Реформування національної освіти через спектр наступності у роботі дошкільних закладів та початковій школі

Педагогіка: історія і сьогодення » Наступність у роботі дошкільних закладів та початкової школи » Реформування національної освіти через спектр наступності у роботі дошкільних закладів та початковій школі

Сторінка 1

Згідно з положеннями Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI століття") національне виховання спрямовується на формування у дітей світоглядної свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, інших соціально значущих надбань вітчизняної і світової духовної культури. Головна мета національного виховання - набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

На сьогодні, на мою думку, питанню етнонаціонального виховання школярів приділяється недостатня увага, насамперед з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, деяких політичних сил, громадських організацій. Наразі найбільш дискусійною у суспільстві є мовна тема, зокрема надання російській мові статусу державної. Водночас, мало хто звертає увагу на те, що мовні і національні питання безпосередньо пов’язані.

Відсутність в державі сучасної концепції етнонаціональної політики, застаріле законодавство з питань міжнаціональних відносин, існуючі в суспільстві мовні проблеми, розмитість положень керівних документів у галузі освіти з національного та мовного питань ускладнюють формування новітніх підходів до національного виховання у школі, зокрема у початковій.

Відповідно до Конституції України Український народ поділяється на українську націю, корінні народи та національні меншини. Стаття 11 Основного Закону України прямо визначає, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів та національних меншин України.

На жаль, як у державі в цілому, так і в освітній сфері зокрема, зазначена стаття Основного Закону реалізується лише фрагментарно. Якщо спитати учня молодшого класу, якої він національності, відповідь отримати буде складно, оскільки більшість з них навіть взагалі не можуть сказати, що таке етнос, національність. Яким же чином можна тоді реалізовувати у школі конституційні положення, тобто зберігати традиції, культуру, розвивати самобутність української нації, а також корінних народів та національних меншин?

Та що говорити, якщо сьогодні ми не в змозі сказати, представники яких національностей, що проживають в Україні, належать до корінних народів. І знову таки це при тому, що відповідно до Конституції України права корінних народів визначаються законом.

Статтею 5 Закону України "Про загальну середню освіту" визначено одним із завдань загальної середньої освіти виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй.

На мою думку, питання національної самоідентифікації дитини повинно починатися вже з початкових класів. Фактично це спонукає дитину до розуміння коріння власного "я", вивчення минулого свого народу за його етнічної складовою, а також інших народів, що проживають як в Україні, так і в світі. Вивчаючи минуле власного народу, дитина зможе з одного боку відчувати гордість за належність до відповідної нації, з іншого - ставитися з повагою до громадян інших національностей.

На жаль, сьогодні в Україні етнічна складова характерна для шкіл, в яких навчаються переважно представники національних меншин. В таких школах значна увага приділяється вивченню історії власного народу, його культури, традицій, встановлюються вимоги до використання рідної мови (етнічної) в процесі навчання та спілкування дітей у позаурочний час.

Страницы: 1 2 3 4



Аналіз літературних джерел з проблеми формування і розвитку загально-трудових умінь і навичок в учнів 6 класів
Аналіз літературних джерел виконується з метою, детального огляду, авторів які пропонують застосовувати свою методику формування і розвитку загально-трудових умінь і навичок в учнів 6 класів в процес ...

Характеристика форм та методів роботи над загадкою
Загадка, на відміну від прислів'їв і приказок, не містить яскраво виражених етичних цінностей, що визначають поведінку, спілкування і діяльність людини. Вона спрямована на знаходження тотожності або ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net