Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів » Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів

Сторінка 5

Подальший зондаж уміння поглиблювати естетичне сприйняття учнями навколишньої дійсності та мистецтва виявив, що переважна більшість студентів контрольних груп у процесі прогнозування вражень молодших школярів за визначеними об’єктами, явищами та творами мистецтва так і залишилась на рівні безоцінного ставлення, суто пізнавального сприйняття, відображення лише суттєвих якостей предмета, об’єкта, явища. Майбутні фахівці контрольних груп не вдаються до глибокого аналізу внутрішніх причинно-наслідкових зв’язків, виражально-зображальних засобів утілення авторської ідеї. Відповіді майбутніх фахівців, учасників експериментальних груп фіксують естетично значущі властивості запропонованих об’єктів, явищ та творів мистецтва. Змодельований студентами спектр вражень та висновків молодших школярів характеризується власним ставленням до побаченого, відображає естетичну оцінку сприйнятого з використанням епітетів, метафор, емоційно-образних порівнянь, жвавого й безпосереднього реагування на довкілля. Наприклад, студентка експериментальної групи Лілія К. на твір Т.Яблонської “Льон” представила систему вражень та висновків учнів у формі цеглинок будинку (рис. 2.18).

Рис. 2.18. Творча робота “Цеглинки – золоті перлинки” Лілії К.

Результати повторного дослідження уміння вмотивовувати практичну діяльність молодших школярів із позиції краси засвідчують якісне зростання показників серед студентів експериментальних груп (див. дод. Ш, табл. Ш.2.2). Так, високий рівень виявили 30,5% (порівняно з 18,6% на початку експерименту); середній рівень – 32,2% (порівняно з 22,0%); низький рівень – 37,3% (порівняно з 59,3%). Зміни в рівнях підготовки майбутніх учителів контрольних груп не суттєві: високий рівень збільшився з 15,3% на початку експерименту до 18,6% у кінці дослідження, середній рівень – з 18,6% до 20,3%, відповідно зменшився низький рівень з 66,1% до 61,0 %.

Виконуючи завдання з проектування практичних завдань для молодших школярів, студенти експериментальних груп ґрунтовно проаналізували й обґрунтували їх матеріально-виробничий та естетичних зміст. Так, Ганна О., студентка експериментальної групи, передбачила для учнів 3-го класу завдання з виготовлення власного герба технікою рваної аплікації та зазначила: “Треба стимулювати дітей до колективної творчості, до відчуття прекрасного в спільній меті діяльності, тому наголосити учням, що після завершення роботи всі герби будуть з’єднані в один “Герб нашого класу”.

Подальший аналіз результатів практичних завдань виявив, що студенти експериментальних груп змоделювали трудові справи на естетичній основі, на відміну від майбутніх учителів контрольних груп, де найширше були представлені трудові справи з мотивами до опанування певних знань, умінь, навичок, прагненні бути корисним іншим, установленні хороших взаємостосунків. Наведемо фрагмент трудової справи, розробленої Іриною Я., студенткою експериментальної групи, “Тимурівці йдуть на допомогу”, зміст якої полягав у пізнанні краси допомоги літнім людям: “Мета трудової справи – формування навичок догляду за присадибною ділянкою, виховання в дітей гуманного естетичного ставлення до старості, розвиток потреби втілювати принципи гармонії, краси, взаємодоповнюваності в своїй трудовій діяльності. Підготовча роботи – проведення настановної бесіди “Ми за них у відповіді”: вступне слово вчителя, який розповідає легенду про те, як в давнину всіх літніх людей кидали в прірву й спонукає дітей до висловлення власного ставлення до почутого;педагог пропонує учням сконструювати колаж фрагментів проблемних ситуацій із фільмів та мультфільмів із теми; зустріч із соціальним працівником, який розповідає про будинки пристарілих, наводить дані про кількість самотніх літніх людей у рідному місті, розповідає про місце та завдання майбутньої трудової справи; обговорення спільного плану дій, планування роботи (висадка квітів, полив дерев, прибирання присадибної ділянки, інвентарю та ін.)”.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10



Інформаційно-комунікативні технології як засіб навчання математичних дисциплін
Останнім часом в українських школах почали з’являтись інтерактивні дошки з мультимедійними проекторами, наприклад SMART Board від компанії SMART Technologies Inc, офіційним представником якої на тери ...

Економічні засади наступності
При визначенні змісту наступності середньої і вищої школи з точки зору економічної освіти і виховання необхідно виходити з того, що кожен з освітніх рівнів виконує лише притаманні йому функції. Причо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net