Єкологічне виховання студентів вищих технічних навчальних закладів

Педагогіка: історія і сьогодення » Єкологічне виховання студентів вищих технічних навчальних закладів

Сторінка 1

Для сучасного суспільства все більше стає характерним протиріччя між об’єктивними вимогами до особистості в контексті «людина – природа» та рівнем розвитку її екологічної культури. Не зважаючи на значний прогрес в екологічній освіті, рівень екологічної освіченості більшості населення залишаться низьким. Повною мірою це стосується і випускників вищих навчальних закладів, професійна діяльність яких безпосередньо пов’язана з навколишнім середовищем, і які в умовах глобальних екологічних проблем мають бути провідниками державної екологічної політики.

Аналіз сучасного стану екологічної грамотності майбутніх спеціалістів виробничої сфери засвідчує, що у значної частини цієї категорії молодих людей переважає утилітарний підхід до природи, проблеми екології не включені в систему особистісних цінностей, не є частиною їхніх моральних переконань, для багатьох із них притаманний пасивно-споживацький рівень взаємодії з природою. Нерідко екологічні знання, отримані в процесі навчання, мають невпорядкований, безсистемний характер, уміння і навички екологічного спрямування носять переважно вузько кон’юнктурне забарвлення, не співвідносяться з аксіологічною життєвою домінантою – гармонізацією суспільства й природи, необхідності збереження як цінності людини, так і навколишнього природного середовища.

Проблема екологічного виховання знайшла достатньо широке висвітлення в педагогічній теорії та практиці. Гносеологічним основам її розв’язання присвячено роботи М. Дробнохота, В. Коменської, М. Гомової, Т. Чурилової та інших. Сутність екологічної культури, її характерні особливості розкриваються у працях С. Дерябо, А. Захлєбного, Г. Ільїної, І. Суравегіної, Л. Печко. Структура екологічної культури, її місце в системі загальнолюдської культури знайшла відображення в дослідженнях О. Вербицького, Е. Гірусова, А. Горлова, А. Лук’янова, М. Моісєєва, А. Урсул, А. Фалєєва.

Психологічним аспектам формування екологічної культури присвячені роботи І. Белавіної, С. Глазачева, М. Вересова, Н. Дєжнікової, В. Ясвіна та інших. Аксіологічним підходам до організації виховного процесу – праці В. Бакірова, В. Крисаченка, Н. Назарової, М. Нікандрова, В. Сєрікова, І. Солдаткіної, Т. Стоєк. Культурологічні методи як засоби формування світоглядних позицій особистості висвітлено у публікаціях Т. Біленко, І. Зязюна, Г. Пустовіта, В. Сластьоніна, О. Рижикової, В. Соколова, А. Степанюк та інших. Інтеграції екологічних понять у сучасних напрямах виховання присвячено дослідження С. Глазачева, А. Некоса, Ю. Шуйського, С. Шмалей.

Щодо вищої школи, то це питання, як правило, розглядається крізь призму окремих аспектів екологічної освіти й виховання студентської молоді (А. Бегека, Т. Вайда, О. Газман, О. Гданська, В. Дзюба, Р. Кантарія, Т. Корнер, Н. Крилова, Н. Максимчук, Н. Назарова, М. Реут, С. Сухорукова, Г.Тарасенко, Т. Чурилова, М. Шапочка, Є. Флешер та інші).

Поряд з когнітивним і діяльнісним компонентами в структурі екологічної культури вченими виділяється аксіологічна її складова (С. Алєксєєв, Т. Баранова, І. Бєлавіна, А. Захлібний, Г. Костецька, З. Кокарєва, С. Ніколаєва, І. Пономарьова, О. Ніконорова, С. Новикова та інші). У той же час типовим недоліком у роботах залишається відсутність інтегративного підходу до формування екологічної культури як цілісного особистісного новоутворення. У традиційних моделях екологічної освіти увага концентрується насамперед на формуванні суми відповідних знань, відношень, діяльності й недостатньо береться до уваги розвиток аксіологічної основи екологічної культури майбутніх фахівців. Більше того, у педагогічній теорії та практиці взаємозв’язки між екологічною освітою й екологічними цінностями залишаються фактично невивченими.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Шляхи удосконалення процесу екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»
Початковій школі належить провідна роль у формуванні екологічної культури та свідомості майбутнього громадянина. Основні риси характеру людини закладаються саме в дитячому віці, і безпосереднє спілку ...

Методика самостійної роботи студентів
Самостійна робота студентів формує в студентів уміння і навички самостійної пізнавальної діяльності, вона одночасно сприяє розвитку й інших структурних компонентів особистості. Крім того, працюючи са ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net