Формування готовності майбутніх фахівців до забезпечення творчо-естетичної самореалізації дітей

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів » Формування готовності майбутніх фахівців до забезпечення творчо-естетичної самореалізації дітей

Сторінка 1

Сучасні тенденції розвитку початкової освіти як школи творчості зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до побудови всього навчально-виховного процесу підготовки вчителя початкових класів, розвитку в майбутніх фахівців необхідних професійних умінь та навичок, що сприятимуть творчій самореалізації особистості дитини в суспільстві як його представника, так і неповторної індивідуальності. На думку дослідників молодший школяр розкриває себе для навколишнього та відкриває світ для себе в художній творчості, в діяльності за законами краси. Це у свою чергу детермінує оновлення системи підготовки вчителя початкових класів як творця-транслятора освітньої інформації, організатора життєдіяльності дитини у творчо-естетичному контексті культури. Креативно-діяльнісний етап дослідно-експериментальної роботи був спрямований на поглиблення цільового, когнітивного, аксіологічного компонентів готовності до досліджуваної діяльності та передбачав інтеграцію знань, умінь та навичок студентів із проблеми формування естетичного досвіду молодших школярів, набутих на попередніх етапах підготовки; оволодіння студентами операційно-процесуальним компонентом готовності й уміннями третього критерію готовності: уміння організовувати художньо-творчу діяльність молодших школярів; уміння створювати естетико-виховні ситуації у практичній діяльності дітей; уміння налаштовувати учнів на розширення меж використання набутого естетичного досвіду. На креативно-діяльнісному етапі формувального експерименту в процесі викладання нормативних дисциплін використовувались методичні прийоми підготовки студентів до досліджуваної діяльності, викладачам було запропоновано доповнити матеріал лекційних занять інформаційною складовою з проблеми формування творчо-результативного компонента естетичного досвіду молодших школярів. Так, метою прийому “моделювання художньої творчості дитини” було спонукати майбутніх педагогів до організації художньої творчості дітей, використовуючи певні етапи: власна рефлексія вражень учнів, знаходження відповідних джерел інформації для набуття цих вражень, формулювання теми та визначення форми втілення творчого задуму. Прийом використовувався в змісті методик початкового навчання і був спрямований на підготовку студентів до забезпечення художньо-творчої інтерпретації молодшими школярами естетичних вражень (творчо-результативний компонент естетичного досвіду), набуття майбутніми педагогами здатності забезпечувати творчу самореалізацію дитини в естетичній діяльності (уміння організовувати художньо-творчу діяльність учнів). Алгоритм опрацювання матеріалу такий:

Підготовчий етап (“Колаж вражень”): окреслення системи сенсорних вражень молодших школярів, як-от: шелест листочків під час вітру, танок-погойдування маленьких гілочок, задумливий, неквапний рух великого гілля.

Основний етап:

“Контакт”: визначення джерел інформації як до всієї системи вражень учнів, так і до окремих її складових. Наприклад, шелест листочків під час вітру – урок милування “Теплий подих літечка”, сприйняття аудіозапису “звуків природи”, тематичний вірш та ін.

“Художнє відео”: моделювання цікавих форм збереження набутих дітьми вражень, як-от: учні одразу після сприйняття різнобарв’я літньої природи на аркушах паперу у вигляді різноманітних листочків дерев записують свої думки.

“Стимул”: передбачення креативно-образних назв для майбутньої художньої творчості школярів. Наприклад, “Про що шепочуть зелені листочки”, “Щіп-щіп, скрип-скрип – снігуронька-зима прийшла”, “Запах весняної кухні” тощо.

“Малюю музику слова”: визначення неодноманітних завдань, на противагу умовно-традиційним типу намалюйте побачене, напишіть твір-відгук, художньо-творчої інтерпретації учнями естетичних вражень.

Підсумковий етап (“Діалог”): побудова відповідної системи запитань, що сприяли б установленню взаємозв’язків молодшими школярами між обраним сюжетом художньої творчості та виражальними засобами його втілення.

Для набуття вміння встановлювати діалог на підсумковому етапі прийому “моделювання художньої творчості дитини” майбутні педагоги складали мозаїку запитань-відповідей. Так, студентам були запропоновані дитячі вироби з клаптиків тканин, малюнки на склі, рельєфні малюнки та ін. У результаті колективної діяльності майбутні фахівці вибудовували систему запитань із орієнтовними відповідями молодших школярів, що відображають процес художньої творчості дитини. На лабораторному занятті “Організація художньо-творчої діяльності на уроці музики” (методика музичного виховання) майбутні фахівці виконували вправу “Кольори райдуги”: конкретизували загальну назву для художньої творчості молодших школярів у більш часткові, як-от: “Незвичайне в місці” – “Місто накрила хвиля туману”, “Вийшли пішоходи-черв’яки”, “Дощик –пустунець – тут є, а там немає” (Тетяна Н., студентка експериментальної групи). Метою прийому “естетична екстраполяція” було спонукати майбутніх педагогів до перенесення естетичних якостей об’єктів і явищ навколишньої дійсності на неестетичні сфери буття людини. Прийом використовувався в змісті методик початкового навчання і налаштовував майбутніх педагогів на розширення меж використання набутого учнями естетичного досвіду (творчо-результативний компонент – екстраполяція естетичного досвіду на інші сфери життєдіяльності з метою розширення соціального досвіду). Алгоритм опрацювання матеріалу:

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Система вивчення дієслова
Дієслово – досить сказати граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форми і правопису в початкових класах дається в елементарному вигляді і розподіляється за класами. У 1 класі відбуває ...

Використання ігор при навчанні фонетиці англійської мови
Як зробити свій урок цікавим, захоплюючим і домогтися того, щоб діти добре й міцно засвоювали мовний матеріал? Над цими проблемами постійно працює вчитель. Проаналізувавши велику розмаїтість прийомів ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net