Формування готовності майбутніх фахівців до забезпечення творчо-естетичної самореалізації дітей

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів » Формування готовності майбутніх фахівців до забезпечення творчо-естетичної самореалізації дітей

Сторінка 3

ІІ етап (“Робота в парах”): обговорення отриманої інформації та визначення естетичних категорій (“збільшувального скла”).

ІІІ етап (“Вислови свою думку”): вибіркове опитування студентів, особливо тих, що неправильно визначили естетичні категорії.

ІV етап (“Колективний аналіз”): спільне знаходження правильних естетичних категорії шляхом з’ясування внутрішньо-зовнішніх ознак.

V етап (“А чи зрозумів?”): вторинне визначення естетичних категорій запропонованих прикладів.

На креативно-діяльнісному етапі формувального експерименту робота естетичної студії була організована у формі створення спільних проектів, як-от: “Кінофільм”. Окрім участі студентів у засіданнях естетичної студії, майбутні педагоги були задіяні до випуску газети “Креативчик”. Так, перший номер газети “Перлинами устелені шкільні стежини” присвячувався творчості земляків, передових учителів початкових класів, особливостям педагогічної діяльності з формування естетичного досвіду дитини, творчим досягненням обдарованих дітей. Другий випуск “А що скажете Ви?” висвітлював позитиви та негативи різних педагогічних технологій, методів та прийомів педагогічної діяльності, презентував окремі прийоми з формування естетичного досвіду молодших школярів та ін. З метою поглиблення цільового компонента готовності до досліджуваної діяльності у контексті експериментальної роботи було передбачено функціонування стенда “Календар думок”, на якому студенти прикріплювали аркуші паперу зі своїми пропозиціями щодо поліпшення підготовки вчителя до формування естетичного досвіду дитини. Також на даному етапі була запроваджена пропедевтична діяльність майбутніх фахівців у початкових класах. “Педагогічна практика одного дня” організовувалась таким чином, що одні студенти презентували свої “Проекти”, інші спостерігали, аналізували та рецензували побачене. Це дало можливість майбутнім педагогам до основної педагогічної практики апробувати та удосконалити розроблені плани-конспекти, набути певної педагогічної майстерності, здійснити самоаналіз та саморефлексію. З метою синтезу, поглиблення та розширення одержаних студентами знань про особливості формування естетичного досвіду дитини, удосконалення та розвиток набутих умінь та навичок, орієнтації на формування естетичного досвіду молодших школярів на креативно-діяльнісному етапі відбулось запровадження спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”. Зміст навчального матеріалу зі спецсемінару представлений у додатку Р. Орієнтовна структура залікового кредиту курсу розподілена на чотири модулі (див.дод. П): 1. Учитель « Дитина. 2. Природа і мистецтво в процесі формування естетичного досвіду молодших школярів. 3. Творча самореалізація учнів в естетичній діяльності. 4. Активізація та збагачення естетичного досвіду молодших школярів у різних сферах життєдіяльності. Після завершення вивчення спецсемінару студенти експериментальних груп виконують індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) “Рівні сформованості естетичного досвіду молодших школярів”: пропонують діагностичні процедури на встановлення рівнів сформованості естетичного досвіду молодших школярів, здійснюють відповідне діагностування й на основі результатів передбачають можливі варіанти подальшої системи роботи з молодшими школярами. Варіанти завдань для самостійної роботи майбутніх педагогів до першого та третього модулів спецсемінару представлені в додатку С. Наведемо приклади виконання студентами окремих завдань, запропонованих майбутнім фахівцям у процесі вивчення спецсемінару. Так, завдання “Актуалізація знань” передбачало пригадування та усвідомлення студентами певної інформації, одержаної в процесі психолого-педагогічної, художньо-естетичної та методичної підготовки. На семінарському занятті “Естетичний підхід до професійної підготовки вчителя початкових класів” методом мозкового штурму було актуалізовані знання студентів, отримані в процесі вивчення “Вікової фізіології”, “Загальної психології”, “Вікової та педагогічної психології” щодо сенситивності молодшого шкільного віку для формування естетичного досвіду особистості дитини. Зокрема, майбутні фахівці експериментальних груп виокремили такі коментарі, пов’язані з означеною проблемою: “Діти – космічні істоти, що прагнуть все навколо оживити”; “їм притаманні яскравість сприйняття”, “учні легко засвоюють інформацію”; “очі в молодшого школяра горять від інтересу до навколишнього, вони сприйнятливі до гармонійних поєднань кольорів” та ін.

Завдання “Аргументація” полягало в наведенні студентами прикладів на запропоновані теми з досвіду роботи відомих класиків педагогіки (А. Макаренка, С. Русової, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін.); вчителів-новаторів (Ш. Амонашвілі, Н. Вітковської. І. Волкова, В. Шаталова та ін.); сучасних науковців (С. Жупанина, Л. Масол, Н. Миропольської, Л. Пєчко, Г. Тарасенко та ін.). Зокрема, Вікторія С. запропонувала приклади формування естетичного досвіду дитини з авторської технології Г. Тарасенко: “У своїй технології науковець запропонувала два напрями естетико-екологічного виховання дітей: організація безпосереднього емоційно-чуттєвого контакту з природою (уроки милування природою) та розвиток художньо-образного мислення дітей (уроки художнього пізнання природи)”. Студентка експериментальної групи Олена Г. проаналізувала монографію Н.Миропольської “Мистецтво слова в структурі художньої культури учня” й зазначила: “Естетичний тезаурус особистості учня залежить від естетичної логосфери школи, що представляє етику та естетику слова” (семінарське заняття “Особливості структури та формування естетичного досвіду молодших школярів”).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Становлення і розвиток ідей вільного виховання
Зміст поняття "вільне виховання" є складною і багатогранною проблемою, яка має внутрішні суперечності. Дана проблема включає аналіз самої природи - особистості дитини, розвитку її задатків, ...

Перший клас для шестирічних дітей початкового ступеню школи
У “Основних напрямках реформи загальноосвітньої та професійної школи" щодо початкового ступеню навчання висуваються якісно нові вимоги: закласти основи всебічного розвитку дітей, забезпечити фор ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net