Загальне подання про пізнавальні процеси

Сторінка 1

Пізнання миру у відчуттях і в сприйнятті. Для того, щоб жити й орієнтуватися в навколишньому, людина повинен сприймати й переробляти інформацію, уміти неї аналізувати, виділяти з її найбільш істотні для себе відомості. Значимої, або істотної, називається така інформація, що пов'язана з актуальними потребами людини й несе в собі відомості про те, що особливо важливо для їхнього задоволення. Значима інформація містить у собі різноманітні види енергії, що впливає на людину: механічну, хімічну, електромагнітну, гравітаційну й ін. За мільйони років породила й довела до досконалості спеціалізовані органи тварин і людини, здатні сприймати інформацію, що втримується в різних видах енергії й передану у вигляді електромагнітних хвиль (зір), механічних впливів (шкірна чутливість), хімічних впливів (нюх і смак), коливань тиску повітря (слух). Всі перераховані органи називаються органами почуттів.

інформація, Що Цікавить людини, не завжди представлена саме в тім виді, у якому вона йому необхідна й безпосередньо сприймається його органами почуттів. Тому інформацію про світ необхідно не тільки сприймати, але й переробляти, виділяючи в ній те, що приховано від прямого сприйняття. Іноді людині доводиться вирішувати досить складні завдання, непростим шляхом витягаючи з отриманої інформації самі потрібні відомості. Для цього в них є такі психологічні пізнавальні процеси, як увага, уява, пам'ять, мислення й мова.

Первинні, вихідні відомості про світ людина одержує через відчуття. Вони надають людині відомості про різноманітні властивості, що впливає на його навколишнім середовищем. Сприйняття, на відміну від відчуттів, відтворить мир в образах і дозволяє людині цілісно представляти навколишні предмети і явища в сукупності багатьох характерних для них властивостей.

Відчуття, сприйняття, уява, пам'ять ставляться до чутливого пізнання людиною навколишнього світу. На відміну від них, мислення й мову називають способами раціонального, або розумового, пізнання миру. За допомогою мислення й мови людина довідається про світ щось таке, що безпосередньо в його відчуттях і сприйнятті не представлено.

Уява й пам'ять як пізнавальні процеси.

Уява можна визначити як здатність людини вольовим зусилля відновити й представити в образній формі ті відчуття й сприйняття, які були раніше, або придумати й представити щось нове, чого не було раніше ні у відчуттях, ні в сприйнятті. Образи уяви не обов'язково повинні відповідати тому, що вони в дійсності собою представляють. На відміну від цього образи пам'яті звичайно в тім або іншому ступені відповідають тій дійсності, що вони відображають, і майже не несуть у собі елементів фантазії.

Уява завжди має форму образа, а пам'ять може бути не тільки образної, але й логічної (пам'ять на думці), емоційної (пам'ять на відчуття й почуття).

За допомогою своєї уяви людина творчо перетворює мир, і воно, як процес, органічно включений у творчість. Завдяки уяві людина має можливість як би бачити наперед, представляти те, що ще має бути зробити.

Пам'ять у житті людей грає ще більш істотну роль. Без пам'яті людина не могла би нічому навчиться, запам'ятати те, що засвоєно, зберегти на майбутнє враження про правильні дії й допущені помилки. Людина запам'ятовує, відтворює й використає в потрібний момент ті знання, які повторюються і які інакше щораз довелося б знаходити заново.

У пізнанні людиною навколишнього світу уява й пам'ять взаємодіють один з одним, причому їхня взаємодія здійснюється одночасно по декількох лініях:

Обміну втримуванням образів: матеріал для уяви частково поставляється пам'яттю, а пам'ять використає образи уяви.

Взаємної стимуляції: уява безпосередньо бере участь у процесах пам'яті, сприяючи її поліпшенню; пам'ять, включаючись в уяву, робить його більше продуктивним і творчим.

Спільного впливу на інші психологічні процеси пам'ять і уява в людини становлять, наприклад, основу одного з найважливіших видів мислення - образного.

Короткочасна пам'ять являє собою спосіб зберігання інформації протягом короткого проміжку часу.

Оперативної називають пам'ять, розраховану на зберігання інформації протягом певного, заздалегідь заданого строку, у діапазоні від декількох секунд, до декількох днів.

Довгострокова - це пам'ять, здатна зберігати інформацію протягом практично необмеженого строку. При використанні її для пригадування нерідко потрібне мислення й зусилля волі (тому, її функціонування не обмежене).

Генетичну пам'ять, - у якій інформація зберігається в генотипі, передається й відтворюється в спадщину.

Зорова пам'ять пов'язана зі збереженням і відтворенням зорових образів. Даний вид пам'яті припускає розвинену в людини здатність до уяви.

Слухова пам'ять - це гарне запам'ятовування й точне відтворення різноманітних звуків, музичних і мовних. Характеризується тим, що людина нею може швидко й точно запам'ятати зміст тексту, що читає, і т.п.

Страницы: 1 2 3 4 5



Вплив мовної культури педагога вищої школи на рівень культури та свідомості особистості студента
Педагог вищої школи є включеним в соціальну структуру суспільства. Його роль в формуванні свідомого громадянина, гармонійної особистості є надзвичайно великою. Хоча особистість значною мірою формуєть ...

Авторська система соціально-педагогічної роботи з дітьми «групи ризику»
У житті кожного підлітка бувають такі критичні моменти, коли ускладнюються взаємостосунки з навколишніми, загострюються внутрішні протиріччя, стають нестерпними переживання стосовно свого становища, ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net