Використання психологічних способів впливу в процесі навчання

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання психологічних способів впливу в процесі навчання

Сторінка 4

Непряме навіювання є також важливим засобом подолання внутрішнього опору учнів прямому виховному впливу. Воно також розраховано на безумовне, некритичне неприйняття інформації, але в цьому разі позиція педагога не нав’язується учню, вона не торкається його самолюбства, а інформація, яка йому повідомляється, не відкидається ще до того, як її зрозумів і прийняв учень. Так, якщо на пряме зауваження учень неминуче встав би в захисну позу, намагаючись «врятувати» самооцінку, то тут він сам аналізує позитивне чи негативне значення власних вчинків, рис характеру тощо. Педагог ніби озброює його критеріями самооцінки, об’єктивність і значущість яких учень не бере під сумнів, а беззастережно приймає.

Вирізняють такі форми непрямого навіювання: натяк (учню, який відволікається від спільної справи, педагог дбайливо говорить: «Ти часом не стомився?»); непряме навіювальне схвалення; непрямий навіювальний осуд.

Використання навіювання як методу педагогічного впливу можливо лише за наявності належної техніки виконання цієї діяльності: уміння володіти мімікою і жестами, володіння широким арсеналом виразних засобів мовлення тощо. Часто ефективність навіювального впливу залежить від таких дрібниць, як постановка голосу, погляд, рухи. Так, під час проведення навіювального наставляння невербальні засоби повинні підкріплювати зміст словесного впливу та його інтонацію, а не суперечити їм.

Практичне застосування навіювального впливу має ґрунтуватися на умінні управляти емоціями, підібрати точну форму для висловлення власних почуттів чи для виконання відповідного педагогічного завдання. Ігнорування цих вимог, спроба обійти- ся невиразними педагогічними засобами прирікає педагога на невдачу.

Однією з ефективних умов ефективного навіювання є особлива якість психіки людини, на яку здійснюють вплив, — сугестивність. Сугестивність — це здатність людини змінювати свою поведінку на вимогу іншої особи чи групи людей, не спираючись при цьому на логіку чи свідомі мотиви, тобто підсвідома підлеглість вимогам інших людей. Причому людина, що виконує «підказану» їй дію, часто сама щиро впевнена, що це є результатом самостійно прийнятого рішення.

Сугестивність — нормальна властивість нервової системи. Однак її виразність у кожному конкретному випадку неоднакова. Вона залежить від віку (чим молодше, тим вище), статі (найчастіше жінки більш чутливі до навіювання), інтелекту (з підвищенням рівня освіти сугестивність звичайно знижується), стану здоров’я (після перевтоми чи захворювання сугестивність стає вищою) та інших чинників. Крім того, вона значно варіює залежно від виду навіювання й авторитетності тієї особи (групи, від якої виступає дана особа), що здійснює навіювання.

Особливо велика залежність сугестивності від віку. Діти у віці 7—10 років настільки сприйнятливі до навіювання, що під час роботи з ними часто немає необхідності використовувати спеціальні прийоми, що підсилюють роль навіювального слова. У початкових класах школи авторитет учителя безмірно великий, будь-яке його слово, розповідь, зауваження сприймаються як безсумнівна істина. З віком сугестивність як індивідуальна властивість звичайно знижується. Так, уже підлітки мають високу критичність, беруть під сумнів ще вчора визнані авторитети, скидають, здавалося б, безперечні істини.

Якщо ж високий рівень сугестивності зберігається в зрілому віці, то це найчастіше характеризує людину з негативного боку. Це пояснюється звичайно або недостатньо розвинутим логічним мисленням, або несформованими вольовими якостями, або відсутністю власних переконань, критеріїв оцінки дійсності і власної поведінки та способу життя.

Дані тези підтверджуються результатами досліджень характеру творчості дітей, що відрізняються за ступенем сугестивності, які проводив І. Є. Шварц, аналізуючи шкільні твори. Виявилося, що більшість учнів із групи тих, хто легко піддається навіюванню, пишуть твори, орієнтовані на просте відтворення раніше вивченого матеріалу. Мова їхніх творів найчастіше книжкова, містить багато штампів, стандартних зворотів. Відсутні власні думки і судження. У роботах же школярів, які важко піддаються навіюванню, насамперед проглядається творча індивідуальність, простежується власна думка, іноді спірна чи неправильна, але незалежна, що виходить за рамки простого репродуктивного відтворення.

Таким чином, на дієвість навіювання насамперед впливають особливості людей, які вступили у взаємодію. Але треба зазначити, що певні сугестивні властивості має і форма пропонованого мате- ріалу (особливо оформлення і подання матеріалу). Так навіювальний вплив засобів, які використовує педагог, підвищується за умови:

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Загальні відомості про творчість Джейн Остін
Джейн Остін (Jane Austen, 16 грудня 1775 – 18 липня 1817) – відома англійська письменниця, провозвісниця реалізму в британській літературі, сатирик, писала так звані романи моралі Її книги є визнаним ...

Стратегічний напрямок розвитку сучасної системи освіти в Україні
Одним із стратегічних напрямків розвитку сучасної системи освіти у нашій країні є формування екологічної культури особистості, виховання у кожного школяра позитивного ставлення до навколишнього світу ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net