Як допомогти проблемній дитині

Педагогіка: історія і сьогодення » Як допомогти проблемній дитині

Сторінка 2

бійка, розкидання речей, «товкання» меблів чи інші прояви агресивності. Гостра ситуація. Щоб не повторювати звичних недіючих стереотипів («Що ти собі дозвляєш!»), треба пам'ятати:

– що б дитина не говорила або не робила у цей момент, гірше, ніж їй зараз немає нікому. Це SOS! Дитина «тоне» у ситуації, а ті, хто не вміє плавати, дуже часто заважають рятівникам.

– дитину до 10 років (а фізично слабких і до 12–13) впевнено, але м'яко обхоплюємо зі спини, доки всі «вибрикування» не припиняться. Говорити при цьому потрібно мінімум, тоном «нейтрального» наказу: «Спокійно. Все нормально. Заспокоюйся. Зараз у всьому розберемося»

– якщо дитина розкидає речі, б'є меблі, досить притримати її за руку: «Тихо! Тихо! Книга (стілець. портфель.) тут ні до чого!» Майже у половині випадків можна почути відповідь: «А я до чого?!» Заперечувати не треба. Можна спробувати вийти з гострої ситуації з гумором:» Так, ти ні до чого. Ну лежить ця річ не на своєму місці, то ж нехай начувається…» Важливо пам'ятати. що дитині у цей момент важко впоратися з роздратуванням, тому вихователю не слід вести себе агресивно.

– як правило, після афективного спалаху дитина відчуває спусторшеність і ні до яких співбесід не готова. Дайте їй можливість відпочити (добре, якщо під наглядом педагога) і поговоріть обов'язково наодинці і трохи пізніше.

Крок третій «Вирішуємо проблему «

Цей етап досить складний через неможливість передбачити всі тонкощі ситуацій, як викликають проблеми у дитини. Спробуємо зупинитися на найбільш поширених.

І. Проблеми у спілкуванні з однолітками.

Ознаки: дитина веде себе агресивно з іншими дітьми, «огризається», б'ється, зачіпляє інших, у класі її не люблять, не хочуть товаришувати і т ін.

Причини: частіше за все дитина почуває себе «зацькованою собакою», вважає, що її зневажають, ображають, налаштовані проти неї.

При дослідженні поведінки дуже типовою є фраза «А він (вона) перший почав…», при чому, якщо продовжувати розбиратися, то згадуються «гріхи» ображаючих аж до дитячого садка. Слова вихователя про власну «ображаючу» поведінку дитини успіху, як правило, не мають, оскільки причина поведінки дитини пов'язана з захистом, який базується на особистісних проблемах та невпевненості. Корені особистісних проблем часто обумовлені родинним мікрокліматом. Дитина рано звикає до агресивно-несправедливого ставлення до себе з боку членів сім» ї (батьків, старших дітей) і переносить свій досвід на спілкування з іншими дітьми як своєрідний спосіб «боротьби за виживання».

Основною стратегією роботи вихователя у цьому напрямку може бути сформульована так:» Наш клас для тебе – острівець безпеки, тут тебе зрозуміють і допоможуть. Тут тобі ніщо не загрожує!»

Напрямки роботи:

а) з дитиною:

– дослідження «провокуючих» ситуацій і «провокаторів», якщо такі є. Зручно це зробити наодинці з дитиною у такій формі: «Мені хотілося б узнати твою думку про наш клас. Я приготувала для тебе деякі питання. тобі не важко буде мені допомогти?»

Дитині у письмовій або усній формі пропонуємо питання у формі незакінчених речень. Якщо дитині при роботі усно важко відповідати, можна використовувати підказку із дужок У наведених питаннях відповідями можуть бути як ситуації так і «конкретні особистості». Дитині слід сказати, що відповідати вона може., як сама думає.

– якщо дитина на контакт іде добре, можна спробувати поговорити з нею «про життя», виясняючи, як дитина сприймає оточення та світ в цілому, ставлення до себе за такими питаннями: «Ось ти обмалював наш клас так…

Як ти вважаєш, а діти в інших класах такі ж?

А люди взагалі?

Якби ти був чарівником, то яких би рис характеру добавив людям?

А дітям? А собі?

Як ти думаєш, коли тебе ображають, то ті, хто це робить радіють чи злостяться?

А ти?

Ти швидко прощаєш образи?

Якщо не вдалося зразу відповісти на образу. тобі хочеться помститися?

Виходить? При цьому ти буваєш задоволеним?

А що б ти простив іншому. якби тебе попросили?

Останнє питання – добрий перехід для спроби корекції: «Давай з тобою домовимося. Спробуй поспостерігати за собою і в моменти, коли почуваєш себе ображеним не дуже сильно, скажи собі «Він такий же, як і я. Це дрібниці і я його прощаю.» А у кінці дня скажи мені, скільки дрібних образ тобі таким чином вдалося «заспокоїти»

Побажання вихователю. Діти, що агресивно захищаються, потребують постійної уваги. З одного боку – це безпека самої дитини і її оточення, з іншого – необхідність демонстрації дитині підтримки у складних для неї моментах спілкування, допомога у регуляції поведінки.

Зазвичай, всі дитячі «розбори» проходять за відсутністю дорослого, тому у ситуаціях загострення відносин потрібно як можна більше наглядати за учасниками і, за необхідністю, «розділяти території». Наприклад, якщо при виконанні якоїсь справи вам потрібно залишити дітей самих, а ви відчуваєте, що атмосфера наелектризована., або напередодні була бійка, можна запропонувати дітям індивідуальні завдання або доручення. При наявності особливо «ворогуючих» сторін, можна дати роботу, не пов'язану із спільним перебуванням дітей. (Наприклад, прибрати у підсобці у присутності вихователя). Це особливо важливо, якщо дитина знаходиться у стані «хронічної війни»

Страницы: 1 2 3



Дизайн як філософія творення гармонійного середовища людини. Краса і користь
Людина творить для себе предметне середовище, яке необхідне їй для доброго життя, допомагає їй розвиватися і підвищувати себе. Без такого середовища людина мало що просунулась би до цивілізованого жи ...

Концепція професійної освіти України
Здійснення перебудови нашого суспільства, кардинальна економічна реформа, перехід до ринкової економіки викликали необхідність переосмислення і чіткого визначення професійної освіти, конкретизації її ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net