Загальна характеристика хімічно небезпечних речовин, що вивчаються у курсі органічної хімії середньої школи

Вінілхлорид має токсично-імунну дію, спричиняє порушення в центральній і периферичній нервових системах, імунній системі, судинні патології, ушкодження сполучної тканини. Найбільш яскравими клінічними проявами впливу пилу ПВХ на внутрішні органи є - збільшення печінки, легенева патологія (фіброз легенів).

Окремі дослідження також вказують на те, що вінілхлорид спричиняє й інші форми злоякісних новоутворень - гепатоцелюлярний рак, пухлини мозку, легень, лімфатичної й кровоносної системи. Є відомості про підвищену частоту спонтанних викиднів у дружин робітників вінілхлоридних виробництв і про високий рівень вроджених каліцтв у дітей, чиї батьки проживали в безпосередній близькості від підприємств з виробництва ПВХ.

Вінілхлорид відноситься до речовин з доведеною для людини канцерогенністю, згідно "Переліку речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових і природних факторів, канцерогенних для людини" з урахуванням матеріалів Міжнародної агенції по вивченню раку (МАВР).

Тару з вінілхлоридом потрібно позначати символами - високозаймистий, токсичний.

Поради, застереження при використанні.

Може спричиняти рак. Уникати експозиції - при використанні отримати спеціальні вказівки, при нещасному випадку чи поганому самопочутті негайно звернутися до лікаря (якщо можливо показати етикетку).

Відомий як канцероген для людини.

Алкадієни

Акрилонітрил Формула: C3H3N.

Безбарвна рідина з характерним запахом, розчинна у воді, паpи важчі за повітря. Акрилонітрил використовуються у виробництві поліакрилонітрильних волокон, АБС-пластиків, бутадієн-нітрильного каучуку, кополімерів з вінілхлоридом, стиреном (пластик САН) і ін., ціанетилцелюлози, акриламіду, метилакрилату, глутамінової кислоти і адиподинітрилу.

Природних джерел акрилонітрилу не існує. Він може надходити в навколишнє середовище при виробництві, переробці, використанні, зберіганні, транспортуванні й захороненні відходів. Крім безпосередніх емісій в атмосферу при виробництві й промисловому використанні, можливі втрати внаслідок аварій, порушень роботи устаткування та недотримання технології й правил роботи.

Легко займається від іскp і полум'я. Розлита рідина виділяє займисті паpи, які утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші. Ємності можуть вибухати при нагріванні. Існує також небезпека вибуху паpів на повітрі й у приміщенні, ємностях із залишками акрилонітрилу.

Акрилонітрил з повітрям надходить до організму робітників вище згаданих виробництв, при цьому додаткова доза, одержувана при проживанні в поблизу від відповідних підприємств є несуттєвою. У невиробничих умовах значним джерелом надходження акрилонітрилу є паління. У харчові продукти (особливо масло, маргарин) акрилонітрил може надходити з полімерних контейнерів і пакувальних матеріалів, які добувають при кополімеризації акрилонітрилу.

Небезпечний пpи вдиханні, отрутний при потраплянні всередину організму, може спричиняти смерть. Легко всмоктується через непошкоджену шкіру. Паpи спричиняють подразнення слизових оболонок і шкіри, головний біль, запаморочення, слабкість, нудоту, блювоту, пітливість, серцебиття, зниження темпеpатуpи тіла, послаблення пульсу, судоми, почервоніння й печію шкіри.

Акрилонітрил спричиняє рак у тварин і, за результатами деяких досліджень, у людини, тому МОЗ не встановлює безпечного рівня для його вмісту в навколишньому середовищі. При концентрації акрилонітрилу в повітрі 1 мкг/м3 є ризик розвитку раку протягом життя.