Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів » Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів

Сторінка 7

Майбутні педагоги експериментальних груп запропонували і різноманітні методи та прийоми художньо-творчої інтерпретації учнями естетичних вражень, на відміну від студентів контрольних груп, виявили нешаблонний підхід до моделювання виховної взаємодії. Наведемо фрагмент робіт студентки експериментальної групи Альона Г. та студентки контрольної групи Галини Ш., в яких майбутні педагоги запропонували систему художньо-творчої інтерпретації молодшими школярами власних естетичних вражень після сприйняття звуків та кольорів осені:

Перший крок – учитель у цікавій формі оголошує зміст майбутньої роботи. Наприклад, педагог так може звернутись до дітей: “Нещодавно ми відвідали концерт красуні осені й почули безліч чудових звуків та навіть цілих музичних творів. Тож сьогодні ми будемо створювати музичний кліп-спогад”.

Другий крок – учні спільно пригадують сприйнятті звуки.

Третій крок – презентація вчителем певних предметів, наприклад, дитячих музичних інструментів, листків газетного паперу, кружки з водою та ін.

Четвертий крок – об’єднання учнів у творчі групи, що відтворюють обрані звуки за допомогою представлених предметів, власного голосу, рук тощо (Робота студентки експериментальної групи).

Можна запропонувати дітям удома створити малюнок на тему “Прийшла золота осінь”. Потім організувати виставку дитячих робіт. На уроці читання доцільно пригадати твори музики, образотворчого мистецтва, літератури, що характеризують звуки та кольори осені (Робота студентки контрольної групи).

Таким чином, на основі обробки даних, отриманих у процесі діагностики уміння майбутніх учителів організовувати художньо-творчу діяльність учнів, встановлено, що кількість студентів, віднесених до високого рівня збільшилась в експериментальній групі з 15,3% до 20,3%, до середнього рівня – з 16,9% до 33,9%, зменшилась кількість респондентів з низьким рівнем сформованості уміння – з 67,8% до 45,8%. У контрольній групі дані, що отримані на початку дослідження та у кінці суттєво не відрізняються: на високому рівні виявилось 11,9% студентів на початку дослідження й 15,3% у кінці, на середньому – 18,6% і 20,3%, на низькому 69,5% на початку й 64,4% у кінці дослідження (див. дод. Ш, табл. Ш.2.3).

Також спостерігається збільшення кількість майбутніх учителів експериментальних груп, що характеризуються високим рівнем розвитку уміння створювати естетико-виховні ситуації у практичній діяльності дітей з 16,9% на початку експерименту до 27,1% у кінці, середнім рівнем з 25,4% до 35,6%, зменшилась кількість студентів із низьким рівнем підготовки з 57,6% до 37,3%. У контрольній групі динаміка змін була не такою виразною: високий рівень зріс з 13,6% до 16,9%, середній рівень з 23,7% до 25,4%, низький рівень зменшився з 62,7% до 57,6 % (див. дод. Ш, табл. Ш.2.3).

Подальше дослідження якості забезпечення творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності виявило, що майбутні педагоги експериментальних груп оперують поняттям “естетичний досвід молодшого школяра”, визначають чинники, що входять в означену дефініцію, окреслюють види діяльності, в яких може застосовуватись набутий естетичний досвід. Діагностика сформованості уміння налаштовувати учнів на розширення меж використання набутого естетичного досвіду виявила (див. дод. Ш, табл. Ш.2.3), що зменшилась кількість студентів із низьким рівнем (з 79,7% до формувального експерименту і 49,2% після). На початку експерименту майбутніх фахівців з високим рівнем означеного показника виявилось в експериментальній групі – 6,78%, у контрольній – 5,08%; у кінці експерименту: в експериментальній – 18,6%, у контрольній – 6,78% майбутніх учителів. Так, студенти експериментальних груп правильно обґрунтовують взаємодію естетичного досвіду із запропонованими поняттями: із суспільством (“молодший школяр у міру дорослішання буде входити у різні суспільні інститути, і саме естетичний досвід сприятиме емоційно-образному, художньому сприйняттю різноманітної за характером інформації, естетичному ставленню до діяльності”); із телебаченням (“естетичний досвід є потужною захисною оболонкою та фільтром, допомагає відсіяти непотрібне та знайти приховані перлини”); із сферою взаємостосунків (“крізь призму естетичного досвіду відбувається толерантне, естетичне ставлення до іншої особистості, сприйняття її як цінності, не за зовнішністю, а за внутрішнім змістом”); мораллю (“добро і краса, як день і ніч, ходять завжди разом”) та ін. Подальший аналіз практичних робіт майбутніх педагогів виявив, що студенти експериментальних груп не уникають запропонованих проблемних тем, таких як “Людська краса – здатність відчувати один одного серцем”, “Естетика добування знань” тощо й моделюють відповідну виховну взаємодію, що свідчить про високий рівень сформованості уміння налаштовувати учнів на розширення меж використання набутого естетичного досвіду. Наведемо фрагмент виховної бесіди “Краса взаємостосунків” для 4-го класу студентки експериментальної групи Юлії Д., у якій майбутній фахівець використала прийом “естетична екстраполяція” і підвела учнів до висновку, що стосунки між людьми мають бути такими ж прекрасними, білосніжними, чистими, витонченими, як граціозні лебеді: “Діти, сьогодні я проходила повз наш парк Культури й зупинилась біля невеличкого, зробленого людьми, озера. Як Ви гадаєте, що могло привернути мою увагу? Дійсно, я замилувалась красою лебедів. Закрийте оченята, схиліть голівки й по черзі кожен хай скаже, що йому найбільше подобається в цих граціозних птахах. (Учитель включає музику К.Сен-Санса “Лебідь”). А тепер давайте пригадаємо мистецькі твори, що ми вивчали, пов’язані прямо чи опосередковано з темою лебедів. (О.Олесь “Лебедині зграї”, М.Стельмах “Гуси-лебеді летять”, В.Симоненко “Лебедина казка” та ін.). Давайте пригадаємо вірш В.Симоненка “Лебеді материнства”. Подумаємо разом над питанням: “Чому поет обрав образ цього птаха в назву вірша?”. Складемо ланцюжок асоціацій “лебідь – це ніжність, …” та пограємо в гру “Я-лебідь і моя поведінка”.Динаміку якості забезпечення майбутніми педагогами творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності представлено в табл. 2.3. Отже, після формувального експерименту високий рівень підготовки за третім критерієм готовності до формування естетичного досвіду молодших школярів виявили 18,6% студентів експериментальної групи, середній рівень – 44,1%, низький рівень – 37,3% майбутніх учителів; у контрольній групі високий рівень виявили 11,9%, середній рівень – 27,1%, низький рівень – 61,0% студентів.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11



Погляди В.О. Сухомлинського на спілкування з підлітками в умовах колективу
Кардинальні зміни в структурі особистості дитини, що вступає в підлітковий вік, визначаються якісним зрушенням в розвитку самосвідомості, завдяки чому порушується колишнє відношення між дитиною і кол ...

Основи організації фізичної підготовки
Становлення України як незалежної держави проходить у складних умовах, викликаних тяжкою екологічною ситуацією в ряді регіонів, економічною кризою в галузі виробництва, які призвели до погіршення фіз ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net