Ознайомлення учнів із абзацом, частинами тексту і мовними засобами зв’язку

Педагогіка: історія і сьогодення » Вивчення тексту в початковій школі » Ознайомлення учнів із абзацом, частинами тексту і мовними засобами зв’язку

Сторінка 3

Діти вчать, що між реченнями тексту існують відношення, що відповідають завданням спілкування, тобто смисловий зв’язок. Утворюється він завдяки лексико-граматичним виявом зв’язку, що його виражають. Лексико-граматичним виявом зв’язку між реченнями служать займенники, займенникові прислівники, вживання часу і т. д. Вони беруть участь у встановленні зв’язку між реченнями, виконуючи, таким чином, текстоутворюючу функцію.

Щоб діти зрозуміли, що між реченнями в тексті існує смисловий зв’язок вчитель, працюючи над текстом з учнями, ставить запитання до кожного речення тексту для того, щоб показати, речення у тексті пов’язані між собою за змістом.

При складанні розповідей слід постійно звертати увагу на ті чи інші мовні закономірності зв’язного тексту, поступово розширюючи обсяг спостережень Якщо у пунктах плану можливе повторення слова, що називає описуваний об’єкт, то у відповідях на ці запитання, які в сукупності повинні становити текст, багаторазово повторювати одне слово не можна.

Щоб уникнути у тексті не було повторів необхідно використовувати слова-займенники – вказівні, особові і присвійні займенники. У міру пізнання молодшими школярами тексту їх необхідно ознайомлювати з такими засобами зв’язку речень, як займенники третьої особи, вказівні займенники ця, цей, це, ці, присвійні – його, її, їх, єднальні сполучники і, також, причинно-наслідкові сполучники тому що, через те що, протиставні – а, але, прийменники у, перед, між та інші.

Про цю особливість зв’язних висловлювань не можна не згадати і при відтворенні деформованою тексту, яке теж часто практикується у початкових класах. Як правило всі речення деформованого тексту беруться одного абзацу. Отже і відтворити треба абзац, враховуючи смислові і мовні зв’язки між реченнями:

Хлопчик не злякався і відчинив двері.

Раптом він почув тривожне ревіння корів.

Вранці Толя ішов ловити рибу.

Сміливий юнак врятував худобу.

Дах будівлі був охоплений полум’ям.

Хлопчик побіг до корівника

Послідовність розташування речень визначається послідовністю описуваних дій. Але при виконанні вправи необхідно звернути увагу і на особливості вживання слів: якщо у першому реченні вжито слово Толя, то другому – він, потім – хлопець, в останньому реченні сміливий юнак, і всі ці слова називають одну й ту ж особу. У третьому реченні є слово корівник, а в наступному замість нього вжито інше – будівля. Такі заміни підкреслюють тематичну цілісність тексту і в той же час роблять виклад більш милозвучним.

Роботу з деформованим текстом можна й ускладнити, домагаючись, щоб спосіб усунення лексичних повторів шукали самі учні (такий пошук доцільно здійснювати колективно). Наведемо приклад такого завдання.

Із поданих речень складіть зв’язну розповідь.

1. Люду люблять усі учні нашого класу. 2. Люда багато читає. З. Люду обрали старостою класу. 4. Люда часто читає або розповідає казки малюкам. 5. Люда вчиться в одному класі зі мною. 6. Я дружу з Людою.

Розставляючи речення в порядку висвітлення теми, доведеться усунути повторення слова Люда. Для цього можна використати слова вона, моя подруга, ця дівчинка та ін.

Так діти практично ознайомлюються з лексичними засобами зв’язку речень у межах абзацу.

У роботі з деформованим текстом легко організувати і спостереження над розташуванням слів у реченні. Для; цього доведеться замінити не тільки послідовність речень, але й послідовність слів у межах того чи іншого речення (найпростіше – застосувати прямий порядок слів у кожному реченні). Наприклад:

1. Зошит був зроблений з газет. 2. Сашко приніс до школи незвичайний зошит. 3. Мама дала Сашкові цього зошита.

Відтворюючи деформований уривок з тексту, доведеться не тільки по-іншому розташувати речення (2–1–3), але й у третьому реченні змінити порядок слів: Цього зошита дала Сашкові мама Адже тут найголовніше – вказати, звідки цей зошит, щоб згодом повідомити, що на таких зошитах діти писали в роки війни.

Найбільш сприятливою нагодою для закріплення знань про абзац і його роль у тексті, засоби зв’язку є робота над виправленням учнівських творів або окремих фрагментів із них. Спрямування таких вправ може бути різне.

Страницы: 1 2 3 



Наповнення та обладнання кабінету образотворчого мистецтва
Перед вчителем образотворчого мистецтва поставлене конкретне завдання: формування у підлітків творчих індивідуальних здібностей для подальшої їх реалізації в перспективі. Зокрема, предмет образотворч ...

Роль проблемно-пошукового методу в організації дослідницької діяльності учнів
Розвинути інтерес до читання можна лише за однієї умови – кожен урок зарубіжної літератури має бути цікавим. Потрібно, щоб учні думали і шукали. Одним з шляхів розв’язання цієї проблеми є проблемно-п ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net