Експериментальна перевірка ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках предмета «Технології»

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій » Експериментальна перевірка ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках предмета «Технології»

Сторінка 10

Добра підготовка учнів 10-х класів сприяє кращому засвоєнню графічних знань і в наступних класах. Так, у 11-му класі лише 6,6% учнів мали низький та задовільний рівні їх сформованості, тоді як на початку формуючого експерименту таких учнів було 24,3%, а під час педагогічного експерименту нараховувалось 35,4%.

Що стосується формування в учнів умінь планування та розробки технологічного процесу виготовлення виробу, то, очевидно, можна відзначити значні переваги розробленої методики, застосованої в експериментальних класах. На графіку (рис. 2.1) видно постійний і стабільний ріст кількості учнів 10-х класів найвищого, високого та середнього рівнів сформованості знань і вмінь, відповідно – 3,5%, 12,3%, 10,5% за рахунок зменшення кількості тих учнів, які знаходились на задовільному та низькому рівнях.

У 11-х класах експериментальних груп на кінець експерименту залишилось всього 2,8% і 3,7% учнів низького та задовільного рівнів сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь.

Така висока результативність досягається завдяки системності, систематичності використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології». Крім цього, впровадження інтеграційного методу навчання дає змогу більше часу приділити розробці технологічної документації, використати більш складні зразки об’єктів конструювання, впровадити міжпредметні зв’язки, що поглиблює розуміння учнями змісту технологічних процесів.

Простежується динаміка росту кількості учнів найвищого та високого рівнів сформованості знань і вмінь у виборі та застосуванні знань з навчальних дисциплін та інших джерел інформації (параметр 4) у процесі розроблення конструкції виробу як в стандартних, так і в нових незнайомих ситуаціях. Більше половини (51,4%) учнів 11-х класів експериментальних груп оволоділа такими знаннями та вміннями на найвищому та високому рівнях і лише 4,7% із них не спромоглись застосувати набуті знання з різних навчальних дисциплін під час техніко-конструкторської діяльності. В процесі аналізу успішності виявилось, що ці учні, як правило, були невстигаючими.

За використання ІКТ для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», організації технологічного процесу, окремих технологічних операцій та робочих місць учнів під час педагогічного експерименту спостерігалось систематичне нагромадження відповідних знань і вмінь учнів. На початку експерименту переважна більшість школярів 10-х класів не мала уяви про створення виробничого циклу (поточної лінії), підготовку окремих робочих місць тощо (63,1%). Посередні знання мали 25,4% десятикласників і лише 3,5% із них уявляли виробничий процес в цілому. У 10-х класах експериментальних груп ситуація різко змінилась. У кінці експерименту лише 2,8% учнів мали низький рівень сформованості організаційних знань і вмінь.

З таблиці 2.3 та рис. 2.1 видно, що в процесі навчання експериментальних груп учнів за розробленою методикою відбувається стабільний ріст рівня сформованості знань і вмінь i за іншими параметрами. Значне зменшення кількості учнів низького та задовільного рівня припадає на учнів 10-х класів першого ступеня техніко-конструкторської діяльності.

На другому та третьому ступенях динаміка росту дещо вирівнялась та сповільнилась за всіма параметрами. Особливо це стосується учнів 11 класів. Проте на всіх ступенях техніко-конструкторської діяльності учнів 10-11 класів і за всіма параметрами відбувається процес зростання кількості школярів найвищого та високого рівня сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь. Для восьмикласників збільшення кількості учнів найвищого рівня лежить в межах 1,8-22%, високого рівня сформованості знань та умінь знаходиться в межах 3,6-16,5%; для дев’ятикласників відповідно – 1,9-11,1% та 5,6-12,1%.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13



Методика використання рівневих систем фізичних задач як засобу диференційовного навчання учнів
Серед важливих засобів підвищення ефективності навчального процесу, реалізацій прикладної спрямованості шкільного курсу фізики є здійснення міжпредметних зв’язків. Міжпредметні зв’язки дають можливіс ...

Актуальність проблеми пестицидів
На території нашої держави екологічна криза виникла ще з середини 80-х рр. XX ст. Саме цей час умовно можна вважати початком безконтрольного періоду експлуатації природи, а отже, і її забруднення. Що ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net