Принципи підбору змісту й побудови шкільного курсу природознавства

Педагогіка: історія і сьогодення » Навчально-виховні завдання курсу природознавства в початковій школі » Принципи підбору змісту й побудови шкільного курсу природознавства

Сторінка 1

Основна ідея шкільного предмета природознавства складається з розкриття об'єктивно існуючих зв'язків між неживою й живою природою, у поясненні впливу всіх компонентів природи на трудову діяльність людини.

Необхідною умовою для сприйняття дітьми природничого поняття є вміння вчителя володіти словом. Незважаючи на те, що основним джерелом знання в процесі формування відчуттів є саме поняття або об'єкт, точне й образне слово вчителя направляє процес спостереження, організує його в певній послідовності, уточнює, конкретизує ознаки спостережуваного об'єкта, поняття й т.д. Тому вчителю необхідно свої думки виражати коротко, точно, логічно, щоб словесний опис природничого поняття збігся з тим, що діти спостерігають.

Спостереження школярами об'єктів природи повинне супроводжуватися спеціальними завданнями, спрямованими на уточнення сприйняття. Як відомо, спостерігаючи той самий об'єкт, люди бачать його по-різному в силу своїх індивідуальних особливостей. У навчальному ж процесі важливо, щоб у досліджуваному поняття або об'єкті всі діти бачили те головне, що пов'язане з його характеристикою. Тому наступною умовою формування відчуттів є організація вправ, що уточнюють сприйняття.

Наприклад, на екскурсії в природу в II класі по темі "Зміни в житті рослин восени" вчителю потрібно продумати завдання, які уточнюють сприйняття того, що відбувається приблизно наступного змісту: подивіться, яке сьогодні небо. Як світить сонце? Тепліше або холодніше сьогодні в порівнянні з літом? Як змінилися дерева в порівнянні з літом? Поспостерігайте, що відбувається з листочками. Знайдіть на землі листки берези, тополі й т.д.

Активність школярів при сприйнятті природознавчого матеріалу можна викликати також використанням знань, засвоєних учнями раніше, і практичного досвіду дітей. Чим краще школяр знайомий з досліджуваними поняттями або об'єктами, тим повнішим, точнішим й змістовнішим є сприйняття їх. Немаловажну роль у процесі формування понять грає організація вправ по впізнаванню й розрізненню об'єктів природи. Для їхнього виконання дітей необхідно навчити таких прийомів розумової діяльності, як розподіл цілого на частини, виділення ознак предметів або властивостей явищ природи. Наприклад, учням можна дати завдання: порівняти зайця та кроля, знайти подібність і відмінність. Виконуючи завдання, учні повинні навчитися знаходити загальні ознаки порівнюваних об'єктів. Так, при порівнянні зайця з кролем загальною ознакою буде наявність довгих вух, характерної ознаки - лякливості та ін.

Важливе, місце в ході формування понять займає такий прийом, як замальовка по пам'яті. Для дитини надто важливо мати вміння активізувати, "пожвавлювати минулий досвід", відтворювати почуттєвий образ. Прийом замальовки по пам'яті не тільки сприяє відтворенню почуттєвого образа, але й формує вміння схематичного просторового зображення.

Однією з основних умов формування понять є організація проблемного навчання природознавству. Створення проблемних ситуацій на уроках, екскурсіях створює в учнів стан інтелектуального утруднення, що вимагає виходу, тобто рішення поставленої проблеми, і може здійснюватися самими учнями (шляхом безпосереднього спостереження за об'єктами або постановки нескладних досвідів) або за допомогою вчителя (показує шляхи рішення проблеми). Тут велику роль при формуванні понять грає певна система викладу матеріалу, певна логічна послідовність у його подачі. У послідовності викладу матеріалу вчитель може використовувати як індуктивний (від частини конкретного до загального), так і дедуктивний (від загального до частини) метод або той і інший разом.

Страницы: 1 2



Характеристика понятійного апарату досліджуваної проблеми
Оцiнюючи роль колективу у вихованнi особистостi, значення колективiзму як риси особистостi, слiд мати на увазi, що нiякi благороднi цiлi нiколи не були досягнутi без об’єднання людей на певних засада ...

Впровадження гендерних стандартів у фахову соціально-педагогічну підготовку
На сучасному етапі розвитку суспільства гендерний компонент наявний у змісті дошкільної та початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Як показує світовий досвід, навчальні програми, ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net