Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів » Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів

Сторінка 2

Таким чином, результати повторного дослідження вміння забезпечувати майбутніми фахівцями асоціативно-образну обробку інформації підтвердили прогнозовані припущення про якісне та кількісне покращення рівнів за визначеним показником в експериментальних групах (див. дод. Ш, табл. Ш.2.1): високий рівень – 30,5%, порівняно з 20,3% до експериментальної роботи, середній – 36,6%, порівняно з 15,3%, низький – 33,9%, порівняно з 64,4% студентів. Динаміка змін у контрольних групах: до високого рівня віднесено 18,6%, до середнього – 13,6% , до низького – 67,8% студентів на початку експерименту й відповідно 22,0%, 18,6%, 59,3% у кінці дослідної роботи. Подальше дослідження здатності майбутніх педагогів до розширення естетичного тезауруса молодших школярів засвідчило, що студенти експериментальних груп уміють використовувати інтеграцію мистецтв у навчально-виховній роботі, оперують поняттям “інтеграція”, не змішують його з іншими дефініціями, у моделюванні планів-конспектів уроків, виховних заходів використовують інтегративний підхід, встановлюють культурологічні зв’язки в спільних поглядах, творчих пріоритетах тощо митців культури і мистецтва. Таким чином, зменшилась кількість студентів експериментальних груп з низьким рівнем орієнтації на використання інтегративних зв’язків у навчально-виховній роботі з 74,6% на початку дослідної роботи до 45,8% у її кінці. Студентів із високими показниками виявилось на початку експерименту в експериментальній групі 11,9%, у контрольній – 13,6%; у кінці: в експериментальній – 22,0%, у контрольній – 16,9% майбутніх учителів (див. дод. Ш, табл. Ш.2.1).

Графічні логотипи майбутніх фахівців експериментальної групи (рис. 2.16) несуть у собі певний зміст: виникнення гармонійної чи координованої системи, відновлення цілісності, підсилення елементів, всі логотипи не є статичними. Елементи представлених образів динамічно тяжіють один до одного, тобто поняття “інтеграція” респонденти асоціативно усвідомлюють як процес, рух, зміну. Студенти таким чином пояснили свої роботи: “Інтеграцію представлено в образі світу, куди гармонійно включені різні її складові” (Катерина С.); “Дві половинки маски взаємодоповнюють, підсилюють одна одну”(Ольга Г.); “Це електрони – знаки різнойменні, але при поєднанні становлять ціле” (Тетяна К.). Графічні логотипи студентів контрольних груп хоча і презентують поняття “інтеграція” як “штучне” поєднання, проте не відображають її значення та мету (рис. 2.17).

Рис. 2.16. Графічні логотипи поняття “інтеграція” студентів експериментальної групи.

Рис. 2.17. Графічні логотипи поняття “інтеграція” студентів контрольної групи.

Збільшилась і кількість учасників експериментальних груп, що аргументовано пояснюють зв’язок між запропонованими художньо-інформативними парами (39,0% студентів, на початку експерименту – 11,9%). Так, майбутні вчителі експериментальних груп осмислено відповідали на запитання “У чому полягає зв’язок М.Лисенка з М.Гоголем, М.Котляревським, Лесею Українкою?” таким чином: “М.Лисенко написав опери “Тарас Бульба”, “Утоплена”, “Різдвяна ніч” за творами М.Гоголя, опери “Наталка Полтавка”, “Енеїда” за творами М.Котляревського. Перші постановки дитячих опер М.Лисенка відбувалися в домашньому театрі Лисенків. Ролі виконували діти композитора та діти його знайомих. Леся Українка була режисером, костюмером і автором декорацій”. Студенти експериментальних груп на завдання заповнити означені мистецькі концентри, пропонували 3–4 твори у кожному виді мистецтва, як от: В.Верховинець “Біла квочка”, Е.Гріг “Пташка”, К.Стеценко “Лисичка, Котик і Півник”, П.Чайковський “Пісня жайворонка” (музичне мистецтва), Л.Костенко “Синички на снігу”, П.Мостовий “Снігурі”, М.Сингаївський “Лісові голоси” (література) тощо (концентр “Птахи – окраса води, неба та землі”). З метою визначення рівнів готовності студентів до розширення естетичного тезауруса молодших школярів, отримані результати з кожного показника було переведено в стандартні бали аналогічно процедурі, застосованій у підрозділі 1.5. Сукупна динаміка здатності майбутніх педагогів до формування естетичного досвіду молодших школярів за першим критерієм представлена в табл. 2.1.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Методика ознайомлення зі службовими словами
У 1—4 класах учні ознайомлюються зі службовими словами, до яких не ставлять питань, але без яких майже неможливо побудувати речення: на, в, із, по, до, у, над, під, а, але, чи, тому що. Відповідно до ...

«Дискусійний діалог» як один з прийомів роботи профорієнтації з учнями
Виходячи з результатів масових опитувань школярів з метою визначення їх професійних намірів, учнів можна розділити в цьому плані на чотири категорії. 1. Школярі, які вже визначили майбутнє покликання ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net