Підготовка студентів до розширення естетичних знань учнів

Сторінка 2

1. У процесі педагогічного аналізу програм для початкової школи виписати цитати, що стосуються формування естетичного досвіду дитини.

2. Спостереження за уроками та позаурочною роботою (особливості діяльності учителя та учнів). Зробити висновок про ступінь використання педагогом інтегративних зв’язків у навчально-виховній роботі з молодшими школярами.

3. Здійснити педагогічний аналіз підручників і посібників для початкової школи на предмет забезпечення асоціативно-образної обробки молодшими школярами отриманої інформації. Висновки узагальнити в таблиці за розділами “Вихідні дані підручника, посібника”; “Зроблені висновки”; “Ілюстрація висновків прикладами із зазначенням відповідних сторінок”.

4. Ознайомитися з роботою групи продовженого дня, підготовкою вихователя до роботи, написанням плану-конспекту. Зробити висновок про особливості формування естетичного досвіду учнів, використання вчителем естетико-виховного потенціалу об’єктів і явищ навколишньої дійсності, інтеграції мистецтв у позаурочній роботі та ін.

Для підготовки студентів до досліджуваної діяльності викладачам дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки було запропоновано доповнити матеріал лекційних занять інформаційною складовою з проблеми формування акумулятивного компонента естетичного досвіду учнів, також у процесі викладання нормативних дисциплін комплексно використовувались прийоми естетико-виховної роботи з формування естетичного досвіду молодших школярів.

Так, прийом “розширення фокусу бачення навколишнього” спрямований на виокремлення естетико-виховного потенціалу красивих та естетично непривабливих об’єктів і явищ навколишньої дійсності і сприяє набуттю майбутніми педагогами одного з умінь першого критерію готовності – уміння виявляти естетико-виховний потенціал об’єктів і явищ навколишньої дійсності й підготовці студентів до формування акумулятивного компонента естетичного досвіду дитини (емоційно-позитивна реакція учнів на об’єкти і явища природи (див. підрозділ 1.2). Означений прийом використовувався у змісті навчального курсу “Людина і світ із методикою викладання”.

Зокрема, на практичному занятті з теми “Людина – громадянин Всесвіту” майбутні фахівці були задіяні за допомогою інтерактивної технології “Коло ідей” в об’єктно-сенсорний тренінг, що полягав у виокремленні об’єктів і явищ природи, які викликають емоційно-позитивну і негативну реакцію молодших школярів, та з’ясовуванні їхніх естетико-виразних ознак. Серед ознак естетично гармонійних об’єктів і явищ природи студенти виокремили такі: “райдуга – своєрідність форми, ніжність та тендітність забарвлення, несподіваність появи та м’якість зникнення” (Богдана А.); “хмарки в літній сонячний день – схожість із солодкою ватою, контрастність на фоні блакитного неба, неквапний рух, химерність обрисів” (Лілія К.).

Серед об’єктів і явищ, що можуть викликати негативну реакцію дитини, майбутні фахівці назвали жабу, вужа, мухомор, кропиву, кактуса, калюжу води, завірюху, грозу, осіннє мокре листя та ін. Таким чином, об’єктно-сенсорний тренінг мав на меті загострення спостережливості майбутніх фахівців до навколишньої дійсності та активізацію мислительної діяльності студентів на виявлення інформативно-насичених ознак об’єктів і явищ природи.

На практичному занятті з теми “Виникнення життя на землі, його розвиток” відбулось усвідомлення майбутніми педагогами доцільності та необхідності естетично непривабливих об’єктів і явищ природи із заниженим естетичним статусом та їхніх естетико-виразних ознак (“колючок”), відкриття прихованої краси об’єктів і явищ природи, підкреслення їх користі для людей та навколишнього середовища, проводилась дискусія на тему “Що було б, якби не було на Землі певного об’єкта чи явища природи”. Проведена робота сприяла тому, що майбутні педагоги здійснювали поглиблений аналіз навколишньої дійсності не за принципом “привабливості – непривабливості”, а на основі естетико-виховного потенціалу об’єктів і явищ природи.

Так, студенти експериментальної групи Тетяна З. та Олена Б. проаналізували “приховану” красу реп’яха: “Маленький реп’яшок – дуже цінний для природи. З появою весни з’являється він зі своїм тендітним стовбурцем та гарними зеленими листочками. Якщо легенько доторкнутися до нього, то можна відчути, що він зовсім не коле пальчики, а навпаки – ніжний і приємний на дотик. Реп’яшок – витвір мистецтва, адже його унікальна будова дає можливість чіплятися до будь-чого. Всі його голочки легенько переплетені ніжною павутинкою. Придивившись до нього ближче, можна побачити його неповторну красу. А як весело, коли бігаєш по травичці, а реп’яшок своїми колючками зачіплюється за одяг, ніби теж хоче з нами побавитись” .

Роль лопуха для навколишнього середовища підкреслили у своїй роботі Людмила К. та Юлія Б.: “Уявіть, діти, що насувається велика сива хмара. Важкі краплі дощу вже лопотять по дорозі. Де Ви можете сховатись? Чи страшні для Вас краплі дощу? А для маленької комашки, мурашки та метелика? Де ж можуть сховатися наші бідолахи? Орієнтовні відповіді дітей: під травичкою, камінцем, листочком, лісовим корінням, лопухом тощо. Учні обговорюють переваги названих об’єктів, учитель підводить дітей до висновку, що лопух – одна з оптимальних схованок для лісових мешканців, мов у ту рукавичку із казки збігаються всі під широкі розлогі листки лопуха”.

Страницы: 1 2 3 4 5



Експериментальна перевірка розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови
З метою доведення ефективності виявленої та обґрунтованої сукупності шляхів удосконалення розвитку пізнавальної активності в початковій школі і з’ясування їх впливу на процес формування мовних знань ...

Методи розв’язування фізичних задач
У залежності від того, які логічні операції застосовуються при розв'язанні задач, розрізняють методи розв'язування - аналітичний, синтетичний, та аналітико-синтетичний. Аналітичний метод полягає у ро ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net