Громадянське виховання старшокласників у великій Британії

Педагогіка: історія і сьогодення » Громадянське виховання старшокласників у великій Британії

Сторінка 5

На підставі аналізу наукових джерел стверджуємо, що у XVIII ст. погляди вчених на громадянське суспільство та виховання громадянина знову звертаються до концепції природних прав людини і суспільного договору. У процесі понад 200-літньої політичної боротьби в Англії потреба індивідуальної свободи стала провідним ідеалом, що втілювався у громадських традиціях та інститутах. Тому фактично всі англійські і шотландські теоретики так чи інакше визнавали роль і значення громадських традицій та звичаєвості в усьому, що стосувалося поширення свободи і досягнення соціальної стабільності. З середини XIX і аж до другої половини XX ст. зацікавленість громадянським суспільством, а з ним – становленням громадянина значно зменшилася. У цей період у багатьох європейських країнах спостерігається ототожнення держави з громадянським суспільством. У другій половині XX ст. зацікавленість громадянським суспільством знову зростає, що було спричинене поваленням комуністичних режимів та переходом багатьох країн до демократії. Вчені Великої Британії починають активно працювати над проблемою змісту, принципів, методів та форм громадянського виховання. Особлива увага приділяється такій категорії школярів, як старшокласники, оскільки саме у цьому віці простежується громадянська активність особистості: підлітки беруть участь у різноманітних організаціях та об’єднаннях, цікавляться політичними процесами тощо.

У другому розділі – „Теоретичні засади організації громадянського виховання старшокласників у навчальних закладах Великої Британії

” – проаналізовано зміст та специфіку громадянознавства у Великій Британії в умовах глобалізації суспільства, визначено стратегії розвитку громадянознавства у Великій Британії в умовах сьогодення, і з’ясовані регіональні особливості громадянського виховання старшокласників.

Аналіз та узагальнення даних дослідження дають змогу стверджувати, що становлення особистості старшокласників відбувається в умовах глобалізації суспільства (global dimension). Науковці Великобританії (Левіс, Сміт, Маккензі та ін.) доводять, що громадянство окремої країни можна по-справжньому зрозуміти, розглядаючи його у широкому контексті та взаємозв’язку з іншими країнами. Процес глобалізації супроводжується зіткненням інформаційних технологій, стандартизацією методів праці, розвитком міждержавних структур, поширенням впливу засобів масової інформації та між культурної комунікації, її асиметричністю тощо.

У дослідженні ми розглядаємо глобальний вимір з точки зору розвитку трьох напрямів громадянознавства (strands of citizenship education): політичної грамотності, соціальної та моральної відповідальності, суспільної зайнятості (задіяності у спільнотах). Британські педагоги головний акцент роблять на оволодінні старшокласниками рядом умінь у царині громадянознавства. До основних відносять вміння: обробляти інформацію (Information processing skills); формувати власні судження (Reasoning skill; запитувати (Enquiry skills); творчо мислити (Creative thinking skills); оцінювати (Evaluation skills).

Громадянська освіта Великої Британії в офіційному вимірі бере свій початок із вересня 2000-го року, коли громадянське виховання було презентоване необов’язковим предметом „Людина і суспільство” (Personal, Social and Health Education, PSHE). Починаючи з вересня 2002-го року, громадянознавство є новою загальноосвітньою дисципліною для учнів віком від 11 до 16 років.

Стратегія розвитку громадянознавства полягає в удосконаленні роботи у таких основних напрямах: підготовка детальних рекомендацій та вказівок щодо громадянської освіти та виховання (для учнів і вчителів); створення ресурсів для громадянської освіти; заохочення росту та розвитку професійних і тренувальних „спільнот для практикування”; побудова потужної інформаційної та дослідницької бази для громадянознавства.

Громадянознавство у британських школах має на меті чітко і зрозуміло сформулювати алгоритм: як учні можуть розвинути у собі адекватне розуміння ролі та громадянської відповідальності – відповідно до вимог сучасного демократичного суспільства. Це також допоможе учням розв’язувати непрості моральні та соціальні питання, які щоденно постають перед ними.

Ґрунтовний аналіз різних аспектів громадянської освіти та виховання у Великій Британії доводить, що існує відмінність між різними землями Об’єднаного Королівства у сфері громадянознавства, проте педагогами активно ведуться спільні пошуки єдиної оптимальної моделі громадянського виховання старшокласників у різних юрисдикціях країни. Предмети „Громадянознавство” та „Людина і суспільство” (PSHE) є важливими механізмами громадянської освіти старшокласників в Англії. Інші юрисдикції країни презентують громадянознавство такими предметами: Уельс – Personal and Social Education/Особиста та суспільна освіта [PSE]; Північна Ірландія – Education for Mutual Understanding/Освіта для взаємного розуміння [EMU], Cultural Heritage/Культурна спадщина та Social, Civic and Political Education/Соціальна, Громадська та Політична Освіта [SCPE]); Шотландія – міжпредметний цикл тем. Усі вони об’єднані спільною метою – виховання громадянина і формування громадянського суспільства. Різниця між ними полягає у методах викладання, формах роботи, обсязі навчального часу тощо. Нами досліджено, що в сучасних умовах спостерігається тенденція до уніфікації навчальних програм у різних регіонах країни.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Етапи навчання писемного мовлення
У навчанні письма дослідники виділяють три етапи : оволодіння граматикою (орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно), засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій ...

Сутність і структура зв’язного мовлення молодших школярів
Основним завданням вивчення рідної мови є розвиток мовлення. Розвиток мовлення – основний розділ програми з рідної мови, провідний принцип її опанування. Як зазначається у програмі, "розвиток мо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net