Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій » Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій

Сторінка 6

Отже, аналіз адаптивних та інтелектуальних освітніх систем для Інтернет на рівні технологій показує, що вони мають багато спільного з Інтернет системами. Чи маємо ми розглядати адаптивні, інтелектуальні, освітні інформаційні системи лише як реалізацію для Веб ідей, розглянутих раніше? Чи можемо ми сказати, що єдиною різницею між Інтернет і Інтернет адаптивними та інтелектуальними системами є платформа реалізації? Очевидно, що різниця між інтелектуальними навчаючими системами 1980 і 1990 рр. і новим типом Інтернет систем, які стали популярними в кінці 90-х рр. є якісною. Тоді як на рівні індивідуальних технологій ми з легкістю можемо помітити схожість між Інтернет і до-Інтернет системами, на рівні всієї системи ми можемо спостерігати скоріше значні відмінності у головному фокусі цих систем, їх контексті застосування, і в загальному наборі характеристик, щопідтримуються. Нова платформа і новий контекст застосування Інтернет-систем породжує значну зміну парадигми розробок. Адаптивні й інтелектуальні освітні Інтернет-системи формують нову парадигму розробок у сфері штучного інтелекту в освіті.

Силою, що рухала найперші систем штучного інтелекту в освіті було бажання виправити очевидні проблеми домінуючого комп’ютеризованого викладання (КВ – від англ. Computer-Assisted Instruction – CAI) : забезпечити більш інтелектуальне оцінювання знань учня, аніж традиційні питання «так-ні» і питання вибору з декількох варіантів, а також більш адаптивну послідовність навчальних фрагментів, аніж у традиційному лінійному і гілковому підходах (Carbonell, 1970). Такі системи було названо інтелектуальними системами комп’ютеризованого викладання (ІКВ – англ. ІСАІ), або системами штучного інтелекту у комп’ютеризованому викладанні (ШІКВ – англ. АІ-САІ). Системи інтелектуального комп’ютеризованого викладання не намагалися змінити середовище застосування, яке добре встановилося, і головні цілі систем комп’ютеризованого викладання, які полягали у передаванні знань до учня із наступною перевіркою їх засвоєння. Як системи комп’ютеризованого викладання, так і системи інтелектуального комп’ютеризованого викладання намагалися замінити все або частину навчання у класах. Найбільшими інтелектуальними технологіями були планування (Brown, Burton, & Zdybel, 1973; Carbonell, 1970; Koffman, & Perry, 1976) та інтелектуальний аналіз рішень (Brown, & Burton, 1978). Переважною комп’ютерною платформою початкових систем комп’ютеризованого викладання були класичні мейнфрейми і (пізніше) мінікомп’ютери.

Нова парадигма «навчання» (або ж «наставництва», «репетиторства» – навчання за допомогою індивідуального репетитора) була встановлена в кінці 1970 р. (Burton, & Brown, 1979; Clancey, 1979). Надалі вона розповсюджувалася школою Джона Андерсена і стала домінуючою у 1980 і на початку 1990 рр. Чемпіони нової парадигми проголосили, що основною роботою систем штучного інтелекту в освіті є не заміна вчителя у класі для подання нового матеріалу, а забезпечення індивідуальним наставником, який зможе підтримувати учнів у процесі розв’язання освітніх проблем і формуванні процедурних знань. З того часу старе ім’я ІКВ («АІ-САІ») більше не мало значення, нові системи і вся область обрало ім’я «інтелектуальні навчаючі системи» (ІНС – англ. Intelligent Tutoring Systems – ITS). На рівні технологій зміна була більш поступовою – нова технологія інтерактивної підтримки прийняття рішень (розв’язання завдань) швидко ставала домінуючою, тоді як відносний обсяг роботи у старих технологіях поступово зменшувався. Зацікавленість у плануванні навчального курсу зменшилася, коли більшість ІНС відмовилися мати справу з поданням освітнього матеріалу, залишивши це викладачам. Щодо інтелектуального аналізу рішень, це було визначено як другорядне у порівнянні з технологією прийняття рішень: справжнім викликом було розробити повністю інтерактивну підтримку. Зміна середовища застосування і домінуючих технологій була підтримана (або ж навіть скерована) зміною платформи реалізації від мейнфреймів до персональних комп’ютерів з їх можливостями реалізації привабливих інтерфейсів прийняття рішень.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Проблема вимірювання професійних рис особистості педагога. Методика створення вимірювального інструментарію для самоаналізу та самооцінки
Відсутність соціально уніфікованих форм підготовки та підвищення кваліфікації педагога вищої школи введе до зростання ролі самостійної роботи кожного викладача над своїм професійним розвитком. Сучасн ...

Загальна характеристика типу професій "людина — знакова система"
Всередині групи професій "людина — знакова система" психологи виділяють окремі класи спеціальностей. В основу класифікації покладено таку ознаку, як специфіка мети праці. За нею виділяють т ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net