Методичні передумови формування понять про іменник на уроках рідної мови

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика роботи над усвідомленням поняття іменник » Методичні передумови формування понять про іменник на уроках рідної мови

Сторінка 11

Таблиця 4

Сформованість умінь самостійно вживати засвоєні іменники у власному мовленні в учнів контрольного та експериментального класів

№ п/п

УМІННЯ

Контрольний клас

Експериментальний клас

1

спостерігати за вживанням і значенням окремих іменників у готових реченнях чи текстах

79%

89%

2

пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку

82%

91%

3

складати словосполучень з поданих іменників

83%

90%

4

вводити в речення антоніми

78%

89%

5

замінювати одні іменники іншими

80%

89%

6

складати словосполучення, речення із потрібним іменником

76%

92%

7

складати розповіді за опорними іменниками

83%

92%

8

складати словосполучення з багатозначними іменниками

76%

84%

9

складати текст, використовуючи задані слова чи словосполучення

84%

96%

Отже, робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі уточнення, активізації та збагачення іменниками їх словникового запасу. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Одержані результати сформованості мовленнєвих умінь і навичок в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту та із сформованістю даних умінь в учнів контрольного класу подані на діаграмах 1, 2.

Таким чином, ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 18 учнів експериментального класу 6 школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 10 – середній і 2 – низький. У контрольному класі (20 учнів) високий рівень визначення даних умінь мали 3 учні, середній – 11 і низький – 6 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження (вересень 2006 року), коли проводився перший етап експерименту, показники сформованості читацьких умінь зросли в обох класах (первинний рівень – 11% і 12%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 91% і 82% – див. діагр. 1) завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на уточнення, активізацію та збагачення словникового запасу молодших школярів. Отримані дані представлені на діагр. 2.

Діаграма 1

Загальний рівень сформованості словника учнів в експериментальному та контрольному класах на початку та у кінці експерименту

Діаграма 2

Характеристика рівнів сформованості словника учнів в експериментальному та контрольному класах у кінці експерименту

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13



Поняття «групи ризику» та критерій відбору учасників до неї
Термін «група ризику» у педагогіці та психології вводиться для позначення індивідів групи підлітків, у яких ознаки відповідні людям, що відносяться до категорії наркоманів, алкоголіків, тобто хворих, ...

Застосування біолого-екологічних дослідів для формування екологічної культури учнів
Екологічна освіта та виховання школярів передбачає не тільки одержання учнями певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення властивостей предметів природи, явищ засвоєння правил поведін ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net