Експериментальна перевірка ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках предмета «Технології»

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій » Експериментальна перевірка ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках предмета «Технології»

Сторінка 11

Отже, у процентному відношенні спостерігається стабільний приріст сформованості знань та умінь учнів на кожному ступені їх діяльності. Системний підхід до формування техніко-конструкторських знань і вмінь протягом експерименту дав змогу досягти добрих результатів особливо з учнями, які знаходились на низькому та задовільному рівні. Наприклад, за першим параметром в десятому класі на початку експерименту на низькому рівні було 40,4% учнів, а на кінець експерименту їх було лише 10,5%, за другим параметром – на початку 46,5%, а в кінці 7,9% тощо. Звичайно, в контрольних класах, які навчались за традиційною схемою, рівень знань та умінь учнів також зростав. Тому для доведення ефективності нашої методики необхідно було провести порівняльний аналіз результатів дослідження в експериментальних та контрольних класах.

Результати контрольних робіт в обох групах виявились різними за рівнем сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь, про що свідчать дані табл. 2.4. З табл. 2.4 видно, що кількість учнів експериментальних груп, які мають найвищий і високий рівні сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь переважає більш як у двічі кількість учнів контрольних груп. Для наочності результати експерименту представимо за допомогою діаграми (рис. 2.4).

Кількість учнів, які залишились на низькому рівні сформованості в експериментальній групі, – 9,4 %, в контрольній – 14.3 %, задовільний рівень складає відповідно 14,8 % та 28,9 % осіб. Незначна перевага учнів контрольних класів над експериментальними складає 3,7 % осіб в групі середнього рівня сформованості. Проте в цілому показник рівня зріс за рахунок значного зменшення кількості учнів, які не здатні самостійно розробити конструкцію виробу і виготовити на нього технічну документацію; недостатньо орієнтуються в правилах та принципах конструювання; без допомоги вчителя не зможуть планувати процес створення виробу; вони не вміють правильно організувати індивідуальне робоче місце, не кажучи уже про роботу ланки або бригади, часто порушують правила техніки безпеки і працюють за зразком під постійною опікою вчителя; не під силу таким учням самостійна робота з технічною літературою і застосування набутих знань у нестандартній ситуації (в процесі створення виробу тощо).

Таблиця 2.4

Узагальнені дані сформованості техніко-конструкторських знань та умінь учнів експериментальних і контрольних груп у кінці педагогічного експерименту

Рівні

Загальна кількість

учнів

Експериментальна група (кількість учнів)

Контрольна група (кількість учнів)

абсолютна (осіб)

відносна (%)

абсолютна (осіб)

відносна (%)

Найвищий

13

10

20,8

3

10,0

Високий

19

14

29,2

5

16,7

Середній

21

12

25

9

30,0

Задовільний

16

7

14,6

9

30,0

Низький

9

5

10,4

4

13,3

Сума

78

48

100

30

100

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13



Педагогічні умови стимулювання активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до фізкультурної діяльності
Фізичне виховання молоді на сучасному етапі розвитку суспільства має відображати нові підходи до формування особистості. активність у фізкультурно-оздоровчій діяльності – необхідна умова гармонійного ...

Ознайомлення учнів із заголовком, темою і метою тексту
Одне з найважливіших лінгводидактичних завдань у пізнанні семантики тексту – це визначення того, про що говориться в ньому, а також що нового ми довідались, тобто визначення теми, основної думки. Тем ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net