Методичні передумови формування понять про іменник на уроках рідної мови

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика роботи над усвідомленням поняття іменник » Методичні передумови формування понять про іменник на уроках рідної мови

Сторінка 11

Таблиця 4

Сформованість умінь самостійно вживати засвоєні іменники у власному мовленні в учнів контрольного та експериментального класів

№ п/п

УМІННЯ

Контрольний клас

Експериментальний клас

1

спостерігати за вживанням і значенням окремих іменників у готових реченнях чи текстах

79%

89%

2

пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку

82%

91%

3

складати словосполучень з поданих іменників

83%

90%

4

вводити в речення антоніми

78%

89%

5

замінювати одні іменники іншими

80%

89%

6

складати словосполучення, речення із потрібним іменником

76%

92%

7

складати розповіді за опорними іменниками

83%

92%

8

складати словосполучення з багатозначними іменниками

76%

84%

9

складати текст, використовуючи задані слова чи словосполучення

84%

96%

Отже, робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі уточнення, активізації та збагачення іменниками їх словникового запасу. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Одержані результати сформованості мовленнєвих умінь і навичок в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту та із сформованістю даних умінь в учнів контрольного класу подані на діаграмах 1, 2.

Таким чином, ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 18 учнів експериментального класу 6 школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 10 – середній і 2 – низький. У контрольному класі (20 учнів) високий рівень визначення даних умінь мали 3 учні, середній – 11 і низький – 6 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження (вересень 2006 року), коли проводився перший етап експерименту, показники сформованості читацьких умінь зросли в обох класах (первинний рівень – 11% і 12%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 91% і 82% – див. діагр. 1) завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на уточнення, активізацію та збагачення словникового запасу молодших школярів. Отримані дані представлені на діагр. 2.

Діаграма 1

Загальний рівень сформованості словника учнів в експериментальному та контрольному класах на початку та у кінці експерименту

Діаграма 2

Характеристика рівнів сформованості словника учнів в експериментальному та контрольному класах у кінці експерименту

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13



Факультативні заняття
Серед форм диференціації, які створюють передумови для активізації самостійної діяльності школярів і сприяють реалізації творчого потенціалу особистості, чільне місце займають факультативи. Аналіз те ...

Психофізіологічні особливості старших підлітків
Підлітковий вік (від 10 до 15 років) – час бурхливого і багато в чому суперечливого розвитку, що змінює період порівняно спокійного росту і накопичення сил у молодших школярів. У цей час відбуваються ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net