Експериментальне дослідження особливостей дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах

Педагогіка: історія і сьогодення » Особливості дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах » Експериментальне дослідження особливостей дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах

Сторінка 3

Перше припущення про те, що важкі матеріали завжди тонуть, не підтвердилося. Отже, справа не лише у матеріалі, а в чомусь іншому. Уважно розглядаючи фольгу і човник з неї, учні роблять висновок, що вона відрізняється тільки формою. Фольга плоска, а човник об'ємний. Щоб учні змогли зробити аналітичні висновки, не порушуючи принцип науковості, вчителю доцільно підказати дітям істину про те, що заглиблюючись у воду, предмети витісняють її, а вода – навпаки. Для більшого переконання виявилося доцільно в човник помістити невеличку пластилінову кульку, щоб стало помітним підняття рівня води у склянці. Якщо помістити кульку значно більших розмірів, то човник може затонути. Учні дійшли висновку, що пустотілі предмети, навіть з металу, можуть утримуватися на воді, але до тих пір, поки їх не перевантажать.

Проводячи на уроці спостереження, досліди, вчитель здійснював підготовчу роботу, яка сприяла розвитку їх самостійності, ініціативи, творчої думки. У загальному вигляді процес дослідження учнями ми поділили на стадії: виникнення ідеї, розв'язання завдання, реалізація задуму на практиці. Поряд з цим процес дослідження у молодших школярів мав свої особливості. Для всякого дослідження, яке виконують учні, характерною ознакою була новизна, хоча для дорослих це вже відомо.

На кожному уроці трудового навчання ми створювали можливість виникнення ситуації інтересу до навчання: вдало підібраний об'єкт праці; естетично виготовлений зразок виробу; демонстрація іграшки, моделі; цікаві творчі завдання; заохочення до участі у виставках, конкурсах, змаганнях; використання загадок, казок, зміст яких має безпосередній зв'язок із темою уроку тощо.

Так, перед виготовленням із природних матеріалів гелікоптера вчитель пропонує дітям розгадати загадку:

«Наче Карлсон високо літає,

Бо й подібні крила має».

В експериментальному класі, демонструючи зразок виробу «Чародійне віяло», вчитель говорив, що він сьогодні буде чародійником, пропонує задумати число від 1 до 31 і за допомогою віяла вгадує їхні числа. Виготовлення і оволодіння секретом такого віяла зацікавило не тільки молодших школярів, а й дорослих.

Навчання молодших школярів конструюванню процесу створення форми, конструкції об'єкта чи окремих його частин найбільше сприяло розвитку творчої особистості. Щоб підготувати дітей до конструкторсько-технологічної діяльності, слід було створити їм можливість систематично вправлятись у мисленні, вчити дітей оперувати своїми знаннями, застосовуючи їх на практиці, вчити спостерігати, фантазувати і пропонувати форму, конструкцію виробу.

У процесі формуючого експерименту ми використовували три види творчої діяльності учнів:

мисленна (ідея);

графічна (малюнки, ескізи, схеми);

предметна (моделі, макети).

Знаючи види творчої діяльності молодших школярів, учитель впливав на розвиток окремих природних здібностей учнів. Один учень давав конструктивну ідею, інший - графічно зображував задумане, деяким учням вдавалося краще відтворити ідею безпосередньо у виробі. Найбільшу цінність мало конструювання, під час якого використовувалися всі види творчості учнів.

Формування творчого мислення в молодших школярів ми здійснювали поетапно, ставлячи послідовно перед ними завдання в основному творчого характеру.

Перший етап (підготовчий). Доцільно було знайомити учнів з основними частинами об'єктів праці; вчити їх аналізу і синтезу: визначати суттєві ознаки об'єкта, робити порівняння, узагальнення; спостерігати взаємозв'язок з природою (журавель і колодязний журавель, політ птаха і літак). Виконувати завдання за малюнком, ескізом, звертаючи увагу на симетрію, пропорційність окремих частин.

Вивчаючи тему «Літаючі моделі», вчитель разом з учнями визначає основні частини планера, літака, гелікоптера. Якщо аналізувати поверхнево, то учні можуть знайти поряд із спільними частинами тільки різницю між планером і гелікоптером. А якщо аналізувати усвідомлено, то учні виявлять суттєву різницю і між планером та літаком (у планера немає двигуна на відміну від літака). Діти тоді роблять висновок, що і пропелер планеру не потрібний, бо немає чим приводити його в рух. Учитель тільки доповнює, що планер літає за допомогою профільності крил та великої їх площі. Під час конструювання макетів космічних станцій учні спочатку називали панелі сонячних батарей крилами. Виконуючи завдання вчителя проаналізувати форму літака і панелей сонячних батарей на зразках, учні дійшли висновку, що панелі, на відміну від крил, зовсім плоскі, мають окремі секції. Порівнюючи слово «батарея» з батарейкою для кишенькового ліхтарика, діти усвідомили про істину роль сонячних батарей. Учитель тільки підтвердив їх висновки, доповнюючи про те, що для космічних станцій електрична енергія необхідна, а крила зовсім не потрібні, тому що в космосі безповітряний простір.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Аналіз підручників з читання щодо наявності віршованих творів
Для того, щоб з’ясувати знання учнів щодо віршованих творів, необхідно проаналізувати сучасні підручники з читання для шкіл з російською мовою навчання і українською мовою навчання щодо наявності в н ...

Відношення молодших школярів до природи
Молодшим школярам властиві допитливість і емоційна чуйність, що й обумовлює характер їхнього відношення до природи. Як і в дошкільників, у них переважає естетичний мотив, однак у більшій частині відп ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net