Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій » Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій

Сторінка 2

Метод дилеми також застосовується в американських школах. Років п’ятнадцять тому у нас популяризувався метод проблемного навчання, схожий на американський. Суть дилемного навчання зводиться до того, що в будь-якій навчальній темі, особливо гуманітарного циклу, можна знайти кілька проблем і раціональних шляхів їх розв’язання. Вітчизняна педагогічна методологія орієнтується більше на те, щоб учитель узагальнював різноплановість думок і напрямів, проте американські колеги зорієнтовані на різнобічне висвітлення проблеми і (акцентуємо на цьому вашу увагу) власне її бачення.

Домінуюче місце в презентації певної теми займає створення «портфоліо». Вчителі з Чернігівської та Сумської областей, які проходили стажування в США у жовтні-листопаді 2001 року, презентуючи у Вашингтоні власні проекти також накопичували інформаційне портфоліо, тобто інтенсивно збирали різноманітну інформацію з певної теми предмета «Технології». Ця робота передбачає два напрями: виготовлення посібників і збирання науково-популярної інформації з конкретного питання.

Пріоритетним напрямом навчання у школах США є самостійна пошукова робота учнів, спрямована на підготовку семінарів чи презентацію проектів. Суть її полягає в тому, що вчитель лише виконує роль диригента. Він націлює старшокласників, дає орієнтовні запитання, стежить за підбором інформації, визначає ступінь готовності учнів до публічних виступів. Поширеними в американській практиці є «сократівські» семінари. Лише розібравшись у суті проблеми, учні можуть витримати критичні запитання вчителя. Педагог не виправляє учнів, не нав’язує їм своєї точки зору, а лише стежить, щоб вони не відхилялись від теми, і влучними запитаннями підводить їх до власних висновків.

Багато уроків американські діти та їхні наставники присвячують діловим та рольовим іграм. Активно працюють і в робочих групах, так званих «ворк шопах», які передбачають групову (командну) роботу. Акумулювавши найцікавіші думки команди, один із учасників презентує певну ідею або шляхи розв’язання проблеми.

Проте найбільш вдалим є метод «мозкової атаки», під час якого ерудити, кожний індивідуально, пропонують безліч варіантів розв’язання, з яких «спеціалісти-експерти» виділяють найраціональніші. Професор С. Шехтер із Вашингтона, аналізуючи вище названий метод, наголошує у своїх вашингтонських лекціях, що цей метод має нині найширше застосування в ділових колах світу, і йому належить перспектива. І це закономірно, адже з кількох раціональних шляхів можна вибрати найдоцільніший, досягнувши цим успіху.

Отже, осмисливши все вище сказане ми дійшли висновку, що українським педагогам слід активніше орієнтуватись саме на розвиток пізнавальних можливостей учнів, використовуючи їхній творчий потенціал для формування умінь і навичок самостійної пізнавальної роботи із застосуванням ІКТ і зокрема мережі Інтернет.

Тип розвинутих навчальних Інтернет-систем, про які йде мова, найчастіше називають адаптивні освітні Інтернет-системи, або інтелектуальні освітні Інтернет-системи. Ці терміни насправді не є синонімами. Говорячи про адаптивні системи ми вважаємо, що ці системи підлаштовуються під різних учнів і під групи учнів завдяки додаванню до облікового запису інформації, що накопичується в індивідуальній або груповій моделі студентів. Говорячи про інтелектуальні системи ми підкреслюємо, що такі системи застосовують технології з галузі штучного інтелекту, щоб забезпечити користувачам навчальної Інтернет-системи більш широку і кращу підтримку. В той самий час, багато систем можуть бути класифіковані як інтелектуальні й адаптивні одночасно, значна кількість систем підпадає лише під одну з цих категорій. Наприклад, багато інтелектуальних діагностичних систем, включаючи German Tutor (Heift, & Nicholson, 2001) та SQL-Tutor (Mitrovic, 2003) є не адаптивними, тобто вони забезпечать ту саму оцінку у відповідь на той самий розв’язок проблеми, незалежно від минулого досвіду роботи учня із системою. З іншого боку значна кількість адаптивних гіпермедійних і адаптивних інформаційно-фільтруючих систем, таких як AHA (De Bra, & Calvi, 1998) або WebCOBALT (Mitsuhara, Ochi, Kanenishi, & Yano, 2002) використовують ефективні але прості технології, які можуть бути віднесені до «інтелектуальних» лише наближено. Розбіжності між адаптивними та інтелектуальними системами все ще значні, межі між «інтелектуальними» і «не інтелектуальними» все ще нечіткі, й обидві групи без сумніву є предметом зацікавленості співтовариства галузі штучного інтелекту в освіті (штучний інтелект в освіті – англ. AI-Ed: Artificial Intelligent in Education) .

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Ігри на уроках математики у сучасній школі
Багатьом учням математика здається нелегкою і мало зрозумілою, тому нерідко діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це призводить до формалізму, гальмує дальше розуміння нового матер ...

Якісні та кількісні характеристики вищих навчальних закладів
У Норвегії є чотири університети, шість спеціалізованих вищих шкіл (коледжів), дві державні художні школи, численні коледжі і курси додаткової освіти. Є декілька типів вищих навчальних закладів у цій ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net