Генезис поняття "технологічна культура"

Педагогіка: історія і сьогодення » Генезис поняття "технологічна культура"

Сторінка 2

Збереження європейського культурного багатства і мовної різноманітності повинно ґрунтуватися на культурній спадщині різних традицій. Європа завжди була різноманітною щодо культури і мов, однак її майбутнє залежить від спроможності організувати те цінне розмаїття так ефективно, щоб мати позитивні результати. Нагальній потребі взаємного пізнання і взаємодії різних культур при побудові єдиної Європи багато уваги приділено у Великій хартії університетів, які є хранителями традицій європейської культури. Проте, як стверджує В. Межуєв, культура - це не тільки важливе наукове поняття, без якого не може обійтися жодна галузь суспільно-теоретичного знання, а й реальна проблема сучасного історичного розвитку, що вимагає практичного розв'язання на всіх рівнях.

Вцілому сучасне розуміння культури ускладнюється наявністю надто великої кількості її визначень. І якщо в 1952 році антропологи А. Кребер і К. Клакхон наводять 164 формальні визначення поняття культури, то вже в 1963 році систематизованих ними дефініцій культури було 257. На сьогодні, за твердженням B.C. Полікарпова, існує більше п'ятисот тлумачень поняття культура. Жодне поняття, на думку В.М. Межуєва, не викликає такого розходження в поглядах, такої різноманітності суджень і визначень, як поняття "культура". Така багатозначність формулювань свідчить про поліфункціональність, місткість і різноманітність даного поняття, що пояснюється широтою використання цього терміна в конкретних дисциплінах. Дослідник А.І. Арнольдов пояснює складність наукового аналізу поняття "культура" складністю і багатогранністю самого цього соціального явища як специфічного способу життєдіяльності, що включає різні сторони людського існування, зв'язки і відносини людини з навколишнім світом. М.Гончаренко критикує позицію деяких учених стосовно "малоцінності" теоретичних досліджень без наявності визначень культури. На думку дослідника, вичерпних визначень взагалі не буває. Тим більше, як зазначає Louis S. Jeevanantham, поняття "культура" може набувати різних значень залежно від мети, з якою воно використовується.

У цьому контексті цікавими є результати дослідження А. Кребера, які наводить у своїй роботі С. Прийма. Дослідник, аналізуючи та класифікуючи зібрані ним дефініції культури, виокремлює:

• дескриптивні визначення культури, що обмежуються лише переліком складових культури;

• історичні визначення, які роблять акцент на механізмі передачі культурної спадщини;

• нормативні визначення, які наголошують на підпорядкуванні людської поведінки загальним взірцям, цінностям і моделям;

Значне підвищення інтересу до дослідження проблеми культури викликало швидкий ріст визначень поняття "культура". Термін "культура", як зазначає В. Межуєв, як самостійна лексична одиниця існує лише з XVIII століття. До цього часу він використовувався в словосполученнях, визначаючи "функцію чого-небудь": "cultura juris" ("виробка правил поведінки"), "cultura scientiae" ("придбання знань, досвіду"), "cultura litterarum" ("вдосконалення писемності"). Дослідник стверджує, що у більшості лінгвістів не викликає сумніву те, що своїм походженням як лексичної одиниці термін "культура" зобов'язаний латинському слову "colere-culture", що означає обробку землі. В класичній латині це слово використовується, як правило, саме в цьому сполученні. І тільки з часом термін "культура" все частіше став використовуватися саме в значенні освіченості, вихованості людини. Як зазначає дослідник І. Пасисниченко, поняття "культура" в його сучасному розумінні було введене англійським етнографом та істориком культури Е. Тайлором у 1871 році в роботі . Проте, як стверджують дослідники А. Кребер і К. Клакхон, більше п'ятдесяти років воно не знаходило відображення в жодній американській чи англійській енциклопедії. Перша чітка дефініція поняття "культура" з'явилася лише в 1930 році. З плином часу поняття культури не тільки природно збагачувалося змістом, а й варіювалося залежно від того, в якому аспекті розглядалися ті чи інші культурні явища. У Великому енциклопедичному словнику поняття "культура" визначено як сукупність створених людиною в ході її діяльності і специфічних для неї життєвих форм, а також сам процес їх створення. У цьому значенні поняття культури — на відміну від поняття природи — характеризує світ людини і містить у собі цінності і норми, вірування й обряди, знання й уміння, звичаї і настанови (включаючи такі соціальні інститути, як право і держава), мову і мистецтво, техніку і технологію тощо. Різні типи культури характеризують визначені історичні епохи (антична), конкретні суспільства, народності і нації (культура майя), а також специфічні сфери діяльності (культура праці, політична культура, художня культура) .

Страницы: 1 2 3 4



Навчання читання на початковому етапі вивчення іноземної мови
Як відомо, один з варіантів організації початкового навчання іноземної мови передбачає усний вступний курс, який передує навчанню читання та письма. Тому ми зараз розглянемо методику навчання в умова ...

Метання малого м'яча
У шкільну програму фізичного виховання входять прикладні види метань: метання малого м'яча і гранати, які по структурі техніки схожі з метанням списа. Метання гранати і малого м'яча – це один з найпр ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net