Загальне подання про пізнавальні процеси

Сторінка 2

Рухова пам'ять - запам'ятовування й збереження, а при необхідності й відтворення з достатньою точністю багатофазних складних рухів.

Емоційна пам'ять - це пам'ять на переживання. На ній безпосередньо заснована міцність запам'ятовування матеріалу: те, що в людини викликає емоційні переживання, запам'ятовування або без особливої праці й на більше довгий строк.

Дотикальна, нюхова, смакова їхня роль зводиться до задоволення біологічних потреб або потреб, пов'язаних з безпекою й самозбереженні організму.

З раннього дитинства процес розвитку пам'яті дитини ведеться по декількох напрямках. По-перше, механічна пам'ять поступово доповнюється й заміняється логічної. По-друге, безпосереднє запам'ятовування згодом перетворення в опосередковане, пов'язане з активним і усвідомленим використанням для запам'ятовування й відтворення різних мнемотехнічних коштів і прийомів. По-третє, мимовільне запам'ятовування, що домінує в дитинстві, у дорослої людини перетворюється в довільне.

Істотний внесок у розуміння філогенетичного розвитку пам'яті вніс П.П. Блонський. Він висловив і розвив думку про те, що різні види пам'яті, представлені в дорослої людини, є також різними щаблями її історичного розвитку, і їх, відповідно, можна вважати філогенетичними щаблями вдосконалювання пам'яті. Це ставиться до наступної послідовності видів пам'яті: рухова, афективна, образна й логічна. П.П. Блонський висловив і обґрунтував думку про те, що в історії розвитку людства ці види пам'яті послідовно з'явилися один за іншим.

Під трохи іншим кутом зору розглядав історичний розвиток пам'яті людини Л.С. Выгодский. Він уважав, що вдосконалювання пам'яті людини у філогенезі йшло головним чином по лінії поліпшення коштів запам'ятовування й зміни зв'язків мнемічної функції з іншими психічними процесами й станами людини.

Спеціальні дослідження безпосереднього й опосередкованого запам'ятовування в дитячому віці провів А.Н. Леонтьев. Він експериментально показав, як один мнемічний процес - безпосереднє запам'ятовування - з віком поступово заміщається іншим опосередкованим. Роль мнемотехнічних коштів в удосконалюванні пам'яті, на думку А.Н. Леонтьева, полягає в тому, що “звертаючись до вживання допоміжних коштів, ми тим самим змінюємо принципову структуру кожного акту запам'ятовування; колись пряме, безпосереднє наше запам'ятовування стає опосередкованим”.

У формуванні внутрішніх коштів запам'ятовування центральна роль належать мови. Мова є основними коштами людського спілкування. Важливо відрізняти мова від мови. Мова - це система умовних символів, за допомогою яких передаються сполучення звуків, що мають для людей певні значення й зміст. Мова ж це сукупність вимовних або сприйманих звуків, що мають той же зміст і те ж значення, що й відповідна їм система письмових знаків.

Вона є не тільки коштами спілкування, але й коштами мислення, носієм свідомості, пам'яті, інформації, коштами керування поводженням інших людей і регуляції власного поводження людини. Властиво безлічі її функцій мова є поліморфною діяльністю, тобто у своїх різних функціональних призначеннях представлена в різних формах: зовнішнього, внутрішньої, монологу, діалогу, письмової, усної й т.д.

Засвоєння мови дитиною починається з виділення мовних сигналів із всієї сукупності звукових подразників. Потім у його сприйнятті ці сигнали поєднуються в морфеми, слова, пропозиції, фрази. На базі їх формується зв'язна, осмислена зовнішня мова, що обслуговує спілкування й мислення. Процес перекладу думки в слово йде у зворотному напрямку.

А.Н. Соколов показав, що в процесі мислення внутрішня мова являє собою активний артикуляційний, неусвідомлюваний процес, безперешкодний плин якого дуже важливо для реалізації тих психологічних функцій, у яких внутрішня мова бере участь.

Враження, які людина одержує про навколишній світ, залишають певний слід, зберігаються, закріплюються, а при необхідності й можливості - відтворюються. Ці процеси називаються пам'яттю. “Без пам'яті, - писав С.Л. Рубінштейн, - ми були б суть миті. Наше минуле було б мертво для майбутнього. Сьогодення, у міру його протікання, безповоротно зникало б у минулому". У людини є три види пам'яті: довільна, логічна й опосередкована. Перша пов'язана із широким вольовим контролем запам'ятовування, друга - із уживанням логіки, третя з використанням різноманітних коштів запам'ятовування, здебільшого представлених у вигляді предметів матеріальної й духовної культури.

Основні види пам'яті:

Миттєва, або іконічна; пам'ять пов'язана з утриманням точної й повної картини тільки що сприйнятого органами почуттів, без якої б те не було переробки отриманої інформації.

Уява може бути чотирьох основних видів: активне, пасивне, продуктивне й репродуктивне. Активна уява характеризується тим, що, користуючись їм, людина за власним бажанням, зусиллям волі викликає в себе відповідні образи. Продуктивна уява відрізняється тим, що в ньому дійсність свідомо конструюється людиною, а не просто механічно копіюється або відтвориться. Але при цьому в образі вона все-таки творчо перетвориться. У репродуктивній уяві стає завдання відтворити реальність у тім виді, яка вона є.

Страницы: 1 2 3 4 5



Значення гармонійного виховання людини
Публікації вченої дають відповідь на питання про те, яким має бути ідеал соціально захищеної дитини, якими мають бути соціально-виховні обов'язки держави та ін. Ще в 1918 р. вона писала: «Найдорожчий ...

Реформування освіти в Україні
Реформування освіти в Україні змінило термін шкільного навчання. У зв’язку з початком навчання дітей з 6-річного віку в умовах загальноосвітнього навчального закладу проблема функціональної готовност ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net