Корекційно-педагогічна робота при акустико-мнестичній афазії

Педагогіка: історія і сьогодення » Особливості логопедичної роботи з дорослими при афазії » Корекційно-педагогічна робота при акустико-мнестичній афазії

Сторінка 2

Порушення читання і письма.

При акустико-мнестичній афазії в письмовому мовленні більше, ніж в усному, виступають явища експресивного граматизма, тобто змішування прийменників, а також флексій дієслів, іменників і і займенників, головним чином, в роді і числі. Номінативна сторона письмового мовлення виявляється більш збереженою, оскільки хворі мають більше часу для підбору слів, вибору синонімів, а також фразеологізмів, сприяючих „спливанню в пам'яті" потрібних слів, зрідка спостерігаються літеральні парафазії по акустичному типу (змішування дзвінких і глухих фонем). При записі тексту під диктування хворі зазнають значні труднощі утримання в слухомовній пам'яті навіть фрази, що складається з трьох слів, при цьому вони звертаються з проханням повторити кожний фрагмент фрази.

При акустико-мнестичній афазії виникають значні труднощі в розумінні читаного тексту. Це пояснюється тим, що друкарський текст складасгься з речень значної довжини, і тим, що утримання в пам'яті читаного тексту теж вимагає збереження слухо-мовної пам'яті.

Таким чином, при акустико-мнестичній афазії порушення слухомовної памяті повторно приводять до труднощів нормальної реалізації письма,читання і рахунку.

Коректувально-педагогічна робота при акустико-мнестичній афазії.

Основними завданнями коректувально-педагогічної роботи є подолання порушень слухомовної пам’яті, відновлення зорових уявлень про істотні ознаки предмету, а також подолання амнестичних труднощів і елементів експресивного аграматизму. В ході нейропсихологічного обстеження уточнюється варіант акустико-мнеетичної афазії. Потім складається програма коректувально-педагогічної роботи. В подоланні мовленнєвих розладів при акустико-мнестичній афазії логопед використовує механізм кодування задуму мовного вислову, описи ознак предмету, введення слова в різні контексти, складання зовнішніх опор, що дозволяють хворому утримувати різний об’єм слухо-мовного навантаження.

Відновлення слухо-мовної пам’яті відбувається з опорою на зорове сприйняття. Перед хворим викладається серія наочних картинок, різних по смисловому взаємозв’язку, і дається завдання вибрати з них два, гри. Чотири предмети. У зв’язку з тим то в мовленні слова зв’язані задумом вислову, то спочатку серед «випадково» підібраних картинок із зображенням, наприклад, зайця, тарілки, столу, рушниці, лісу і т.д. пропонується показати предмети, які можуть бути вписані в ту або іншу ситуацію, наприклад, вилку, стіл, огірок або ліс, мисливця, зайця і т.д. Потім вже даються слова, що не входять в одне семантичне поле. На наступній стадії відновлення слухо-мовної пам’яті наочні картинки демонструються у вигляді стовпчика-купки. Хворий, прослуховуючи серію назв предметів, знаходить їх зображення і відкладає бік. Цим досягається деяка віддаленість виконання інструкції в часі. Згодом пропонується повторній серію слів, що опрацювали на попередніх заняттях, не вдаючись до допомоги картинок.

Спочатку для запам’ятовування даються слова, що позначають предмети, потім дії і якості предметів і нарешті числа, з’єднані в номери телефонів.

Паралельно з цим провадиться слухові диктанти: пропонуються фрази, що складаються з двох, трьох, чотирьох слів, з опорою на сюжетну картинку, а пізніше без неї.

При другому варіанті акустико-мнестичної афазії для відновлення зорових уявлень рекомендується проводити ряд вправ, що включають аналіз, близьких по малюнку і за формою предметів, відмінних одним-двома ознаками (наприклад, паніки, чайника, цукорниці; шафи, холодильника, буфета), в яких зміна або відсутність однієї з деталей міняє функцію предмету, його зміст і позначення. Дасться завдання сконструювати предмети з елементів, знайти помилки в зображенні предметів (наприклад півень зображується без хвоста, кіт з довгими вухами і т, д.), домальовувати предмет до цілого, описати його властивості і функції, взнати предмет по його частині і т.д. Подолання відчуження значення складних по складовій структурі слів здійснюється шляхом їх поскладового прослуховування і повторення. Труднощі знаходження потрібного слова, як і при афазії акустико-гностичній, долаються шляхом розширення, а іноді і звуження смислових меж слова, тобто шляхом уточнення і систематизації їх значень. Для цього слова вживається в різних контекстах, ведеться робота, по розумінню багатозначності слова, наприклад, слів ручка, ключ, машина, коса, перо, по уточненню значення синонімів, антонімів і омонімів.

Страницы: 1 2 3



Етапи формування граматичних понять «префікс» і «суфікс» у початкових класах
Граматичні поняття формуються не одразу. Одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад,поняття про корінь, префікс чи суфікс), інші – формуються протягом усього періоду навча ...

Теоретичні засади довузівської дизайнерської освіти. Зв’язок дизайну із шкільними дисциплінами
Важливим аспектом дизайнерської освіти є знайомство учнівської молоді з цим видом художньої діяльності. Саме в цьому віці активно формуються естетичні потреби, смаки, йде вибір майбутньої професії. П ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net