Загальне подання про пізнавальні процеси

Сторінка 1

Пізнання миру у відчуттях і в сприйнятті. Для того, щоб жити й орієнтуватися в навколишньому, людина повинен сприймати й переробляти інформацію, уміти неї аналізувати, виділяти з її найбільш істотні для себе відомості. Значимої, або істотної, називається така інформація, що пов'язана з актуальними потребами людини й несе в собі відомості про те, що особливо важливо для їхнього задоволення. Значима інформація містить у собі різноманітні види енергії, що впливає на людину: механічну, хімічну, електромагнітну, гравітаційну й ін. За мільйони років породила й довела до досконалості спеціалізовані органи тварин і людини, здатні сприймати інформацію, що втримується в різних видах енергії й передану у вигляді електромагнітних хвиль (зір), механічних впливів (шкірна чутливість), хімічних впливів (нюх і смак), коливань тиску повітря (слух). Всі перераховані органи називаються органами почуттів.

інформація, Що Цікавить людини, не завжди представлена саме в тім виді, у якому вона йому необхідна й безпосередньо сприймається його органами почуттів. Тому інформацію про світ необхідно не тільки сприймати, але й переробляти, виділяючи в ній те, що приховано від прямого сприйняття. Іноді людині доводиться вирішувати досить складні завдання, непростим шляхом витягаючи з отриманої інформації самі потрібні відомості. Для цього в них є такі психологічні пізнавальні процеси, як увага, уява, пам'ять, мислення й мова.

Первинні, вихідні відомості про світ людина одержує через відчуття. Вони надають людині відомості про різноманітні властивості, що впливає на його навколишнім середовищем. Сприйняття, на відміну від відчуттів, відтворить мир в образах і дозволяє людині цілісно представляти навколишні предмети і явища в сукупності багатьох характерних для них властивостей.

Відчуття, сприйняття, уява, пам'ять ставляться до чутливого пізнання людиною навколишнього світу. На відміну від них, мислення й мову називають способами раціонального, або розумового, пізнання миру. За допомогою мислення й мови людина довідається про світ щось таке, що безпосередньо в його відчуттях і сприйнятті не представлено.

Уява й пам'ять як пізнавальні процеси.

Уява можна визначити як здатність людини вольовим зусилля відновити й представити в образній формі ті відчуття й сприйняття, які були раніше, або придумати й представити щось нове, чого не було раніше ні у відчуттях, ні в сприйнятті. Образи уяви не обов'язково повинні відповідати тому, що вони в дійсності собою представляють. На відміну від цього образи пам'яті звичайно в тім або іншому ступені відповідають тій дійсності, що вони відображають, і майже не несуть у собі елементів фантазії.

Уява завжди має форму образа, а пам'ять може бути не тільки образної, але й логічної (пам'ять на думці), емоційної (пам'ять на відчуття й почуття).

За допомогою своєї уяви людина творчо перетворює мир, і воно, як процес, органічно включений у творчість. Завдяки уяві людина має можливість як би бачити наперед, представляти те, що ще має бути зробити.

Пам'ять у житті людей грає ще більш істотну роль. Без пам'яті людина не могла би нічому навчиться, запам'ятати те, що засвоєно, зберегти на майбутнє враження про правильні дії й допущені помилки. Людина запам'ятовує, відтворює й використає в потрібний момент ті знання, які повторюються і які інакше щораз довелося б знаходити заново.

У пізнанні людиною навколишнього світу уява й пам'ять взаємодіють один з одним, причому їхня взаємодія здійснюється одночасно по декількох лініях:

Обміну втримуванням образів: матеріал для уяви частково поставляється пам'яттю, а пам'ять використає образи уяви.

Взаємної стимуляції: уява безпосередньо бере участь у процесах пам'яті, сприяючи її поліпшенню; пам'ять, включаючись в уяву, робить його більше продуктивним і творчим.

Спільного впливу на інші психологічні процеси пам'ять і уява в людини становлять, наприклад, основу одного з найважливіших видів мислення - образного.

Короткочасна пам'ять являє собою спосіб зберігання інформації протягом короткого проміжку часу.

Оперативної називають пам'ять, розраховану на зберігання інформації протягом певного, заздалегідь заданого строку, у діапазоні від декількох секунд, до декількох днів.

Довгострокова - це пам'ять, здатна зберігати інформацію протягом практично необмеженого строку. При використанні її для пригадування нерідко потрібне мислення й зусилля волі (тому, її функціонування не обмежене).

Генетичну пам'ять, - у якій інформація зберігається в генотипі, передається й відтворюється в спадщину.

Зорова пам'ять пов'язана зі збереженням і відтворенням зорових образів. Даний вид пам'яті припускає розвинену в людини здатність до уяви.

Слухова пам'ять - це гарне запам'ятовування й точне відтворення різноманітних звуків, музичних і мовних. Характеризується тим, що людина нею може швидко й точно запам'ятати зміст тексту, що читає, і т.п.

Страницы: 1 2 3 4 5



Ознайомлення учнів із абзацом, частинами тексту і мовними засобами зв’язку
Складовою частиною роботи над текстом є ознайомлення учнів з абзацом, з принципами виділення абзаців у тексті, формування у них відповідних умінь і навичок. Практика показує, що вміння виділяти абзац ...

Методологічні вимоги до педагогічних інновацій
Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) Намагаються спедагогічних інноваційввіднести поняття нового у педагогіці з такими хар ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net