Формування готовності майбутніх фахівців до забезпечення творчо-естетичної самореалізації дітей

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів » Формування готовності майбутніх фахівців до забезпечення творчо-естетичної самореалізації дітей

Сторінка 2

Підготовчий етап (“Пошук”): вибір певної естетичної категорії, як-от: героїчне, прекрасне, трагічне та ін. та наведення двох прикладів утілення обраної категорії з різних сфер буття. Так, у першому прикладі естетична категорія виявляється в повній мірі, як-от: краса лебедів; у другому прикладі – опосередковується іншими ознаками, як-от: краса взаємостосунків між людьми.

Основний етап: 1. “Природний еталон”: представлення першого прикладу та аналіз його естетичних ознак, що характеризують обрану категорію, та підведення учнів до її “відкриття”. На даному підетапі відбувається активізація естетичного досвіду дитини (естетично-емоційної реакції на презентований об’єкт, асоціативно-образної інтерпретації, набуття певних естетичних знань, естетична оцінка та ін.). 2. “Дзеркальне відображення” : представлення другого прикладу та аналіз його естетичних ознак, підведення учнів до “відкриття” аналогії естетичної категорії з першими об’єктом чи явищем. На даному підетапі відбувається актуалізація висновків, вражень дітей, що були одержані на підетапі “Природний еталон”, та підняття їх на новий рівень осмислення. 3. “Криве дзеркало”: презентація певного об’єкта чи явища з протилежними до “Природного еталона” естетичною категорією, як-от: прекрасне – потворне, героїчне – трагічне та ін. Означений під етап можна використовувати замість підетапу “Дзеркальне відображення”. Підсумковий етап: 1. “Добро – Зло”: визначення моральної основи досліджуваних прикладів. Так, для позитивно спрямованих категорій (прекрасного, піднесеного та ін.) підкреслення принципу “не нашкодь та наслідуй”, для негативно спрямованих (потворного, трагічного та ін.) – принцип “зрозумій причини, щоб такого не трапилось”. 2. “А спробуй відшукати ще”: наведення інших прикладів втілення ключової категорії в природному та суспільному середовищі. 3. “Креатив”: творча інтерпретація отриманих вражень та зроблених висновків, виконання творчо-естетичних завдань. На практичному занятті з теми “Методи навчання природознавства в початковій школі” (методика викладання природознавства) студенти експериментальних груп порівнювали красу краплин роси на листочках (“Природний еталон”) та ввічливе спілкування людей (“Дзеркальне відображення”). Наведемо фрагмент спільного “Проекту” уроку на тему “Вода в природі та житті людини” (3 клас) студентів експериментальної групи Юлії Б., Олени Б., Наталі С. та Вікторії Г.: “Отже, чому ми вважаємо краплинки роси на листочках красивими? (Орієнтовні відповіді дітей: вони прозорі; сяють, мов діаманти; краплини ніби намистинки, що прикрашають листочок; вмитий краплинками листок яскраво виблискує на сонці та ін.). Третьокласник Сашко дуже полюбляв збирати на свою долоньку краплини роси та милуватись їх блиском на сонці. Діти, а Ви любите це робити?”.

Далі в студентському “Проекті” передбачено, що вчитель за допомогою пензлика “переселяє” краплини води на долоньки учнів й діти аналізують свої відчуття. Після цього педагог продовжує розповідь про третьокласника Сашка, його шанобливе ставлення до вчителів, батьків, звичку завжди говорити “дякую” та “будь ласка” й спонукає дітей до порівняння ввічливого спілкування хлопчика з красою краплини роси. Інша група студентів запропонували фрагмент плану-конспекту уроку на тему “Море. Рослинний і тваринний світ морів”(3 клас), де використали прийом “естетична екстраполяція” й представили героїчну подорож лосося до місць нересту: “Ця риба завжди повертається в річку, в якій народилась. Шлях додому дуже важкий, проте перепони лососі прагнуть перебороти всіма силами. Так, із води риба може виплигнути до 4 метрів у висоту. Часто в цій подорожі риби гинуть від виснаження, падають на скелі, потрапляють у сітки” та ін. (Руслан Ж., Олена Б., Юлія М., Наталя К., Ірина К.).

Після засвоєння студентами прийому “естетична екстраполяція” майбутні фахівці брали участь у грі “Збільшувальне скло”, метою якої було поглибити процес аналізу навколишньої дійсності шляхом використання декількох естетичних категорій. Гра використовувалась у змісті методик початкового навчання. Так, студентам були запропоновані кольорові картки (“збільшувальне скло”), на яких були зазначені естетичні категорії. Майбутні фахівці підбирали приклади втілення зазначених естетичних категорій у навколишній дійсності, як-от: змія – виразне, не дотримав слова та обманув товариша – огидне, щебет пташок у гаю – прекрасне та ін. Далі студенти були задіяні в гру, що проходила в п’ять етапів:

І етап (“В об’єктиві”): представлення викладачем прикладів утілення естетичних категорій у навколишній дійсності (звукозапис, вірш, казка, малюнок, загадка та ін.).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Педогогічні умови формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики
Визначення умов повноцінного естетичного сприймання музичних творів потребує з'ясування низки науково-методичних питань. Мова йдеться насамперед про шляхи формування музичного сприймання школярів, мо ...

Принципи роботи з важкими учнями А.С. Макаренка
А.С. Макаренко вніс вагомий доробок у теорію й методику виховання та перевиховання дітей-сиріт і безпритульних дітей. Методи психоморальної адаптації в дитячому колективі, які він розробив і випробув ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net