Методика організації самостійної роботи студентів на прикладі дисципліни «Педагогіка»

Сторінка 3

Таблиця 2.1.

Функції принципів навчання

Дидактичні принципи регулюють

характер мети навчання (цільо-

вий компонент навчання)

вибір проекту-

вання змісту освіти (змістов-

ний компонент навчання)

вибір методів і форм навчання (операційно-процесуальний компонент навчання)

забезпечення результатів навчання (контрольно-результативний компонент навчання)

- принцип ви-

ховуючого нав-

чання, який передбачає за-

безпечення всебічного розвитку

виховання особистості

- принципи нау-ковості;

- принципи труд-ності й доступ-ності навчання;

- принцип систематичності й системності в навчанні

- принцип активності й самостійності;

- принцип наочності

- принцип свідомості й міцності засвоєння знань, умінь, навичок

- зв'язок навчання з життям, практикою, що дозволяє враховувати потреби, вплив соці-ального середовища

- принцип оптимізації навчального процесу;

- принцип індивідуального підходу

Зміст освіти має історичний характер і відзначається він цілями, завданнями освіти на тому чи іншому етапі розвитку суспільства.

Глибоке науково-теоретичне обґрунтування проблема змісту освіти знайшла в концепції І.Я. Лернера.

Вихідне положення концепції складається з того, що глобальна функція навчання – передача молодому поколінню змісту соціальної культуру для збереження її (відтворення) і розвитку. Індивід стає особистістю в міру оволодіння цим змістом соціального досвіду.

Єдиним джерелом, звідки береться зміст освіти, є культура у найширшому її розумінні. Саме вона, таким чином, повинна стати об’єктом аналізу для визначення її складу. Культура – матеріальна і духовна, - щоб бути переданою особистості (а саме формуванням особистості займається педагогіка), повинна бути розпредмечена, а тоді вона втілюється в соціальний досвід суспільства. Тільки у розпредмеченому вигляді вона може бути засвоєна особистістю.

Соціальний досвід являє собою сукупність засобів і способів діяльності, створених в процесі суспільно-історичної практики для відтворення розвитку суспільства і здатних стати надбанням особистості.

Ці положення дозволяють І.Я. Лернеру обґрунтувати чотири основних елемента освіти:

1. Інформація, яка підлягає засвоєнню, тобто перетворенню в знання. Знання – це цілісна система відомостей, пізнання, які накопичені людством. У навчальному закладі повинні бути засвоєні основні поняття, терміни, факти повсякденної дійсності й науки, закони науки; теорії, які містять систему наукових знань; знання про шляхи, методи пізнання, типи і способи розумових дій; оцінні знання, тобто такі, які характеризують суспільне, особистісне значення для людини матеріалу, що вивчається.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Загальне поняття морального виховання в початковій школі
У процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню. Моральне виховання — виховна діяльність школи і сім'ї, метою якої є формування стійких моральних якост ...

Формування комунікативної компетенції у дітей
Найголовнішою ознакою держави та нації є її рідна мова. Рівень розвитку рідної мови відображає рівень духовного розвитку нації, її культури. Рідна мова - невід’ємна частка Батьківщини кожної людини, ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net