Проведення педагогічного експерименту

Педагогічний експеримент варто проводити в три етапи: перший етап дозволяє встановити нинішній стан справ із формуванням загально трудових вмінь і навичок (констатуючий експеримент), другий – впровадити нововведення в навчальний процес, а третій – перевірити ефективність цих нововведень. Оскільки результати нашого експерименту потрібно з чимось порівнювати, то потрібно проводити в одних класах навчання за старою програмою (контрольні класи), а в інших – за новою (експериментальні класи).

Педагогічний експеримент ми проводили в 6–му класі. Ще до початку експерименту варто підібрати класи так, щоб рівень навчальних досягнень у них був приблизно однаковим. Для цього слід врахувати оцінки у класних журналах та сформованість окремих вмінь. Крім того, враховувати ступінь самостійності учнів при виконанні якихось вправ чи завдань.

На початку вивчення розділу «Електротехнічні роботи» слід провести констатуючий експеримент, який дозволив нам виявити слабкі місця (прогалини в знаннях, невміння працювати з деякими інструментами, володіння якими передбачає Програма.

Так як до контрольних, так і до експериментальних класів застосовувались єдині вимоги до вмінь учнів, результати експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню.

І – вміння запам'ятовувати матеріал;

ІІ – чітко та швидко виконувати практичні завдання;

ІІІ – правильно встановлювати неробочі прилади;

IV ‑ перевіряти якість побутових приладів;

V – користуватися правилами техніки безпеки.

Разом із тим, прослідкувати за загальним ростом середньої оцінки в контрольних та експериментальних класах.

Таким чином можна стверджувати, що запропонована методика експериментального контролю трудових вмінь і навичок, створена на її основі навчальна програма цілком себе може виправдати і дати кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Терміни “вміння” і “навички” справді є схожими і вони розглядаються як доповнення один одного: на основі отриманих знань формується вміння – на основі сформованого вміння під час багаторазового повторення тієї чи іншої операції виконання її стає ніби автоматичним – формується навичка – на основі сформованої навички може ґрунтуватись нове вміння і т.д.

Загально трудові вміння мають вирішальне значення у формуванні повноцінної особистості, тому їх розвиток під час навчання в школі є необхідним, адже саме в цей час закладається основа майбутнього члена суспільства. Загально трудові вміння сприяють розвитку самостійності, активності, гнучкості мислення, відповідальності і є фундаментом для розвитку творчих здібностей учнів.

До загально трудових вмінь відносять вміння:

- планувати свою роботу наперед;

- організовувати своє робоче місце та забезпечувати швидке і якісне виконання роботи;

- вміння варіювати виконання роботи відповідно до обставин;

- вміння здійснювати контроль за своєю роботою.

Успішними передумовами формування вмінь (навичок) є:

- чітка визначеність завдання;

- розуміння кінцевої мети завдання;

- знання засобів її досягнення;

- відповідність завдання сформованим вмінням;

- ефективність інструктажу вчителя;

- об’єктивне оцінювання;

- наявність зацікавленості (інтересу) в учня до завдання;

- можливість для учня проявити ініціативу;

- самоконтроль та самооцінка своєї роботи.



Методичне забезпечення вивчення прислівника в початковій школі
Структуру курсу української мови, яка існує в початковій школі, побудовано за принципом змістового узагальнення. Цей принцип, визначений В.В.Давидовим, полягає в тому, що „засвоєння знань загального ...

Історія розвитку гри
Ми дізналися, що питання місця гри в розвитку дитини вивчалося ще з часів Платона, який говорив про необхідність створення умов для спільних ігор дітей від 3-х до 6-ти років. Він наголошував, що прир ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net