Розвиток здатності майбутніх учителів початкових класів до естетико-виховного впливу на аксіосферу учнів

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів » Розвиток здатності майбутніх учителів початкових класів до естетико-виховного впливу на аксіосферу учнів

Сторінка 2

III. “Генеральний перегляд”: підсумковий етап гри, що припадає на кінець навчального року. Зміст: підбиття підсумків проведеної роботи, обстеження системи естетичних уподобань дітей. Зокрема, учитель може провести гру-подорож “Як козаки в галерею естетичних експонатів подорожували”, свято “Першого портфелю естетичних уподобань”, КТС “Намисто наших уподобань”. У ході експериментальної роботи зі студентами було запроваджено елементи гри “Колекціонер скарбів”: естетичні перерви, культурно-просвітницькі п’ятихвилинки, колективна форма обговорення естетичних вражень “Я дивлюсь і помічаю”, укладання портфелю “Мої естетичні уподобання”, “Обмін експонатами”. Зокрема, протягом тижня майбутнім фахівцям на “естетичних перервах” пропонували для сприйняття твори певного композитора, що розраховані як на дорослу, так і дитячу аудиторію. Це, зокрема, Класична симфонія та твори з циклу “Казки старої бабусі” С.Прокоф’єва, Меланхолічна серенада та твори з дитячого альбому П.Чайковського, концерт для скрипки з оркестром та твори з циклу “24 дитячі п’єси” В.Косенка та ін. Сприймання музики в даному випадку відбувалось у комінтатній формі, що дало змогу сполучити перцептивний акт з немузичною діяльністю. Відгуки студентів про нововведення свідчать про підвищення їхнього інтересу до творчості запропонованих композиторів: “Музика, що звучала, залишила глибокий емоційний відбиток у моїй пам’яті” (Мар’яна Д.); “У мене виникло бажання переосмислити й оцінити твори в більш спокійному середовищі” (Ірина С.); “Для своєї навчальної діяльності вдома я почала використовувати стимулюючим фоном класичну музику” (Юлія Ц.); “Під час педагогічної практики естетичні перерви допомогли мені зацікавити учнів музичним мистецтвом” (Олександра К.) та ін.

Для переходу комінтатної форми сприйняття в лідируючу, що передбачає активну участь особистості майбутніх педагогів у виконанні музичних творів, їх аналізі, інтерпретації, запропоновані студентам музичні твори були використані на заняттях зі спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”. Численними науковими дослідженнями доведено вплив музики на підвищення ефективності розумової діяльності. Тож з метою часткового забезпечення педагогічної умови взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів у контексті формувального експерименту викладачам навчальних дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки був запропонований перелік творів для комінтатного сприйняття музики на своїх заняттях. Також у процесі дослідно-експериментальної роботи були передбачені культурно-просвітницькі п’ятихвилинки, що сприяли збагаченню естетичних уподобань майбутніх педагогів та націлювали на діяльність із розширення естетичних смаків і уподобань молодших школярів. Так, на початок тижня два студенти (журналіст для дорослих та журналіст для дітей) готували доповідь для радіогазети про культурні заходи, що заплановані в місті протягом тижня. Журналіст для дорослих давав анонс театральних вистав, музично-літературних концертів, виставок мистецьких творів, що розраховані на дорослу аудиторію. Журналіст для дітей у цікавій формі (тематичні вірші, казки, виготовлення запрошень тощо) презентував культурно-просвітницькі заходи, що могли відвідати молодші школярі. Колективна форма обговорення естетичних вражень “Я дивлюсь і помічаю” сприяла загостренню уваги студентів до особливостей об’єктів і явищ природи, поглибленню естетичного сприйняття навколишньої дійсності, формуванню ціннісно-спонукального компонента власного естетичного досвіду, як-от: вранішня яблунька; яблунька, осяяна сонцем; яблунька ввечері; краса листочків, підхоплених вітерцем; гілочок дерев, яких заколисує теплий вітерець та ін. Зокрема, на лабораторному занятті “Методика застосування словесних методів на уроках природознавства” (методика викладання природознавства) майбутнім фахівцям були представлені серії мистецьких творів, у яких митці відобразили власне бачення своєрідності об’єктів і явищ навколишнього таких, як К. Моне “Собор у Руані”, “Собор у Руані у вранішньому сонці”, “Собор в Руані, портал у сірому”, “Копиці, кінець літа в Живерні”, “Копиця сіна біля Живерні”, “Враження. Рожеві й голубі: Копиця”, П.Сезана “Гора Сент-Віктуар”, “Гора Сент-Віктуар із великою сосною” , А.Куїнджі “Сонячні плями на інеї”, “Березовий гай. Плями сонячного світла” та ін. Так, студентка експериментальної групи Інна М. зробила для себе відкриття: “Я дививилась і не бачила, я дивилась і не думала. Варто було тільки зупинитись і . краса увійшла в моє серце. Промінчики сонця ніжно лоскотали гілля, промовляли лагідно: “Відкрийте оченята, день новий іде”. Прозора, срібна ковдра ледь-ледь прикривала красуню. “Ні, ні, батечко сонечко, ще холодно мені, – промовила сонна тополя. – Не буду я скидати теплу ковдру”. З метою часткової реалізації умови активізації художнього мислення майбутніх фахівців у контексті експериментального дослідження було запроваджено позааудиторну роботу естетичної студії (літературної секції “Гармонія слова”, музичної секції “Звуки краси” та образотворчої секції “Фарби життя”). Так, наприклад, студенти музичної студії до запропонованих картин А.Саврасова “Місячна ніч. Болото”, І.Айвазовського “Хвиля”, І.Левітана “Вечір” та ін. підбирала звуки природи (злива, шум океану, нічна серенада солов’я тощо); майбутні фахівці образотворчої студії до літературних творів Л.Костенко “Березовий листок”, В.Заєць “Шипшинові ліхтарі”, М.Познанської “Сонячна сопілка” та ін. малювала кольорову палітру та пояснювала свій вибір. Таким чином, студенти були об’єднані в три групи, забезпечувався почерговий перехід майбутніх педагогів із однієї групи в іншу, що дало змогу задіяти студентів експериментальних груп до роботи музичної, літературної та образотворчої секцій. У додатку Х наведено приклад одного з блоків завдань, що виконували студенти літературної студії “Гармонія слова”. З метою розвитку науково-педагогічних інтересів до професійної діяльності, пов’язаної з коригуванням ціннісної сфери учнів естетичними засобами, у контексті методики виховної роботи майбутні фахівці готували реферати з подальшим його захистом. Зокрема, у ході експериментальної роботи студентам пропонувалась така тематика рефератів: “Аксіологічні вимоги до особистості вчителя початкових класів”, “Цінність краси буденного життя в педагогічній спадщині В. Сухомлинського”, “Мистецтво сприймання”, “Чи здатні діти відчувати красу? (на прикладі досвіду вчителів-новаторів Ш. Амонашвілі, Н. Вітковської та ін.), “Взаємозв’язок естетичного та трудового виховання молодших школярів”, “Активізація оцінної діяльності учнів засобами мистецтва”, “Роль та значення естетичних цінностей у процесі формування естетичного досвіду дитини” тощо. На ціннісно-коригувальному етапі експериментального дослідження було запропоновано розширити перелік дослідницьких проектів із фахових методик відповідно до теми дослідження, як-от: “Урізноманітнення естетичних уподобань учнів у процесі вивчення математичних задач”; “Геометричний матеріал як фактор розвитку естетичної оцінки молодших школярів”; “Використання естетичних ігор у процесі формування поняття числа”; “Поглиблення естетичного сприйняття дітей у процесі вивчення елементів математичної логіки” та ін. (методика викладання математики); “Значення й місце куточка живої природи, географічного майданчика, навчально-дослідної ділянки в процесі формування естетичного ставлення дитини до праці”; “Особливості естетико-моральних аспектів представлення молодшим школярам натуральних засобів наочності живої природи (гербарії, колекції, чучела, вологі препарати тощо)”; “Використання проектних методів на уроках природознавства з метою спрямування ціннісної сфери учнів початкових класів” (методика викладання природознавства) тощо. З метою формування у студентів аксіологічного компонента готовності до досліджуваної діяльності, поглиблення умінь здатності до розширення естетичного тезауруса молодших школярів: уміння виявляти естетико-виховний потенціал об’єктів і явищ навколишньої дійсності, уміння забезпечувати асоціативно-образну обробку інформації, уміння використовувати інтеграцію мистецтв у навчально-виховній роботі з молодшими школярами на рівні узагальнення та систематизації; набуття умінь другого критерію готовності: уміння урізноманітнювати спектр естетичних уподобань та смаків дітей; уміння поглиблювати естетичне сприйняття учнями навколишньої дійсності та мистецтва; уміння вмотивовувати практичну діяльність молодших школярів із позиції краси на рівні усвідомлення, осмислення та первинного використання на ціннісно-коригувальному етапі дослідно-експериментальної роботи викладачам ВНЗ було запропоновано внести в зміст методичної педагогічної практики певні види роботи, зокрема:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Методика ознайомлення з колом, кругом, їх елементами
У II класі учні ознайомлюються з колом, навчаються креслити коло за допомогою циркуля, ознайомлюються з елементами кола і круга - центром і радіусом. Усі ці відомості діти засвоюють у процесі практич ...

Дошкільні заклади в системі національної освіти
Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні - сукупності навчально-виховних закладів, призначених для цілеспрямованого навчання і виховання, її ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net