Шляхи подолання педагогічної занедбаності молодших школярів в процесі навчання масової початкової школи

Педагогіка: історія і сьогодення » Педагогічна занедбаність молодших школярів » Шляхи подолання педагогічної занедбаності молодших школярів в процесі навчання масової початкової школи

Сторінка 13

Із вище зазначеного ми можемо узагальнити конкретні методичні рекомендації щодо подолання педагогічної занедбаності учнів молодшого шкільного віку. А саме:

1. Ефективність навчання визначається зрештою характером відношення учнів до навчання, характером їх навчальної діяльності. Це відношення багато в чому залежить від того, чи усвідомлюють учні особистісну та суспільну значущість навчальної діяльності, чи розуміють вони її крайню необхідність і важливість для самого учня і для суспільства активної, творчої, систематичної і наполегливої роботи.

Тому організація учбового процесу повинна бути такою, щоб кожному учню була зрозуміла особистісна і суспільна значущість його активної, творчої і наполегливої навчальної діяльності.

2. Для того, щоб інтенсифікувати навчальну діяльність кожного учня, недостатньо прямої дії вчителя на учня. Більш ефективним засобом є дія на нього через учнівський колектив. А для цього потрібно, щоб учнівська група була справжнім колективом, референтним по відношенню до кожного його члена.

Тому учбовий процес повинен проводитися в органічній єдності колективних, фронтальних і групових форм навчальних занять при навчальному характері загальної колективної діяльності учнів.

3. Для того, щоб своєчасно виявити будь-яке відставання у навчанні кожного учня і тут же його подолати, поточний контроль повинен мати всезагальний характер. Це значить, що контроль повинен проводитися на кожному елементі змісту навчальної програми, охоплювати одночасно всіх без виключення учнів. Для цього, очевидно, необхідне залучення самих учнів до проведення поточного контролю і оцінки в формі взаємо- і самоконтролю, взаємо- і самооцінки під керівництвом вчителя.

4. Найважливішим чинником підвищення ефективності навчання є суб’єктивний і усвідомлений характер діяльності учня в учбовому процесі. Учень повинен бути не тільки об’єктом педагогічних дій вчителів, але і активним суб’єктом навчально-виховного процесу. Важливим засобом для цього є рольова участь школярів у організації і проведенні всього навчального процесу. Це означає, що в кожному класі організовується учнівське самоврядування, яке організовує не тільки суспільне життя класу, але й значну частину навчальної роботи (поточний контроль, оцінку та облік навчальної діяльності учнів, взаємодопомогу в заповненні пропусків в окремих учнів, підготовку до уроків і т.д.)

5. Ефективність навчальної діяльності учнів залежить від розвитку у них здібності до навчання, здатності розумно та правильно вчитися. Для цього вони повинні оволодіти загальними навчальними уміннями і навичками. Тому оволодіння загальними навчальними уміннями і навичками повинно бути чітко зазначеним в організації навчальної діяльності в початкових класах.

6. Ефективність навчальної діяльності учнів зрештою визначається характером їх особливої вихованості, їх етичними та соціальними якостями. Тому навчання повинно проводитися так, щоб воно максимально сприяло вихованню кожного учня як високоморальної, творчо активної і соціально-зрілої особи.

7. Ефективність навчання, характер ставлення учня до навчальної діяльності залежить і від того, яке життя учня в школі і вдома, чи задовольняє це життя його потреби, особливо потребу в емоційному насиченні, з яким відчуттям він йде в школу, які емоції викликає в нього навчально-виховний процес.

Життя в школі, учбовий процес, уроки і позакласні та позашкільні заняття й заходи повинні бути так організовані, щоб в них могли брати активну участь всі школярі, щоб вони викликали, формували та розвивали в кожного школяра його особисті інтереси та запити. Взаємовідносини між вчителями і учнями повинні бути засновані на оптимістичному відношенні вчителя до кожного учня: вчитель повинен вірити в можливості та сили учня. Він повинен виявляти кращі і сильніші сторони кожного учня і, спираючись на них, разом з учнем боротися з його слабкими якостями. Для того, щоб долати прогалини в знаннях, вчителеві слід шукати його позитивні якості, особисто створювати умови, щоб кожний учень добився успіху в будь-якій області. Учень, який в школі не досягає успіху, відчуває себе іншим, і тим самим він приречений на неуспіх у навчальній діяльності.

Страницы: 8 9 10 11 12 13 14 15



Соціальна детермінація девіантної поведінки молоді
Вже стала загальним місцем фраза: молодь завжди уособлює майбутнє людства та країни. За відповідного соціального самопочуття, задоволеності власних потреб молодь може бути як стабілізуючим фактором р ...

Роль і значення культури мовлення вчителя початкових класів для його фахової діяльності
Культура мовлення учителя початкових класів ґрунтується на знаннях теоретичних основ, норм сучасної української літературної мови, що сприяє формуванню мовленнєвих умінь і навичок. Цей процес є довго ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net