Орієнтовний план дійового аналізу твору М.М. Коцюбинського «Харитя»

Педагогіка: історія і сьогодення » Особливості вивчення творів різних жанрів в початковій школі » Орієнтовний план дійового аналізу твору М.М. Коцюбинського «Харитя»

Сторінка 1

Твір «Харитя» цікавий і хвилюючий, ним особливо захоплюються діти. Складається він з чотирьох розділів – основних картин життя, взятих з селянської бідної родини, що взаємодіють і доповнюють одна одну. Ці розділи й залишаються основними частинами дійового аналізу твору, але перша і четверта потребують, крім цього, ще й внутрішнього розчленування.

З першого розділу дізнаємося про горе, що спіткало матір і дитину. Зміст розділу розкривають дві картини. У першій автор з'ясовує причини горя і знайомить з образом вдови, у другій – з образом дитини і розкриває їх спільну журбу. Для кращого сприймання змісту і краси цих картин дітьми розділ доцільно розчленувати на дві частини. Перша частина особливо важлива для дитячого сприймання. Діти мають уявити, «побачити» тодішні умови життя селянської бідної родини. Від цього залежатиме повнота сприймання всіх інших картин і конкретність інших образів. В уяві дітей якнайповніше повинні постати убога хатина з маленькими, можливо, покривленими від старості вікнами, з бідним інтер'єром і живий образ хворої жінки на постелі.

У другій частині, що починається зі слів «Рипнули двері .», автор з особливою любов'ю змальовує образ Хариті. Це хороша, чуйна, розумна і роботяща дівчинка. Всю свою палку любов до матері вона вкладає в працю, навіть непосильну, щоб цим самим допомогти їй.

Зміст другого розділу розкривається в окремій картині. Автор ще раз підкреслює внутрішню красу дитини через контраст. Краса природи не відповідає настрою Хариті, а є контрастом до безрадісного життя.

Третій розділ, як і перший можна поділити на дві частини, бо його зміст розкривають дві яскраві картини. У першій, яка закінчується словами «Харитя наважилась тікати .», розкривається думка попередньої картини. Автор ще з більшою переконливістю дає зрозуміти, наскільки краса рідної природи не відповідає настрою убогої людини, наскільки діти, такі як Харитя, нещасні, скривджені. Бідне дитя, якому ще лячно одному в полі серед білого дня, виконує непосильну роботу – жне, долаючи в собі страх і біль. Цю картину діти мають сприйняти особливо схвильовано.

У другій частині цього розділу автор розкриває образи добрих і чуйних жінок, які пожаліли Харитю, приголубили її й потішили. Це важлива авторська думка з огляду на життя селян в умовах класової нерівності: прості бідні люди не байдужі до чужого горя, біди. І така думка повинна бути донесена до свідомості учнів.

У четвертому розділі, що складається за скороченим текстом всього з трьох речень і сповіщає про добрий кінець, має бути узагальнення змісту всіх частин розчленованого твору. На основі сприйнятих картин минулого життя у дітей виникають певні судження та оцінка минулого. Вони мають зрозуміти, чия вина в тому, що життя Хариті та її мами було таким тяжким і безрадісним.

План

Головна думка твору: важке безпросвітне життя, приреченість на страждання, важку працю бідних селянок-удовиць та їх дітей в Україні за часів російського царизму.

Основна мета читання та аналізу твору з дітьми:

а)передати головну думку твору;

б)ознайомити учнів з тяжким життям убогих жінок-удовиць і їхніх дітей в Україні за часів царизму, розкрити причини бідувань;

в)викликати повагу й любов до матерів-удовиць і їхніх дітей. Розділ перший. Сироти.

Частина перша. Занедужала вдова. Текст (до слів: «Рипнули двері»).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

Створити в уяві дітей живий образ хворої вдови в убогій хаті, викликати співчуття до неї.

Розглянути картину І. Божія «Харитя». Розширити уяву дітей про убоге життя селян того часу.

Частина друга. Не журіться, мамо, не плачте. Текст (до кінця першого розділу).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

Намалювати привабливий образ селянської дівчинки. Викликати почуття любові й шани до неї за доброзичливість, працьовитість, тур ботливість.

Страницы: 1 2



Етапи формування граматичних понять «префікс» і «суфікс» у початкових класах
Граматичні поняття формуються не одразу. Одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад,поняття про корінь, префікс чи суфікс), інші – формуються протягом усього періоду навча ...

Особливості вищої біотехнологічної освіти
Метою вищої професійної освіти, як відомо, являється не вузькопрофесійна підготовка, а широка природничо-наукова, загальнокультурна, соціально і індивідуально значуща підготовка, що безперервно розви ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net