Експериментальна перевірка ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках предмета «Технології»

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій » Експериментальна перевірка ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках предмета «Технології»

Сторінка 11

Отже, у процентному відношенні спостерігається стабільний приріст сформованості знань та умінь учнів на кожному ступені їх діяльності. Системний підхід до формування техніко-конструкторських знань і вмінь протягом експерименту дав змогу досягти добрих результатів особливо з учнями, які знаходились на низькому та задовільному рівні. Наприклад, за першим параметром в десятому класі на початку експерименту на низькому рівні було 40,4% учнів, а на кінець експерименту їх було лише 10,5%, за другим параметром – на початку 46,5%, а в кінці 7,9% тощо. Звичайно, в контрольних класах, які навчались за традиційною схемою, рівень знань та умінь учнів також зростав. Тому для доведення ефективності нашої методики необхідно було провести порівняльний аналіз результатів дослідження в експериментальних та контрольних класах.

Результати контрольних робіт в обох групах виявились різними за рівнем сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь, про що свідчать дані табл. 2.4. З табл. 2.4 видно, що кількість учнів експериментальних груп, які мають найвищий і високий рівні сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь переважає більш як у двічі кількість учнів контрольних груп. Для наочності результати експерименту представимо за допомогою діаграми (рис. 2.4).

Кількість учнів, які залишились на низькому рівні сформованості в експериментальній групі, – 9,4 %, в контрольній – 14.3 %, задовільний рівень складає відповідно 14,8 % та 28,9 % осіб. Незначна перевага учнів контрольних класів над експериментальними складає 3,7 % осіб в групі середнього рівня сформованості. Проте в цілому показник рівня зріс за рахунок значного зменшення кількості учнів, які не здатні самостійно розробити конструкцію виробу і виготовити на нього технічну документацію; недостатньо орієнтуються в правилах та принципах конструювання; без допомоги вчителя не зможуть планувати процес створення виробу; вони не вміють правильно організувати індивідуальне робоче місце, не кажучи уже про роботу ланки або бригади, часто порушують правила техніки безпеки і працюють за зразком під постійною опікою вчителя; не під силу таким учням самостійна робота з технічною літературою і застосування набутих знань у нестандартній ситуації (в процесі створення виробу тощо).

Таблиця 2.4

Узагальнені дані сформованості техніко-конструкторських знань та умінь учнів експериментальних і контрольних груп у кінці педагогічного експерименту

Рівні

Загальна кількість

учнів

Експериментальна група (кількість учнів)

Контрольна група (кількість учнів)

абсолютна (осіб)

відносна (%)

абсолютна (осіб)

відносна (%)

Найвищий

13

10

20,8

3

10,0

Високий

19

14

29,2

5

16,7

Середній

21

12

25

9

30,0

Задовільний

16

7

14,6

9

30,0

Низький

9

5

10,4

4

13,3

Сума

78

48

100

30

100

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13



Видатні поети XIX-XX ст., які входять у коло дитячого читання
Молодші школярі, працюючи за читанками здобувають початкову літературну освіту, поступово оволодівають умінням сприймати художній твір, помічати образні засоби та художні особливості, оцінювати жанро ...

Обґрунтування принципів оцінювання знань, умінь, навичок молодших школярів
Аналіз психолого-педагогічної літератури, узагальнення передового педагогічного досвіду, власні спостереження дали нам змогу визначити принципи оцінювання учнів у початковій школі. Найважливішою вимо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net