Отже, у процентному відношенні спостерігається стабільний приріст сформованості знань та умінь учнів на кожному ступені їх діяльності. Системний підхід до формування техніко-конструкторських знань і вмінь протягом експерименту дав змогу досягти добрих результатів особливо з учнями, які знаходились на низькому та задовільному рівні. Наприклад, за першим параметром в десятому класі на початку експерименту на низькому рівні було 40,4% учнів, а на кінець експерименту їх було лише 10,5%, за другим параметром – на початку 46,5%, а в кінці 7,9% тощо. Звичайно, в контрольних класах, які навчались за традиційною схемою, рівень знань та умінь учнів також зростав. Тому для доведення ефективності нашої методики необхідно було провести порівняльний аналіз результатів дослідження в експериментальних та контрольних класах.
Результати контрольних робіт в обох групах виявились різними за рівнем сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь, про що свідчать дані табл. 2.4. З табл. 2.4 видно, що кількість учнів експериментальних груп, які мають найвищий і високий рівні сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь переважає більш як у двічі кількість учнів контрольних груп. Для наочності результати експерименту представимо за допомогою діаграми (рис. 2.4).
Кількість учнів, які залишились на низькому рівні сформованості в експериментальній групі, – 9,4 %, в контрольній – 14.3 %, задовільний рівень складає відповідно 14,8 % та 28,9 % осіб. Незначна перевага учнів контрольних класів над експериментальними складає 3,7 % осіб в групі середнього рівня сформованості. Проте в цілому показник рівня зріс за рахунок значного зменшення кількості учнів, які не здатні самостійно розробити конструкцію виробу і виготовити на нього технічну документацію; недостатньо орієнтуються в правилах та принципах конструювання; без допомоги вчителя не зможуть планувати процес створення виробу; вони не вміють правильно організувати індивідуальне робоче місце, не кажучи уже про роботу ланки або бригади, часто порушують правила техніки безпеки і працюють за зразком під постійною опікою вчителя; не під силу таким учням самостійна робота з технічною літературою і застосування набутих знань у нестандартній ситуації (в процесі створення виробу тощо).
Таблиця 2.4
Узагальнені дані сформованості техніко-конструкторських знань та умінь учнів експериментальних і контрольних груп у кінці педагогічного експерименту
Рівні |
Загальна кількість учнів |
Експериментальна група (кількість учнів) |
Контрольна група (кількість учнів) | ||
абсолютна (осіб) |
відносна (%) |
абсолютна (осіб) |
відносна (%) | ||
Найвищий |
13 |
10 |
20,8 |
3 |
10,0 |
Високий |
19 |
14 |
29,2 |
5 |
16,7 |
Середній |
21 |
12 |
25 |
9 |
30,0 |
Задовільний |
16 |
7 |
14,6 |
9 |
30,0 |
Низький |
9 |
5 |
10,4 |
4 |
13,3 |
Сума |
78 |
48 |
100 |
30 |
100 |
Фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї
Фізичне виховання – діяльність батьків, спрямована на зміцнення здоров'я, сили та досягнення правильного фізичного розвитку дітей. Мета фізичного виховання диктується реальними потребами кожної людни ...
Граматичні поняття «префікс» і «суфікс» як лінгводидактичні явища
Морфеміка— 1) це вчення про значущі частини слова (морфеми), тобто це вчення про будову, структуру слова; 2) сукупність морфем мови; 3) розділ граматики, який вивчає поділ слова на морфеми. Таким чин ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>