Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій » Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій

Сторінка 5

Інтелектуальне колективне навчання – цікава група технологій, розроблена на межі двох галузей, що початково були далекими одна від одної:колективне навчання з комп’ютерною підтримкою та інтелектуальні навчаючі системи. Сучасний напрям роботи у використанні штучного інтелекту для підтримки колективного навчання призводить до збільшення рівня взаємодії цих двох галузей. Тоді як рання робота над інтелектуальним колективним навчанням була виконана у до-Інтеренет контексті, сьогодні маємо Інтернет та Інтернет-освіту, що забезпечили як платформу, так і зростаючий попит на такий тип технології. В Інтернет-освіті потреба у інструментах підтримки колективного навчання є критичною, тому що учні рідко (чи ніколи) особисто зустрічаються один з іншим. Інтелектуальні технології можуть докорінно розширити міць простих інструментів підтримки колективної роботи (таких як групи потокових дискусій та спільні дошки), що надаються різними системами управління курсами. Нині ми можемо зазначити як мінімум три окремі технології у групі інтелектуального колективного навчання: адаптивне формування групи та рівноправна допомога, адаптивна підтримка співробітництва та віртуальні учні. Гарний приклад підтримки адаптивного співробітництва представлений у роботі COLER.

Технології адаптивного формування груп і рівноправної (партнерської) допомоги намагаються використовувати знання про співпрацюючих членів групи (найчастіше ці знання представлені у моделях учня) для формування необхідної групи для різних типів колективних завдань. Ранні приклади включають формування груп для спільного розв’язання завдання та пошук найбільш компетентного члена групи для відповіді на питання. Обидві течії роботи зараз розвиваються. Команди-початківці узагальнили і розширили свою роботу, а низка нових команд розпочали дослідження в цьому напрямі.

Технології для адаптивної підтримки співробітництва намагаються забезпечити інтерактивну підтримку колективного процесу так само, як системи інтерактивної підтримки проблем допомагають окремому учневі у розв’язанні проблеми. Використовуючи деякі знання про гарні і погані зразки співробітництва (які надаються авторами системи або одернуються із журналів спілкування), системи підтримки співробітництва, такі як COLER (Constantino Gonzalez, et al., 2003) або EPSILON (Soller, et al., 2003), можуть тренувати або консультувати членів колективу. Це новий напрям роботи, який проте швидко розвивається, він бере свої ідеї із класичних сфер навчання, таких як інтелектуальні навчаючі системи та колективне навчання з комп’ютерною підтримкою.

На противагу, технологія віртуальних учнів порівняно стара. Замість підтримуючого вивчення або співробітництва з позиції старшого над учнями (вчитель або консультант) ця технологія намагається ввести різні типи рівноправних віртуальних партнерів у навчальне середовище: навчаючий партнер (Chan, et al., 1990), учень або навіть порушник порядку (Frasson, Mengelle, Aïmeur, & Gouardères, 1996). У контексті Інтернет-освіти, де учні спілкуються головним чином через низько пропускні канали (електронна пошта, чат, форуми), віртуальний учень стає дуже привабливим уособленням для реалізації різних стратегій підтримки. Очікуються більші дослідження у цьому напрямі та його подальша інтеграція з напрямами анімованих агентів таінтелектуальної підтримки співробітництва.

Інтелектуальний моніторинг класів – інша технологія адаптивних, інтелектуальних, освітніх інформаційних систем, мотивована Інтернет-освітою. В контексті Інтернет-освіти «дистантний учитель» не може бачити вирази нерозуміння або розгубленості на обличчях учнів. З таким чітким браком зворотного зв’язку стає дуже важко визначити проблемних учнів, які потребують додаткової уваги, яскравих учнів, яким слід кинути виклик, так само і визначення частин навчального матеріалу, які є занадто легкими, занадто складними, або незрозумілими. Системи освіти на основі Інтернет можуть відслідковувати кожну дію учня, проте для викладача-людини майже неможливо знайти будь-який сенс у значному обсязі даних, що збирається системою. Системи інтелектуального моніторингу класу (нагляду за класом) намагаються використовувати штучний інтелект, щоб допомогти вчителеві в цій ситуації. Цей напрям роботи було започатковано у HyperClassroom (Oda, et al., 1998), де використовувалася нечітка технологія для визначення учнів, що опинилися в глухому куті. До недавнього часу HyperClassroom була єдиним таким прикладом, проте за останні роки з’явилися декілька інших зразків (Merceron, & Yacef, 2003; Romero, Ventura, Bra, & Castro, 2003). Деякі системи (Chen, & Wasson, 2002; Mbala, Reffay, & Chanier, 2002), які наглядають за процесом співпраці, звітують про проблеми вчителеві, замість того, щоб впливати на саму співпрацю, займають місце посередині між моніторингом класу та підтримкою співробітництва .

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Основи техніки метання
Навчання будь-якої нової рухової дії починається із створення в учнів уявлення про його техніку. Відповідно, розглядаючи метання, як один з видів легкої атлетики, який є обов'язковим для освоєння ним ...

Програма спостереження та аналізу уроку
В.О. Сухомлинський писав: “Урок — основна ділянка навчально-виховного процесу, на якій учитель щоденно здійснює освіту, виховання і всебічний розвиток учнів. Урок є тією головною сферою інтелектуальн ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net