Погляди В.О. Сухомлинського на спілкування з підлітками в умовах колективу

Педагогіка: історія і сьогодення » Виховання дитячого колективу за В.О. Сухомлинським » Погляди В.О. Сухомлинського на спілкування з підлітками в умовах колективу

Сторінка 1

Кардинальні зміни в структурі особистості дитини, що вступає в підлітковий вік, визначаються якісним зрушенням в розвитку самосвідомості, завдяки чому порушується колишнє відношення між дитиною і колективом, вихователями, вчителями. Центральним і специфічним змінами в особистості підлітка є виникнення у нього уявлення про те, що він вже не дитина (відчуття дорослості); дієва сторона цього уявлення виявляється в прагненні бути і вважатися дорослим. Своєрідність цієї особливості полягає в тому, що підліток відкидає свою приналежність до дітей, але у нього ще немає відчуття справжньої, повноцінної дорослості, хоча є прагнення до неї і потреба у визнанні його дорослості оточуюючими, наприклад вихователем.

Відчуття дорослості може виникати в результаті усвідомлення і оцінки зрушень у фізичному розвитку і статевому дозріванні, які дуже важливі для підлітка і роблять його більш дорослим об'єктивно у власному уявленні. Інші джерела відчуття дорослості - соціальні. Відчуття дорослості може народжуватися в умовах, коли у відносинах з дорослими підліток об'єктивно не займає положення дитини, бере участь в праці, має свої обов'язки. Рання самостійність і довіра тих, що оточують роблять дитину дорослим не тільки в соціальному, але і суб'єктивному плані. Відчуття дорослості формується у підлітка і тоді, коли до нього відносяться як до рівного товариші, яких він вважає набагато старшим за себе, має вплив авторитету вчителя-наставника. Відчуття власної дорослості може народжуватися і в результаті встановлення схожості поодинці або декільком параметрам між собою і людиною, якої підліток вважає дорослою (у знаннях, уміннях, в силі, ловкості, сміливості).

Відчуття власної дорослості може виникнути ще до початку статевого дозрівання. Акселерація фізичного розвитку й статевого дозрівання, що існує в даний час, створює умови для ранішого, ніж в колишні роки, зрушення в уявленні дитини про ступінь власної дорослості, що означає вступ до підліткового віку.

Це новоутворення самосвідомості є стрижньовою особливістю особи, її структурним центром, оскільки виражає нову життєву позицію підлітка по відношенню до людей і миру, визначає специфічний напрям в зміст його соціальної активності, систему нових прагнень, переживань і афективних реакцій, відносин у колективі класу. Специфічна соціальна активність підлітка полягає у великій сприйнятливості до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які існують в світі дорослих і в їх відносинах. Це має наслідки, що далеко йдуть, тому, що дорослі і діти являють собою дві різні групи і мають різні обов'язки, має рацію і привілеї. У безлічі норм, правил, обмежень і в особливій моралі підкорення та слухання| яка існує для дітей, зафіксована їх несамостійність, нерівноправне і залежне положення в світі дорослих. Для дитини багато що з доступного дорослим ще заборонено. У дитинстві дитина опановує нормами і вимогами, які суспільство пред'являє до дітей. Ці норми і вимоги якісно міняються при переході в групу дорослих. Виникнення у підлітка уявлення про себе як про людину, що вже переступила межі дитинства, визначає його переорієнтацію з одних норм і цінностей на інші - з дитячих на дорослі.

Рівняння підлітка на дорослих виявляється в прагненні бути схожим на них ззовні, залучитися до деяких сторін їх життя і діяльності, набути їх якостей, уміння, має рацію і привілеї, причому перш за все ті, в яких найзриміше виявляється відмінність дорослих і їх переваги в порівнянні з дітьми.

Система виховання В.О. Сухомлинского - приклад класичного рішення найважчих соціально-моральних проблем підліткового віку. Успіх цієї системи у величезному ступені обумовлені тим, що В.О. Сухомлинський будував відносини дорослих і підлітків саме на нормах моралі дорослих соціалістичного суспільства і знайшов організаційні форми життя колективу, засновані на нормах демократичності, норми пошани, рівності, взаємної допомоги і довіри найяскравіше втілені в колективних обговореннях різних питань. Під час цих обговорень дорослі і діти були в рівному положенні, а коли ухвалювалося рішення, воно було законом для всіх. Порушувати його не мали права і дорослі. Жодної проблеми двох моралей не існувало і існувати не могло, оскільки мораль була єдиною для всіх. Саме у цих умовах колектив набуває величезної сили і стає вихователем кожного його члена. У співпраці підлітків один з одним і з дорослими у В.О. Сухомлинського, по-перше, визначалися цілі, завдання і позиція колективу в різних питаннях, по-друге, протікала вся практична діяльність і конкретні відносини, самостійність підлітків існувала у вигляді колективної і особистої суспільно-корисної діяльності, результати якої були в однаковій мірі необхідні всім і кожному. Саме це забезпечувало інтенсивний розвиток соціально-моральної дорослості підлітків в суспільно правильному напрямі.

Джерело величезного особистого авторитету В.О. Сухомлинського - пошана особи і колективу. Через систему перспективних цілей він прагнув зробити життя учнів сьогодні, завтра і в майбутньому суспільно корисною, цікавою, радісною і вірив в бажання в уміння підлітків допомогти йому в цьому. Їх сьогодення було спрямоване в майбутнє, а необхідна для майбутнього соціальна дорослість формувалася в сьогоденні через дорослі способи соціальної взаємодії підлітків з людьми і на основі соціально моральних цінностей, специфічних для радянського суспільства. Система виховання В.О. Сухомлинського, є по її принциповій суті демократичною не тільки завдяки високим цілям, але і етичному стрижню - пошані особи. Це - головне, що потрібне підліткові.

Страницы: 1 2



Форми організації процесу виховання
Виховні години (години спілкування) Ранки, свята Конкурси (художньої самодіяльності, виробів учнів, тематичні, олімпіади, малюнків, шкільних газет, «Міс училища», гумористичні, КВК, «На кращого за пр ...

Особливості та класифікація методів інтерактивного навчання
Залежно від формування системи знань, умінь і навичок методи активного навчання поділяють на дві групи: не імітаційні та імітаційні. Імітаційні методи передбачають, як правило, надання учням професій ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net