Поведінка – це діяльність, яка проявляється у взаємодії з оточуючим середовищем і опосередкована зовнішньою (руховою) та внутрішньою (психічною) активністю.
Поведінка – це надто складний феномен, а тому її формування необхідно здійснювати, виділяючи в ній окремі елементи.
Найменшою одиницею поведінки є вчинок (певна дія чи стан особистості).
Поведінка – це сукупність вчинків, але вчинок може бути моральним і аморальним, тому за одним зовнішнім проявом поведінки не можна судити про рівень соціально-позитивної поведінки людини.
Формування позитивної поведінки потребує формування суспільно-цінної мотивації.
Можливо 3 співвідношення між суспільно-цінною діяльністю та особистісно-значимим мотивом.
Суспільно-цінна діяльність = особистісно-значимому мотиву;
Суспільно-цінна діяльність ≠ особистісно-значимому мотиву, але зовнішня дія буде відповідати соціальним нормам за певних умов;
Суспільно-цінна діяльність ≠ особистісно-значимому мотиву (аморальна поведінка).
Для того, щоб сформувати соціально-ціннісну поведінку необхідно формувати моральні звички поведінки.
Звичка – це друга натура людини – це стійка форма соціально-цінної (нецінної) поведінки, яка стає життєвою потребою людини.
Формування звичок соціально-цінної поведінки починається з формування навичок – автоматизованих дій.
Формується навичка в результаті неодноразового повторення одних і тих же дій, тому основним методом формування навички є метод навчання – організація планомірного і регулярного виконання певних дій з метою перетворення їх на звичні форми поведінки.
Щоб навичка перетворилася у звичку – необхідне тренування в виконанні навичок.
Сформовані звички надзвичайно стійкі, а тому важко піддаються перевихованню.
Методика ефективного формування звичок потребує виконання ряду вимог:
опора на наявний життєвий досвід (рівень) учня;
єдність впливу на свідомість, почуття і поведінку;
формування позитивної мотивації;
створення під час формування навичок і звичок позитивної емоційної, зовнішньої атмосфери;
зосередженість на формуванні певної звички (системи подібних звичок та доведення цього процесу формування до її повної сформованості);
єдність, послідовність у вихованні звичок з боку всіх, хто виховує особистість.
Гуманізація змісту та спрямованості освіти
Соціальним фоном гуманізації змісту та спрямованості освіти в сучасних умовах є, безумовно, інформаційна революція. Розпочавшись на межі 1960-1970-х років, вона буквально за два десятиліття радикальн ...
Завдання, основні принципи, засоби і провідні
напрямки естетичного виховання в сучасній школі
Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. Метод ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>