Ознайомлення учнів із абзацом, частинами тексту і мовними засобами зв’язку

Педагогіка: історія і сьогодення » Вивчення тексту в початковій школі » Ознайомлення учнів із абзацом, частинами тексту і мовними засобами зв’язку

Сторінка 1

Складовою частиною роботи над текстом є ознайомлення учнів з абзацом, з принципами виділення абзаців у тексті, формування у них відповідних умінь і навичок. Практика показує, що вміння виділяти абзаци (та й то, недостатньо міцні і стійкі) здобувають лише найбільш начитані і розвинені школярі. Інші ж не осмислюють суті абзацу навіть у старших класах.

Практично цими питаннями можна і треба займатися вже на початковому етапі навчання. Не тільки в третьому, але й у другому класі учні вже пишуть більші за обсягом і складніші за змістом творчі роботи. Тому і виникає потреба в осмисленого поділу на абзаци.

Робота над усвідомленням суті абзацного поділу складна і багатоаспектна. На початковому етапі навчання можуть бути сформовані лише найелементарніші уявлення.

Передусім потрібно ввести в навчальний процес сам термін. Практично застосовувати його можна зразу ж після букварного періоду, коли діти починають читати зв’язні тексти: прочитай наступний абзац, перше речення абзацу, речення, яким закінчується абзац, тощо.

Доброю нагодою для вживання терміна «абзац» є написання диктантів. Диктуючи зв’язний текст, вчитель при потребі попереджає: «Абзац». Отже, нове речення слід писати з нового рядка, з відступом від лівого краю сторінки.

Як відомо у початкових класах широко практикуються вільні диктанти, що є своєрідною підготовкою до написання переказів. Текст читається невеликими уривками, до складу яких входить 2–3 короткі речення. У цьому разі теж, використовуючи термін «абзац», доцільно практикувати такі форми завдань: прослухайте абзац. запишіть його зміст так як запам’ятали. Це ж можна робити і при самостійному поабзацному читанні учнями тексту з наступним переказуванням.

Вживати термін можна під час перевірки текстових вправ із підручників української мови чи з інших посібників.

Разом з тим учні помічають і особливості структури тексту: відповідь на кожне запитання починається з нового рядка і становить окремий абзац. Таким чином, у тексті переважно буває стільки абзаців, скільки пунктів у плані .

Систематичне вживання терміна дає учням змогу усвідомити, що абзац – це частина тексту, уривок, що виділяється на письмі відступом вправо з метою смислового виділення чи відмежування від контактуючих з ним попередніх речень. В ньому розкривається зміст підтеми.

З семантичного боку абзаци – самостійні теми, з ритмо-мелодійного – знак попередження, що далі йде нова і важлива інформація. Абзац складається з однієї або кількох фраз (речень) і характеризується єдністю і відносною закінченістю змісту.

Більш докладне ознайомлення з особливостями абзацу, з тим, що абзацний поділ зумовлений змістом, відбувається на уроках читання. Для цього слід використати тексти з логічно обґрунтовано виділеними абзацами.

У роботі над текстом з’ясовується, що виділення абзаців – це не механічний поділ його на більші чи менші уривки, а наслідок урахування специфіки висловленого змісту, планомірного висвітлення теми.

У початкових класах досить часто пропонуються такі запитання і завдання:

1. На скільки частин можна поділити прочитане оповідання?

2. Про що говориться в кожній частині?

3. Придумати до кожної частини заголовок.

Без такої роботи над текстом неможливо навчити дітей свідомо сприймати зміст і правильно, без перекручень і пропусків переказувати його.

Уже в І класі на прикладі текстів «Букваря» можна спрямувати увагу дітей на те, що абзац становить змістову цілість. Тому можна запитувати про зміст кожного абзацу, поабзацно переказувати текст.

У результаті такого аналізу діти помічають, що кожен абзац служить для висвітлення певного питання. Якщо питання простіше, абзац менший, коли ж складне і вимагає ґрунтовної розповіді, до складу абзацу входить більша кількість речень (2 клас).

Подібну роботу учні виконуватимуть неодноразово і в 3 класі, Таким чином вони поступово усвідомлюватимуть, що зв’язний текст складається з окремих уривків, кожен з яких має свою тему, яка є частиною зальної. Отже, щоб висвітлити якесь широке питання, треба окреслити його складові частини – підтеми і логічно, послідовно, вичерпно розкрити їх. Так роблять автори оповідань, так треба робити кожному, хто викладає певний зміст, зокрема й учням.

Страницы: 1 2 3



Дослідницька робота студентів у позанавчальний час
Дослідницька робота в поза навчальний час виступає продовженням навчально-дослідницької і є ефективним засобом об'єктивного вияву обдарованої студентської молоді, реалізації її творчих здібностей, ст ...

Теоретичні основи поняття педагогічної інновації та передового педагогічного досвіду
Педагогічний досвід –– це система педагогічних знань, умінь і навичок, способів здійснення творчої педагогічної діяльності, емоційно-ціннісних ставлень, здобутих у прощ практичної навчально-виховної ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net