Характеристика форм та методів роботи над загадкою

Переважна більшість інтелектуальних ігор і вправ, використаних у процесі формуючого експерименту, передбачала, відповідно до вікових особливостей учнів, застосування ігрової форми. Розгортаючи роботу зі школярами над розв'язанням поставлених в умовах конкретної дидактичної гри завдань, вправ і запитань, педагог допомагав дітям не лише збагатити та доповнити наявні знання про ті або інші сфери життя, а й активізувати пізнавальні дії, ознайомлював й залучав молодших школярів до джерел і витоків народної мудрості, скарбниць національних традицій і культури, розвивав пізнавальні й пошукові інтереси.

Дуже часто пропоновані учням матеріали подавалися у вигляді загадок, запитань і вправ різного рівня складності. Робилося це цілком свідомо, щоб кожен учень обов'язково мав можливість розв'язати всі або хоча б переважну більшість завдань.

Робота над розвитком мисленнєвих операцій учнів під час вивчення народних та авторських загадок проводилася у такій послідовності:

– слухання загадки;

– тлумачення та уточнення значення слова;

– осмислене відгадування;

– вироблення вимови та її корекція;

– введення в контекст.

Кожен вид роботи мав власні прийоми. Так, робота над вимовою містила: слухання, приговорювання. Робота над засвоєнням значення слова охоплювала використання унаочнення, перефразування, пояснення у контексті, елементарний словотворчий аналіз. Формування граматичних умінь відбувалося шляхом зіставлення граматичних форм, повторення за вчителем, використання за зразком, і, як кінцевий результат, самостійного вживання у мовленні засвоєних норм. Активізація мовлення передбачала процес використання слів у словосполученні, реченні на основі мовленнєвих ситуацій, ігрових дій, запропонованих ілюстрацій. Текстові матеріали дитячого фольклору сприяли не лише розвиткові мовленнєвих умінь, а й емоційності школярів.

У процесі проведення експерименту ми враховували, що загадки для початкової школи мають певні структурні і змістові особливості. Зокрема, для дітей виявилося доцільним використовувати тематичні добірки загадок, а також ілюструвати їх з допомогою малюнків і подавати у цікавій, часто ігровій формі. Проаналізуємо це на прикладах.

Грамоти вчиться – завжди знадобиться

Спершу пропонуємо розгадати по порядку наведені загадки і записати їх у відповідні горизонтальні клітинки кросворду №1.

Вчить читати й рахувати, і писати, і співати

всіх дітей довкола наша люба… (Школа)

2. На базарі їх не купиш, на дорозі не знайдеш,

і не зважиш на терезах, і ціни не підбереш. (Знання)

3. Чорне насіння по білому полю.

Той його сіє, – хто це уміє. (Письмо)

4. Сестри всі зазеленіли як прийшла весна.

Влітку враз зачервоніли – час збирання настава. (Ягоди)

5. Не людина, а говорить і співає.

Всім новини сповіщає,

дітям казки сповідає. (Радіо)

Якщо діти правильно розгадали усі загадки і без помилок вписали їх у клітинки кросворду, то у виділеному стовпчику по вертикалі зверху вниз зможуть прочитати найменування одного з найцікавіших творінь людини на землі.

Всі рослини і тварини потрібні для людини

Наш славетний земляк В.О. Сухомлинський писав: «Як важливо не допустити, щоб шкільні двері відгородили від свідомості дитини навколишній світ! Я прагнув, щоб у всі роки дитинства навколишній світ, природа постійно живили свідомість учнів яскравими образами, картинами, сприйняттями і уявленнями, щоб закони мислення діти усвідомлювали як струнку будову, архітектура якої підказана ще більш струнким витвором – природою». І зовсім не випадково переважна більшість загадок для початкових класів, які використовувалися у процесі нашого дослідження, були про природу, зокрема про пори року: