Виховання самостійності дошкільників в образотворчій діяльності

Педагогіка: історія і сьогодення » Виховання самостійності дошкільників в образотворчій діяльності

Сторінка 14

особистісно орієнтована взаємодія педагога з дитиною, заснована на партнерському стилі взаємин (розумінні, визнанні цілей, завдань самої дитини, здатності стати на її позицію й разом з нею домогтися потрібного результату), індивідуально-диференційованому підході до дітей, що включає навчання кожного з вихованців за індивідуальною програмою залежно від вихідного рівня самостійності.

Наукове обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних засад формування самостійності дошкільників в образотворчій діяльності, а також застосування в умовах ДНЗ методики роботи з дітьми 5–6 років забезпечило ефективність реалізації поставленої в дослідженні мети. Методика формування у дошкільників самостійності в аплікаційній діяльності складалася з таких єтапів: проектувальний (розробка індивідуальних корекційних програм з виховання самостійності для дітей з різними вихідними рівнями самостійності, а також проектування організаційно-педагогічних засад, що забезпечують виховання самостійності); корекційний (впровадження індивідуальних корекційних програм з ігровими вправами); діяльнісний (навчання цілісних дій у процесі використання системи ігрових вправ), результативний (усвідомлення дитиною себе як субґєкта аплікації, участь її в самостійній художній діяльності за власним бажанням).

Упровадження у практику виховної роботи з експериментальними групами комплексного підходу забезпечило суттєве зростання її ефективності, що підтверджено результатами формувального експерименту. Так, в експериментальних групах дошкільників динамічніше, ніж у контрольних, відбулося зменшення кількості осіб з низьким рівнем сформованості та збільшення їх кількості з достатнім та високим рівнем. Встановлено, що кількість дітей з низьким рівнем самостійності в ЕГ знизилась з 51% до 3%. Кількість дітей, що відповідає середньому рівню самостійності зменшилась з 34% до 10%. Зросла кількість дітей з достатнім рівнем самостійності з 12% до 54%. Збільшилась кількість дітей з високим рівнем з 3% до 33%. У контрольній групі відбулись незначні зміни: дітей з низьким рівнем стало 43% (у порівнянні з 49% на початок експерименту), із середнім рівнем відповідно 29%, у порівнянні з 32% на початок експерименту, підвищився оптимальний рівень з 15% до 19%. Дещо зріс високий рівень самостійності з 3% до 9%.

Викладені у дослідженні результати не розглядаються як вичерпні, такі, що повністю розв'язують проблему виховання самостійності дошкільників в образотворчій діяльності. Перспективними залишаються такі аспекти проблеми, як вікова динаміка розвитку базової якості, гендерність у підході до неї, забезпечення ефективної взаємодії сім'ї та ДНЗ у формуванні самостійності дошкільника.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 



Характеристика основних форм диференціації
Найпоширенішою формою внутрішньокласової диференціації є виконання учнями завдань різного рівня складності. При цьому ускладнення може відбуватися за рахунок залучення пройденого матеріалу, коли учня ...

Професійно-технічна освіта
Професійно-технічна освіта — складова системи освіти України, що є комплексом педагогічних і організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net