Методика роботи вчителя початкових класів над вивченням творів різних жанрів

Педагогіка: історія і сьогодення » Особливості вивчення творів різних жанрів в початковій школі » Методика роботи вчителя початкових класів над вивченням творів різних жанрів

Сторінка 3

Із врахуванням теоретичних положень була розроблена система вправ з розвитку умінь і навичок виразного читання в учнів початкових класів.

Ми визначили структуру загального вміння виразно читати. Аналіз показав, що це вміння включає ряд компонентів-мікровмінь.

Розглянемо конкретно кожне вміння і послідовність його формування.

Із ряду вмінь, пов'язаних з аналізом тексту, ми виділили вміння розбиратись в емоційному забарвленні твору, його героїв, автора, вміння представляти у власній уяві картини, події, обличчя, що виражаються з допомогою «словесних картин», вміння осягати смисл описаних подій та фактів, створивши про них власні судження, і виражати до них власне ставлення, вміння визначати завдання свого читання – що повідомляється слухачам, які думки і почуття виникли у героїв і у читача. З'ясування задачі читання пов'язане з розумінням підтексту.

Вміння проникнутись емоційним настроєм усього твору чи зрозуміти стан героя включає в себе такі мікровміння: здатність знаходити в тексті слова, що відображають емоційний стан героя, визначати цей стан, співвідносити з його вчинком, перейматися співчуттям, симпатією чи антипатією до нього, тобто вміння визначати власне ставлення, ставлення автора, а потім вирішити, які інтонаційні засоби буде використано для передачі усього цього при читанні вголос.

У процесі проведення формуючого експерименту практично це здійснювалось таким чином. Після первинного читання визначалась загальна емоційна спрямованість твору чи стан героя, ставлення до нього. Наприклад, учитель читав казку І. Франка «Три міхи хитрощів» та запитував: «Коли ми читали про їжачка, що попався у сильце, яке почуття викликала у нас доля їжачка? (його було жаль), а що почував сам їжачок? (Почуття жалю, самотності, йому було прикро, що лисичка не хоче його порятувати). Працюючи над текстом при повторному читанні ми порівнювали героїв та їх вчинки, визначали емоційний стан кожного за словами ремарками, що називають емоційний стан кожного героя діючими особами чи автором. Наприклад,: їжак-неборак –«бідолаха», визначили, що лисиця радіє біді їжачка, не хоче й думати про те, щоб йому допомогти, лише витирає сльози з очей напоказ. Це можна з'ясувати шляхом аналізу уривку тексту. У творі ставлення лежить на поверхні, його легко визначити за словами автора.

Наступний ступінь складніший – визначення прихованих почуттів, підтексту. Якщо у творі декілька героїв, з'ясовується їх емоційне сприйняття вчинку, стану героя.

Особливо емоційні у творі діалоги. Проводилось спостережень за емоційним станом двох героїв, їх ставлення один до одного. Більш складною є ситуація, коли протягом дії змінюється емоційний стан героя (І. Франко «Вовк», І. Франко «Мурко й Бурко»). У таких випадках шляхом спостережень послідовно уточнювалось чому і коли проходить зміна емоційного стану героїв. Наприклад, на початку оповідання М. Коцюбинського «Маленький грішник» герой діє, розважається, не усвідомлюючи власних вчинків, згодом його допікає пекельний сором за скоєний непослух, а в кінці твору хлопчик у полоні безнадії та розчарувань.

Складним, але необхідним, є наступне вміння – визначати в тексті головне завдання читання. Завдання читання – це усвідомлене читцем бажання викликати у слухачів певне ставлення до змісту тексту (Т. Завадська).

Це вміння також містить ряд окремих умінь, вичленування яких дозволяє визначити логічну послідовність їх формування.

Складне вміння визначати завдання читання включає в себе уміння розуміти думки героїв, співпереживати їм, уявляти ситуацію в яку потрапляють герої, визначати своє ставлення до подій і знайти інтонаційні засоби для його вираження.

Наведемо приклад. Читається «Чарівне слово» В. Осєєвої. Після первинного читання з'ясовується первинне сприймання: чому Павлик був злим на весь світ? Хто в цьому винен? При повторному читанні розглядається перший епізод: розмова Павлика з дідусем. Визначається стан хлопчика. (Він злий, розмовляє з дідусем неввічливо, вважає винними усіх). Малюється словесна картина «розмова Павлика з дідусем». З'ясовується ставлення дітей до хлопчика (Він неправий, неввічливий). Після цього визначається завдання для читання цього епізоду: читаючи слова Павлика, котрий розповідає про свої біди дідусеві, ми повинні допомогти слухачам засудити хлопчика за грубощі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Аналіз професійної діяльності фахівця
Сучасні умови у процесі глобалізації та переходу на ринкову економіку передбачають обновлення техніки та технології на сучасному етапі розвитку для підвищення ефективності та рентабельності виробницт ...

Поняття позаурочної, позакласної та позашкільної роботи
Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позак ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net