Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій » Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій

Сторінка 6

Отже, аналіз адаптивних та інтелектуальних освітніх систем для Інтернет на рівні технологій показує, що вони мають багато спільного з Інтернет системами. Чи маємо ми розглядати адаптивні, інтелектуальні, освітні інформаційні системи лише як реалізацію для Веб ідей, розглянутих раніше? Чи можемо ми сказати, що єдиною різницею між Інтернет і Інтернет адаптивними та інтелектуальними системами є платформа реалізації? Очевидно, що різниця між інтелектуальними навчаючими системами 1980 і 1990 рр. і новим типом Інтернет систем, які стали популярними в кінці 90-х рр. є якісною. Тоді як на рівні індивідуальних технологій ми з легкістю можемо помітити схожість між Інтернет і до-Інтернет системами, на рівні всієї системи ми можемо спостерігати скоріше значні відмінності у головному фокусі цих систем, їх контексті застосування, і в загальному наборі характеристик, щопідтримуються. Нова платформа і новий контекст застосування Інтернет-систем породжує значну зміну парадигми розробок. Адаптивні й інтелектуальні освітні Інтернет-системи формують нову парадигму розробок у сфері штучного інтелекту в освіті.

Силою, що рухала найперші систем штучного інтелекту в освіті було бажання виправити очевидні проблеми домінуючого комп’ютеризованого викладання (КВ – від англ. Computer-Assisted Instruction – CAI) : забезпечити більш інтелектуальне оцінювання знань учня, аніж традиційні питання «так-ні» і питання вибору з декількох варіантів, а також більш адаптивну послідовність навчальних фрагментів, аніж у традиційному лінійному і гілковому підходах (Carbonell, 1970). Такі системи було названо інтелектуальними системами комп’ютеризованого викладання (ІКВ – англ. ІСАІ), або системами штучного інтелекту у комп’ютеризованому викладанні (ШІКВ – англ. АІ-САІ). Системи інтелектуального комп’ютеризованого викладання не намагалися змінити середовище застосування, яке добре встановилося, і головні цілі систем комп’ютеризованого викладання, які полягали у передаванні знань до учня із наступною перевіркою їх засвоєння. Як системи комп’ютеризованого викладання, так і системи інтелектуального комп’ютеризованого викладання намагалися замінити все або частину навчання у класах. Найбільшими інтелектуальними технологіями були планування (Brown, Burton, & Zdybel, 1973; Carbonell, 1970; Koffman, & Perry, 1976) та інтелектуальний аналіз рішень (Brown, & Burton, 1978). Переважною комп’ютерною платформою початкових систем комп’ютеризованого викладання були класичні мейнфрейми і (пізніше) мінікомп’ютери.

Нова парадигма «навчання» (або ж «наставництва», «репетиторства» – навчання за допомогою індивідуального репетитора) була встановлена в кінці 1970 р. (Burton, & Brown, 1979; Clancey, 1979). Надалі вона розповсюджувалася школою Джона Андерсена і стала домінуючою у 1980 і на початку 1990 рр. Чемпіони нової парадигми проголосили, що основною роботою систем штучного інтелекту в освіті є не заміна вчителя у класі для подання нового матеріалу, а забезпечення індивідуальним наставником, який зможе підтримувати учнів у процесі розв’язання освітніх проблем і формуванні процедурних знань. З того часу старе ім’я ІКВ («АІ-САІ») більше не мало значення, нові системи і вся область обрало ім’я «інтелектуальні навчаючі системи» (ІНС – англ. Intelligent Tutoring Systems – ITS). На рівні технологій зміна була більш поступовою – нова технологія інтерактивної підтримки прийняття рішень (розв’язання завдань) швидко ставала домінуючою, тоді як відносний обсяг роботи у старих технологіях поступово зменшувався. Зацікавленість у плануванні навчального курсу зменшилася, коли більшість ІНС відмовилися мати справу з поданням освітнього матеріалу, залишивши це викладачам. Щодо інтелектуального аналізу рішень, це було визначено як другорядне у порівнянні з технологією прийняття рішень: справжнім викликом було розробити повністю інтерактивну підтримку. Зміна середовища застосування і домінуючих технологій була підтримана (або ж навіть скерована) зміною платформи реалізації від мейнфреймів до персональних комп’ютерів з їх можливостями реалізації привабливих інтерфейсів прийняття рішень.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Спортивно-ігрова форма організації занять з фізичної підготовки
Організація занять з фізичної підготовки в значній мірі визначається фізичним та психічним розвитком дітей, що підтверджується науковими дослідженнями і педагогічною практикою. В переважній більшості ...

Розвиток благодійності у слов’ян
Витоки історії соціальної роботи в Україні слід шукати в зародженні процесів підтримки та взаємодопомоги у східнослов'янських племен,які перебували на такій стадії свого розвитку, що відповідає перві ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net