Шляхи подолання педагогічної занедбаності молодших школярів в процесі навчання масової початкової школи

Педагогіка: історія і сьогодення » Педагогічна занедбаність молодших школярів » Шляхи подолання педагогічної занедбаності молодших школярів в процесі навчання масової початкової школи

Сторінка 12

Всі молодші школярі досить чутливі до того, як оцінюють їх знання, уміння. Негативна оцінка має здатність змінити ставлення учня до навчання, до вчителя. Тому вчителеві слід пам’ятати, що оцінка для дитини, перш за все, має емоційне значення. Набування негативних емоцій (негативні оцінки) не сприяє формуванню інтересу до навчання, а навпаки, робить дитину інертною і байдужою.

У стосунках учень-вчитель, учень-батьки важливу роль відіграє зацікавленість особистістю самого школяра.

У занедбаних дітей особливо загострено відчуття справедливості, тому почуття самореалізації і бути успішним не покидає їх, а цьому сприяє адекватна реалістична оцінка.

Здебільшого порівнюють досягнення одних дітей із досягненнями інших. Проте реалістична оцінка повинна ґрунтуватися на порівнянні особистості учня із самим собою. Наприклад: „Ти сьогодні краще підготувався, ніж вчора", „Ти підготуєшся на завтра обов’язково, щоб бути кращим, ніж сьогодні".

При такому порівнянні критерій оцінки відповідає об’єктивному ставленню до невстигаючих учнів, не принижує їх гідності, не вирізняє з-поміж інших однокласників.

Позитивно впливають на успішність учнів наступні слова вчителя: „Ви виконали це завдання, отже я можу на вас покластися і ви допоможете мені в будь-який час”, „Які ви в мене розумні, це завдання було одним з найважчих, і ви розв’язали його” тощо.

Тому основним є не лише виставлення оцінки (позитивна чи негативна), а особистісне ставлення вчителя. Тут мається на увазі підтримка, заохочення, похвала, попередження тощо.

Вчителеві слід зазначати як успіхи, так і невдачі учня. Як можна частіше наголошувати на тому, чого учень навчився і чого, внаслідок власних зусиль і старань може досягнути, а не акцентувати увагу на його труднощі, невміння, недосконалість.

Якщо дитина відчуває певні труднощі з одного чи декількох навчальних предметів, то завдання вчителя - вселити дитині надію, що успіх обов’язково буде. А критикувати учня слід на фоні усього класу. Неврахування цього аспекту може спричинити дію захисних механізмів психіки і ця критика буде відкинена, а якщо й враховується учнем, то позитивного впливу не принесе.

Повага, увага, турбота, підтримка сприяють утвердженню у будь-якої дитини почуття власної значущості, призводить до формування позитивної самооцінки.

„Я ще цього не знаю, але навчусь" або „Мені не вдається гарно та каліграфічно написати, я повинен повправлятися ще” - породжує бажання позитивно змінити ситуацію.

Тому є очевидним, що пізнавальний інтерес учнів до навчальної діяльності формується в тому випадку, коли навчальна діяльність є успішною, а їх можливості оцінюються позитивно.

Правильно організований процес - одна із важливих умов формування пізнавального мотиву у молодшого школяра, який відчуває певні труднощі в навчанні.

Розвиток цього мотиву безпосередньо впливає на успішність, а також на бажання вчитися, пізнавати нове, досягати кращих результатів тощо.

Необхідною умовою успішного навчання є найповніше використання потенційних можливостей кожного учня. Учитель, готуючись до уроку, повинен визначити не тільки його загальну навчально-пізнавальну мету, а й способи досягнення її кожним учнем у процесі індивідуального навчання. Кількість вправ вчитель підбирає відповідно до набутих учнем загально навчальних знань, умінь і навичок. Учитель надає різносторонню допомогу з метою підвищення якості засвоєння навчальної програми кожним учнем. Варто пам’ятати, що темп просування учня у навчально-пізнавальній діяльності є досить стійкою характеристикою його індивідуальних особливостей.

Глибоке знання учителем індивідуально-психологічних здібностей кожного школяра, його сильних і слабких сторін обумовлює правильність вибору методів і прийомів його навчання, ефективність і результативність індивідуального навчання. Безумовно, успіх залежить від учителя, його теоретичної і методичної підготовки. Індивідуальне навчання забезпечує усунення труднощів у навчанні школярів, допомагає виявити індивідуальні особливості, визначити та застосувати оптимальне навантаження для кожного з школярів. Воно забезпечує можливість розвитку всіх сил і здібностей учнів, але спрямовано перш за все на загальний розвиток, що є передумовою для здобуття знань, умінь і навичок. Слід зазначити, що оптимально розвиваючим можна вважати таке навчання, яке розвиває учня із уже досягнутого рівня.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15



Вивчення алфавіту
Навчання англійської мови у 5-му класі передбачає знання учнями назв англійських букв та порядку їх розміщення в алфавіті. Якщо учні не знають назв букв, то їм важко буде засвоювати орфографію слів, ...

Розвивальне навчання як засіб активації пізнавальних інтересів учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури
Все, що учень може взяти сам, не можна йому давати… В.О.Сухомлинський Педагоги цікавляться новими технологіями, які б мали найкращий ефект в оволодінні знаннями нашими вихованцями. Серед таких педаго ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net