Методичні засади вивчення елементів тексту на уроках рідної мови

Педагогіка: історія і сьогодення » Вивчення тексту в початковій школі » Методичні засади вивчення елементів тексту на уроках рідної мови

Сторінка 3

Отже, слід забезпечити, щоб робота над текстом, по перше, здійснювалась систематично, по друге, щоб на кожному наступному етапі навчання теоретичні відомості не просто повторювались, а поглиблювались відповідно до тих мовних явищ, які в цей час опрацьовуються.

Щоб школярі не блукали манівцями, набуваючи потрібних умінь нераціональним і важким методом проб і помилок, а поступово, але неухильно йшли до оволодіння навичками послідовного викладу думок, треба організовувати найрізноманітніші тренувальні вправи на текстовому матеріалі, конструювання власних зв’язних висловлювань.

Методика роботи з елементами тексту

В початкових класах діти, згідно програми на 2003 рік, повинні засвоїти такі поняття, під час вивчення розділу «Текст»: текст, заголовок тексту, поділ тексту на абзаци, тему і мету тексту, засоби зв’язності тексту, будову тексту (зачин, основна частина і кінцівка), види текстів (текст-опис, текст-розповідь, текст-міркування) і стилі мовлення (художній, розмовний, науковий).

Після закінчення початкового навчання діти повинні вміти:

- слухати і розуміти після одного прослуховування усне висловлювання (текст, який відноситься до художнього і науково-художнього стилів; час зачитування при непоспішному читанні орієнтовно 3–4 хв.);

- складати діалог (5–6 реплік на кожного з його учасників, не рахуючи етикетних формул початку і кінця розмови);

- переказувати (детально, вибірково) текст, який відноситься до художнього або науково-художнього стилів і до кожного з типів мовлення (розповідь, опис, міркування);

- складати усне висловлювання (усний твір) – час звучання орієнтовно 1–2 хв;

- добирати до тексту заголовок відповідно до теми і основної думки тексту;

- знаходити в тексті зачин, основну частину, кінцівку;

- ділити текст на частини за поданим планом самостійно;

- зв’язувати два речення за допомогою слів: він, цей, такий, тоді, спочатку, потім, по-друге і ін.

Отже, відповідно до програми проводиться робота над елементами тексту.

Текст у школі розглядається з погляду типів мовлення, жанрів зв’язків, структури, семантики (Лосева Л.М., Капи сон В.І., Величко Л.І.).

У перших – третіх класах текст розглядається як повідомлення, що характеризується змістовою, структурною, інтонаційною завершеністю і визначеним ставленням автора до нього. В його основі лежить судження про предмети і явища дійсності, про ті чи інші факти і ситуації. Всі слова в тексті, речення, що входять до нього, як і сам текст у цілому, виступають у вигляді інформації про окремі предмети, конкретні факти і ситуації.

Практична робота над текстом починається з першого року навчання дитини в школі. Діти, що досі перебувають у стихії непідготовленого ситуативного мовлення, майже завжди діалогічного, починають знайомитися з монологічною формою висловлювань. Все частіше від них вимагають не просто дати відповідь на якесь запитання, а зв’язно розповісти про щось.

З того часу, як дитина навчиться читати, їй доводиться мати справу не тільки з окремими словами, словосполученнями чи реченнями, але й зі зв’язним текстом. Це якоюсь мірою формує уявлення про те, що повідомлення повинні здебільшого бути розгорнутими. Проте уявлення не можуть досягти достатньої виразності. Тому у початкових класах проводиться спеціальна робота спрямована на аналіз і осмислення текстів.

Як і кожна інша робота над усвідомленням закономірностей зв’язного мовлення має бути органічним поєднанням аналізу і синтезу – спостереження готових текстів і створення власних висловлювань.

Першим поняттям яке має бути сформоване в дітей на початковому етапі їх перебування в школі, є розуміння того, що будь яке зв’язне висловлювання повинно бути логічним і послідовним. Проте формуванню уміння зв’язно висловлюватись у початкових класах не надається достатньої уваги. Причина, мабуть у тому, що мовлення не фіксується і тому не викликає тривоги, а письмові творчі роботи тут невеликі за обсягом, і порушення послідовності викладу в них не одразу впадає у вічі.

І все ж саме в початкових класах закладаються основи всіх необхідних практичних умінь і навичок, до речі, і вкорінюються найхарактерніші недоліки мовлення.

Формувати умінь зв’язно висловлюватись, логічно мислити необхідно починати на перших же етапах шкільного навчання. Першокласники повинні навчитися складати речення, переказувати текст або розповідати про щось кількома послідовними зв’язаними між собою реченнями. Одночасно ведеться робота і в другому напрямку – на матеріалах готових текстів які у навчальному процесі служать зразком логічної, послідовної розповіді.

Страницы: 1 2 3 4 5



Основні положення експериментальної методики навчання метанню малого м'яча молодших школярів
У розробці експериментальної методики навчання метанню молодших школярів ми спиралися на положення даної концепції. У зв'язку з цим, в процесі навчання техніки метання молодших школярів використовува ...

Висвітлення проблем спільного та роздільного навчання
Проблема спільного чи роздільного навчання має доволі тривалу історію. Відомо, що вже в середньовіччі практикувалось спільне навчання, саме в той час основна маса городян навчала своїх дочок у пошире ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net