Нерідко загадка спеціально складається незакінченою. Це загадки-примовки, у яких при загадуванні не називається останнє слово – відгадка, що добре римується з попередніми словами. Наприклад:
У садочку понад тином
Я зробив йому хатину,
Він навколо обдивився,
Засміявся й оселився.
Здогадались ви, однак, –
Поселився у нас… (Шпак).
За структурними компонентами загадку можна віднести до пізнавальних завдань. Загадка, як і пізнавальні завдання, містить в собі умову і запитання, відповіддю на яке має бути відгадка. Щоб дитина відгадала загадку, їй потрібно виконати ряд мислительних операцій.
Наприклад, найпоширеніший тип загадок – це метафоричні загадки, відгадування яких є розшифровування метафори . Проникаючи в її зміст, учневі необхідно: зосередити увагу на тих ознаках, властивостях об'єкта, які подані в метафорі; підшукати в навколишньому середи-вищі об'єкт природи, який за своїми ознаками подібний до описаного в загадці, чимось нагадує його; виділити істотні ознаки знайденого об'єкта; співвіднести риси метафоричного образу загадки і відшуканого відповідного йому об'єкта природи; встановити спільні ознаки між ними; довести правильність відгадки.
Відгадування загадок, що побудовані на заперечному паралелізмі, являє собою доведення від протилежного. Той, хто відгадує таку загадку, повинен: виділити істотні ознаки предмета, про який йдеться в загадці, не називаючи його, визначити об'єкт за виділеними ознаками, співвіднести ознаки визначеного об'єкта з ознаками об'єкта, зазначеними в загадці, довести правильність відгадки.
Щоб відгадати загадку, яка містить у собі явне або приховане запитання чи перелік істотних ознак об'єкта, треба: виділити ті ознаки природного об'єкта, про які йдеться в загадці, пригадати, яким об'єктам природи властиві такі ознаки, назвати відгадку і довести її правильність.
Отже, процес відгадування загадок усіх видів складається з таких мислительних дій, як аналіз, синтез, порівняння, доведення, узагальнення.
Загадки широко застосовуються в шкільній практиці, але їх виховні і пізнавальні можливості не повністю використовуються, оскільки основною формою роботи над ними є переважно бездоказове відгадування.
Щоб діти вміли самостійно відгадувати загадки, слід спочатку навчити їх розглядати навколишні об'єкти з різних боків, виділяти найістотніші ознаки в предметах і явищах, встановлювати взаємозв'язки між ними. Ці вміння здебільшого формують у ході систематичних спостережень в природі. Під час такої роботи учні спостерігають за рослинами, тваринами, явищами природи. Наприклад, ранньої осені під час прогулянки або екскурсії в ліс чи парк увагу учнів необхідно звернути на такі зміни в природі: як гріє сонце; яким стало листя на деревах, кущах; як воно опадає в тиху і вітряну погоду.
Можна запропонувати дітям пробігтись по опалому листі, прислухатись до звуків, які утворюються від цього. Звичайні після цього учням буде зрозумілою загадка:
Жовте листячко летить.
Під ногами шелестить.
Сонце вже не припікає,
Коли це буває?
Узимку, коли бувають сильні морози, доцільно запропонувати учням поспостерігати за візерунками, розмальованими на вікнах – це добре ілюструє загадку: Без рук, без олівця, малює без кінця. І в іншому варіанті: Без рук, без фарб вікна розмалює, або: Зроду рук своїх не має, а узори вишиває.
У природі відбувається багато явищ, які змінюються залежно від пір року. Загадки про такі явища побудовані на основі узагальнень тривалих спостережень, наприклад: У жнива – гіркі, а в мороз – солодкі. Що це за ягідки? Щоб діти могли самостійно відгадувати такі загадки, вони повинні спостерігати в природі об'єкти протягом року. При цьому необхідно звертати увагу дітей на зміни, які відбуваються з природним об'єктом кожної пори року. Так, спостерігаючи за змінами, які відбуваються па річці протягом року, учні легко відгадають і зуміють довести правильність відгадки в такій загадці: Літом біжить, зимою спить, весна прийшла – знову біжить.
Перевірка ефективності формування пізнавальної
активності у молодшого школяра на уроках української мови в експериментальному
дослідженні
З метою визначення ефективності різних видів вправ, спрямованих на розвиток пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови, було проведене контрольне тестування. Яке ставило п ...
Експериментальне дослідження проблеми та рекомендації щодо удосконалення
роботи з «дітьми вулиці»
З метою вивчення реального стану проблеми, а також визначення причин, що сприяють виникненню соціального явища «діти вулиці», ми провели експериментальне дослідження, яким охопили 40 учнів 6-9-их кла ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>