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу;

2) як "наскрізне" явище, що "пронизує" переважну більшість навчальних курсів, які викладаються бакалаврам і магістрам.

У другому розділі "Сучасний стан документологогічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні та світі", який складається з двох підрозділів, охарактеризовано особливості сучасного стану документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні; здійснено порівняльний аналіз документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців в європейських країнах та США.

На основі порівняльного аналізу доведено, що в підходах до змісту БІО в Україні та світі є багато спільного. Загальним можна вважати поліпарадигмальність – існування декількох теоретичних підходів до вирішення цього питання. Серед них: книгитивний (основний об’єкт бібліотечно-інформаційної діяльності та освіти – книга, видання); документивний (основний об’єкт – документ, тобто інформація, закріплена на спеціально створеному матеріальному носієві); інформативний (основний об’єкт – документована або усна інформація, відомості, дані); когнітивний (основний об’єкт – знання); комунікативний – передавання в часі та просторі соціально значущої документної чи усної інформації та знань у суспільстві. Це дає підстави розглядати поліпарадигмальність методологічним принципом сучасної вищої БІО України та світу. Вона передбачає існування декількох теоретичних підходів або концепцій, на основі яких обґрунтовуються цілісні, завершені моделі освітнього процесу, що за змістом і формою відповідають вимогам бібліотечно-інформаційної теорії, практики та освіти, визнаних професійною спільнотою.

Підкреслено, що при поліпарадигмальному підході до змісту БІО в Україні та світі все ж одна з парадигм є базовою, яка формує найсуттєвіші характеристики змісту галузевої освіти в той чи інший періоди її розвитку. Однією з таких базових парадигм можна вважати документивно-комунікативну, суть якої полягає у формуванні професійної компетентності майбутніх бібліотечно-інформаційних фахівців щодо пошуку, відбору, придбання, опрацювання, зберігання й організації використання соціально значущої документної інформації та знань соціумом і ∕ або особистістю як сьогодні, так і в перспективі. Про базовий статус документивно-комунікативної парадигми свідчить, по-перше, те, що вона є найбільш адекватною проблемам бібліотечної практики, яка об’єктивно розширює типо-видовий склад бібліотечних фондів; по-друге, оскільки найточніше відповідає генетично притаманній бібліотекам документально-комунікаційній функції; по-третє, сама по собі БІО є документально-комунікаційним процесом передавання інформації та знань в документній або усній формі; нарешті, надання пріоритету документивній парадигмі у вітчизняній галузевій освіті відповідає загальносвітовим тенденціям, що сприяє її інтеграції до єдиного світового освітнього простору.

На основі аналізу сучасного стану викладання навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу у ВНЗ України та інших країнах світу обґрунтовано висновок про їхнє переважання в обсязі та змісті навчальних планів та освітньо-професійних програм. Це підтверджує достовірність наукової гіпотези даного дисертаційного дослідження щодо базового значення документологічного змісту БІО. У цьому полягає подібність освітніх систем. Відмінність виявляється у наданні пріоритету зарубіжними ВНЗ електронним документам (онлайновим та офлайновим) та їх сукупностям, що забезпечує підготовку бібліотечно-інформаційних фахівців, адаптовану до сучасних інформаційних технологій, є обов’язковою умовою переходу на новий рівень розвитку бібліотечної діяльності через її модернізацію, інновацію і трансформацію. Для вітчизняної БІО характерні такі особливості: а) орієнтування змісту освіти як у минулому, так і за умов інформатизації переважно на друковані документи книжкового типу, що не повною мірою відповідає як урізноманітненим об’єктам сучасної бібліотечно-інформаційної діяльності, так і очікуванням користувачів, які прагнуть швидко отримати інформацію в будь-якій фіксованій формі; б) порушення паритету між традиційними й електронними документами через переважання друкованих видів документів у змісті навчання. За таких умов документологічна підготовка бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні об’єктивно "запізнюється" в реагуванні на зміни в інформаційних потребах суспільства у фіксованій інформації та знаннях, перебуває в ситуації "доганяючого розвитку освіти", що знижує якість підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10



Труднощі навчання іноземної мови в молодшій школі
Перехід до навчання дітей іноземній мові в початковій школі створює зовсім іншу психологічну ситуацію. Пошук оптимальних шляхів подолання складностей, що виникають у цій новій ситуації, повинен іти, ...

Проектування дидактичних матеріалів по темі «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»
До дидактичних матеріалів відносять: план викладу теми, текст і контурний конспект по темі. Етапами розробки плану викладу теми є: – вибір необхідних змістовних елементів по темі і встановлення типу ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net